Знайдена в Багічі труна - єдина збережена дерев'яна саркофаг такого роду римського залізного століття.
Згідно з новим дослідженням, нарешті розгадано давню загадку про час смерті стародавньої європейської "принцеси", похованої в дерев'яній труні. Про це пише Live Science.
Цікаво, що дерев'яна труна жінки була спочатку знайдена в селі Багіч на північному заході Польщі в 1899 році, впавши з урвища. Археологи прозвали її "принцесою Багіча" через її унікальний спосіб поховання і добре збережені артефакти. Протягом десятиліть дослідники думали, що вона померла в римські часи, але аналізи давали суперечливі дати, що охоплювали майже 300 років.
Колоди рідко виявляються під час археологічних розкопок, оскільки з часом вони руйнуються. Знайдена в Багічі труна - єдиний збережений дерев'яний саркофаг такого роду римської залізної доби, пишуть дослідники в дослідженні, опублікованому в журналі Archaeometry.
Дослідники пишуть, що поховання в Багічі є винятковим, тому що труна і кришка були вирізані з стовбура одного дерева. Ймовірно, труна збереглася до наших днів завдяки тому, що перебувала у вологому, сирому середовищі.
Усередині труни, яка була знайдена на більшому кладовищі, пов'язаному з культурою Вільбарк, спорідненою з готами, знаходився скелет дорослої жінки, похованої на коров'ячій шкурі, разом з бронзовою шпилькою, намистом зі скляних і бурштинових намистин і парою бронзових браслетів.
Цікаво, що археологічне дослідження стилю похоронних речей, проведене в 1980-х роках, показало, що "принцеса Багіча" померла між 110 і 160 роками нашої ери. Однак у 2018 році радіовуглецевий аналіз зуба жінки дав дату між 113 роком до н.е. і 65 роком нашої ери, що робить її значно старшою, ніж артефакти, поховані разом з нею.
Щоб вирішити цю невідповідність, група дослідників під керівництвом Марти Хмель-Хржановської, археолога з Щецинського університету в Польщі, датовала саму дерев'яну труну за допомогою дендрохронологічного аналізу, який включає підрахунок річних кілець дерева. Вони взяли невеликий зразок деревини з труни і порівняли річні кільця з встановленими хронологічними послідовностями з північно-західної Польщі. Вчені написали:
"Передбачувана дата вирубки дуба, використаного для труни, була розрахована як 120 рік н.е. Ймовірно, труна була виготовлена відразу після вирубки".
Відзначається, що з огляду на те, що похоронні приналежності жінки і труна відносяться до одного і того ж періоду, радіовуглецеве датування її зуба, ймовірно, невірне. На думку археологів, воно могло бути спотворене через дієту жінки або джерела води, які вона пила за життя.
Вчені з'ясували, що радіовуглецевий аналіз може давати похибку до 1200 років, якщо органічний зразок отримано від морського, а не наземного організму, оскільки вуглець, що зберігається в океанах, старший за вуглець, виявлений на суші. Це явище відоме як ефект морського резервуара і призводить до того, що морські організми здаються старшими, ніж вони є насправді, при радіовуглецевому датуванні.
Аналогічно, вживання в їжу значної кількості морепродуктів може спотворити радіовуглецеву дату життя людини на десятки або сотні років. Можливо, це сталося і у випадку з "принцесою Багіча".
"Поховання дає рідкісну можливість зазирнути в історію збереження дерев'яних трун в культурі Вельбарк, надаючи цінні дані про похоронні звичаї та умови навколишнього середовища, які дозволили органічним матеріалам виключно добре зберегтися", - написали дослідники.
Важливо, що хоча загадка дати смерті "принцеси Багіча" розгадана, про неї та її культуру ще багато чого належить дізнатися. Хмель-Хржановська повідомила:
"У жінки не було виявлено жодних палеопатологій, які могли б вказувати на причину смерті. Але у неї був остеоартроз, який, можливо, був викликаний перенапруженням на роботі, з огляду на її молодий вік - від 25 до 35 років на момент смерті. Остеоартроз також припускає, що жінка була типовою представницею вельбаркської культури, а не принцесою".
Раніше вже робилися спроби аналізу ДНК скелета, але вони виявилися безуспішними.
"Ми спробуємо просвердлити череп таким чином, щоб отримати матеріал з скроневої кістки, не пошкоджуючи її", - додала вона.
Під час прогулянки з собаками по обривистому пляжу в Шотландії після сильного шторму пара натрапила на серію незвичайних слідів на вологій землі - візерунки, схожі на стародавні людські та тваринні сліди.
Їх відкриття поклало початок археологічній "гонці з часом", щоб задокументувати і вивчити відбитки, перш ніж вони зникнуть у прибої.