Дослідники з США зробили велике відкриття.
Вчені вважають, що нарешті з'ясували, як саме був побудований Великий Сфінкс в Єгипті понад 4500 років тому.
Багато десятиліть експерти сходилися на думці, що обличчя культової статуї з вапняку, знайденої вздовж річки Ніл в Гізі, швидше за все, було вирізано вручну мулярами, але їм не вдавалося зрозуміти, як було створено масивне багатошарове тіло, пише New York Post.
Дослідження, проведене вченими з Нью-Йоркського університету проаналізувало, як вітер рухається проти скельних утворень, щоб нарешті розгадати цю загадку. Дослідники взяли насипи м'якої глини з більш твердим і менш схильним до ерозії матеріалом всередині, щоб імітувати місцевість північно-східного Єгипту, а потім промили ці утворення швидким потоком води, який діяв як вітер.
Експерти вважають, що деталізоване обличчя вапнякової статуї, швидше за все, було вирізане вручну мулярами.
Модель Сфінкса була вирізана в результаті експерименту, який імітує рух вітру по колись безформних глиняних насипах, при цьому більш твердий матеріал стає "головою" лева та іншими деталями. І врешті-решт, глина почала нагадувати обриси, схожі на Сфінкса.
"Наші результати пропонують можливу "історію походження" того, як утворення, подібні до Сфінксу, можуть виникнути внаслідок ерозії", - прокоментував старший автор дослідження Лейф Рістроф.
"Наші лабораторні експерименти показали, що напрочуд сфінксоподібні форми насправді можуть виникати з матеріалів, що руйнуються швидкими потоками", - додав учений.
Результатом експерименту стала левова "голова", підрізана "шия", викладені вперед на землі "лапи" і вигнута "спина".
"Насправді сьогодні є ярданги, які виглядають як сидячі або лежачі тварини, що підтверджує наші висновки", - сказав Рістроф.
Експеримент перевіряв теорію, запропоновану ще в 1981 році геологом Фаруком Ель-Базом, який стверджував, що Великий Сфінкс був створений природним шляхом в результаті ерозії піску вітром.
Час від часу вчені роблять приголомшливі відкриття щодо Древнього Єгипту. Так вчені розповіли, що знайшли розкішну гробницю, в якій було вино 5000-річної витримки. Можливо, вона належить давно забутій жінці-фараону. Можливо, це Мерет-Нейт, яка прийшла до влади після смерті свого чоловіка, короля Джета - третього царя першої династії давньоєгипетських правителів, близько 3000 року до нашої ери. Розкопки показали, що ця давньоєгипетська цариця була впливовою фігурою з "надзвичайно високим рівнем влади",