
Шимпанзе рідше викрадають їжу в особин, з якими мають дружні стосунки, а якщо крадіжка все ж відбувається, швидше заспокоюються після неї. Такі висновки зробили дослідники з Каліфорнійського університету в Берклі, повідомляє видання Science & Vie.
Щоб з'ясувати, як соціальні зв'язки впливають на поведінку приматів, науковці спостерігали за 26 шимпанзе впродовж понад 800 годин у заповіднику на острові Нгамба в Уганді. Вони фіксували, які тварини чистили шерсть одна одній і проводили час поруч.
Потім дослідники провели експеримент із трьома підносами ананасів. Одна тварина отримувала доступ до фруктів, тоді як інша могла потягнути за мотузку в сусідньому приміщенні й перекинути підноси, позбавивши першу їжі.
Як показав експеримент, шимпанзе тягнули за мотузку у 70% випробувань, коли перед ними була особина, з якою вони не дружили. Якщо ж ішлося про друга, цей показник становив 61%. Хоча різниця була відносно невеликою, кожну тварину перевіряли в обох умовах, що допомогло зменшити ймовірність випадкового результату.
Водночас реакція потерпілих залежала від того, хто забирав їжу. Спочатку крадіжка з боку друга викликала сильніший гнів, однак він минав швидше, ніж у випадку з віддаленим членом групи. Самі ж викрадачі також довше демонстрували негативні реакції після крадіжки в особин, з якими не мали близьких стосунків.
Співавтор дослідження Одед Рітов вважає, що експеримент уперше продемонстрував стриманість щодо антисоціальної поведінки між близькими приматами. Його колега Ян Енгельманн, своєю чергою, зазначає, що результати можуть допомогти зрозуміти витоки людської моралі. За його словами, дружба передбачає особливі очікування від партнерів, які могли стати одним із підґрунтів моральних норм.
"Ці спільні очікування можуть сформувати перший елемент моральних принципів, які людські суспільства застосовують сьогодні", - кажуть науковці.
Водночас дослідники застерігають: експеримент проводили в заповіднику, де шимпанзе звикли до людей і щоденного годування. Чи поводитимуться так само їхні дикі родичі, поки невідомо.
Новини науки
Як писав УНІАН, навіть після смерті слон продовжує роками впливати на локальну екосистему. Вчені з'ясували, що слонячі туші після загибелі тварин суттєво змінюють ґрунт і рослинність, що впливає і на поведінку місцевих тварин.
Також ми розповідали, що Єгипет випробував вирощування соняшнику на засолених землях Синаю, використовуючи солонувату воду зі свердловин, і отримав позитивні результати. Це відкриває можливості для розширення посівів олійних культур у посушливих регіонах та зменшення залежності від імпорту рослинних олій.