Виявилося, що частина міфу підтверджується хімією, а частина – це маркетингова легенда.
Традиція вмиватися рисовою водою існує в Азії століттями, а зараз про неї активно говорять і бʼюті-блогери, пише Space Daily.
Ідея не є суто корейською, хоча найчастіше цей ритуал приписують саме кореянкам. Схожі практики існували у Японії періоду Хей'ан, де жінки при дворі мили волосся рисовими висівками (комэнука), а жінки народності яо в південному Китаї й досі ферментують рисову воду для тих самих цілей.
У Кореї традицію зазвичай пов'язують із побутом часів династії Чосон. Втім, багато "історичних" деталей, які сьогодні тиражують у мережі – з точними рецептами й датами – насправді додумані значно пізніше, для краси історії.
Рисові висівки – зовнішній шар зерна – містять корисні речовини: гамма-оризанол, токофероли й токотрієноли (форми вітаміну Е), ферулову кислоту та вітаміни групи В. У дослідженні 2025 року, опублікованому в журналі Frontiers in Pharmacology, вчені ферментували екстракт рисових висівок за допомогою грибка Aspergillus oryzae – того самого, що використовують для виробництва саке та місо.
За результатами роботи, ферментований екстракт підвищував вироблення колагену та еластину в клітинних культурах і покращував стан шкіри у мишей. На думку авторів дослідження, ферментація розщеплює великі молекули на менші, які шкіра засвоює легше. Втім, є важливе застереження: експеримент проводили лише на клітинах і мишах, тестів на людях поки не було.
Ширший огляд наукової літератури 2025 року в журналі Cosmetics, підготовлений дослідниками з Хуачжунського університету науки і технологій, показав, що продукти ферментації рису здатні зменшувати вироблення меланіну, освітлювати темні плями та підтримувати вироблення колагену. При цьому самі автори чесно визнали: перш ніж говорити про доведену ефективність, потрібні стандартизоване виробництво та масштабні клінічні випробування на людях.
Головний зв'язок між рисом і освітленням шкіри – це одна конкретна речовина, койова кислота. Вона є побічним продуктом ферментації грибком Aspergillus oryzae. Койова кислота блокує тирозиназу – фермент, який організм використовує для вироблення меланіну, – зв'язуючи мідь, потрібну ферменту для роботи.
Огляд 2022 року в журналі Cosmetics називає її однією з найбільш вивчених речовин для освітлення шкіри, яку застосовують проти веснянок, вікових плям, меланізму та постакне. Втім, дозволена концентрація для косметичного використання – лише близько одного відсотка, оскільки у вищих дозах речовина токсична для клітин.
Пряних досліджень на людях небагато. У попередньому дослідженні з гіперспектральною камерою дванадцятьом пацієнтам із постакне-плямами наносили трипроцентну койову кислоту – і приблизно у трьох чвертей учасників зафіксували посвітління шкіри. Дванадцять учасників – це лише натяк на ефект, а не доказ: щоб його підтвердити, знадобляться набагато масштабніші випробування.
Клінічні докази стосуються ізольованих речовин у контрольованих концентраціях: койова кислота на рівні приблизно одного відсотка, антиоксиданти – у виміряних дозах у готових косметичних формулах. Звичайна вода після миття рису – зовсім інша історія. Ніхто достеменно не знає, скільки койової чи ферулової кислоти або вітамінів групи В міститься в конкретній банці домашньої ферментованої рисової води – це залежить від сорту рису, температури й часу ферментації. Те, що речовина містить корисний компонент, ще не означає, що вона доставляє його в ефективній дозі.
Лабораторні дослідження також проводили здебільшого з концентрованими екстрактами висівок, а не з каламутною водою, що залишається після миття рису для вечері. До того ж койова кислота – головна "освітлювальна" речовина – може подразнювати або підвищувати чутливість шкіри, тому регулятори й обмежують її концентрацію. Людям із стійкою пігментацією, як-от меланізм, варто звертатися до дерматолога, а не до народних рецептів – бодай тому, що лікар здатен виявити причини проблеми, яких простим полосканням не усунути, кажуть вчені.
Це не означає, що традиція – дурниця. Рисові висівки справді містять антиоксиданти, а ферментація, схоже, робить їх доступнішими для шкіри. Ця категорія інгредієнтів одночасно перспективна й малодосліджена. Питання лише в тому, чи проведуть нарешті масштабні контрольовані випробування на людях, яких вимагають автори оглядів, і чи зможуть стандартизовані ферментовані рисові засоби повторити на шкірі те, що їхні окремі компоненти вже показують у пробірці.
Раніше УНІАН повідомляв, які вітаміни найкраще підходять для здорової шкіри. Дерматологиня Маріса Гаршик пояснювала, що вітамін С стимулює вироблення колагену, захищає шкіру від окислювального стресу та допомагає зменшити пігментацію, тоді як вітамін Е зміцнює шкірний бар'єр, утримує вологу та заспокоює запалення. За її словами, вибір між вітамінами залежить від того, яка проблема турбує найбільше – ознаки старіння чи сухість і подразнення шкіри.