Головна особливість обсерваторії полягає в тому, що вона розташована глибоко під антарктичною кригою.
На Південному полюсі вчені створили унікальну обсерваторію під назвою IceCube, яка не використовує ані дзеркал, ані лінз. Натомість вона "дивиться" крізь Землю, вловлюючи нейтрино – одну з найзагадковіших частинок у Всесвіті, здатну безперешкодно проникати крізь планету.
Головна особливість обсерваторії полягає в тому, що вона розташована глибоко під антарктичним льодом. На глибині від 1450 до 2450 м дослідники розмістили 5160 надчутливих світлових датчиків, закріплених на 86 вертикальних кабелях. Разом вони утворюють гігантський детектор об’ємом близько одного кубічного кілометра, пише Spacedaily.
Нейтрино практично не взаємодіють з речовиною, тому мільярди таких частинок щосекунди проходять крізь Землю та людське тіло, не залишаючи слідів. Лише в рідкісних випадках нейтрино стикається з атомами льоду. Тоді виникає спалах синього черенковського випромінювання, який і фіксують датчики IceCube.
Вчені пояснили, що саме Земля відіграє ключову роль у роботі цього незвичайного телескопа. Космічні промені створюють у атмосфері велику кількість частинок, які могли б заважати спостереженням. Однак більшість із них не здатні пройти крізь усю планету. Якщо детектор реєструє частинку, що надійшла знизу, це практично напевно означає, що її породило нейтрино, яке подолало тисячі кілометрів земної товщі.
Отримані сигнали дозволяють дослідникам визначити напрямок, з якого прилетіла частинка, а також оцінити її енергію. Завдяки цьому астрономи можуть вивчати найпотужніші космічні явища, приховані від звичайних телескопів хмарами газу, пилу або величезними відстанями.
Будівництво IceCube тривало з 2004 по 2010 рік. Для встановлення обладнання фахівці пробурили десятки свердловин глибиною до 2450 м за допомогою гарячої води. Після розміщення датчиків вода знову замерзла, назавжди зафіксувавши обладнання всередині льодовика. При цьому замінити окремий модуль уже неможливо.
Незважаючи на складність конструкції, проєкт уже приніс важливі наукові результати. У 2013 році дослідники вперше підтвердили існування потоку високоенергетичних нейтрино, що надходять з-за меж Сонячної системи.
Ще одним значущим досягненням стало виявлення у 2017 році нейтрино, джерело якого вдалося пов’язати з активною галактикою TXS 0506+056. Це стало першим переконливим доказом того, що подібні галактики здатні прискорювати частинки до екстремальних енергій.
Пізніше вчені отримали свідчення про високоенергетичне нейтринне випромінювання від галактики NGC 1068, а в 2023 році IceCube дозволив створити першу карту Чумацького Шляху, побудовану не за світлом, а за потоком високоенергетичних нейтрино.
За словами дослідників, нейтринна астрономія поки що залишається одним із наймолодших напрямків науки. Однак подібні обсерваторії дають змогу отримувати інформацію про космічні об’єкти, яку неможливо зібрати за допомогою традиційних оптичних, рентгенівських або радіотелескопів.
Раніше УНІАН повідомляв, що під Андами виявили гігантське родовище золота. Однак, як попередили екологи, його розробка стане катастрофою. За даними геологів, крім 907 тонн золота під землею можуть залягати до 13 млн тонн міді та майже 18,6 тис. тонн срібла. Геологи відповіли, чи зможе людство коли-небудь видобути ці запаси.