Хоча внутрішнє ядро Землі тверде, нові дослідження показують, що воно містить багато варіацій.
"Тверде" внутрішнє ядро Землі насправді може виявитися не таким уже й твердим. Навпаки, це мішанина з твердого і рідкого стану, що доходить до самого центру нашої планети.
Нове дослідження, засноване на слабких відгомонах хвиль землетрусів, що відбиваються від поверхні Землі із глибин планети, припускає, що внутрішнє ядро є більш різноманітним, ніж передбачалося раніше, пише Live Science.
Результати показують, що внутрішнє ядро, яке щороку зростає приблизно на міліметр у міру затвердіння рідкого зовнішнього ядра, могло рости швидше в попередні періоди історії Землі. Більш того, всередині твердого ядра можуть бути завихрення рідкого заліза, заявив старший автор дослідження, сейсмолог з Університету Юти кіт Копер.
"За давніх давен внутрішнє ядро росло дуже швидко. Воно досягло рівноваги, а потім почало рости набагато повільніше. Не все залізо стало твердим, тому всередині могло залишитися деяка кількість рідкого заліза", - сказав Копер.
Внутрішнє ядро Землі являє собою тверду кулю, в основному складається з заліза та нікелю. Це внутрішнє ядро має довжину близько 2440 км і обертається всередині зовнішнього ядра, океану розплавленого заліза і нікелю товщиною близько 2260 км. Потоки металу в центрі Землі створюють магнітне поле планети. З часом зовнішнє ядро поступово кристалізувалося, але вчені мало знають про те, як швидко відбувався цей процес, що також викликає питання про стан магнітного поля Землі з плином часу.
Прямого доступу до ядра немає, тому Копер та його команда використовували дані 20 сейсмометрів, налаштованих для вимірювання хвиль землетрусів і спостереження за випробуваннями ядерної зброї. Вони зосередилися на хвилях, викликаних землетрусами магнітудою 5,7 або вище, які досить великі, щоб вібрувати до внутрішнього ядра, відправляючи слабке відлуння назад на сейсмометр. У наборі даних зареєстровано 2455 таких землетрусів.
"Цей сигнал, який повертається з внутрішнього ядра, дійсно крихітний. Розмір порядку нанометра. Те, що ми робимо, - це шукати голку в копиці сіна. Ці маленькі відгомони та відображення дуже важко зловити", - сказав Копер.
Ключовим висновком було те, що склад ядра був "неоднорідним" або змінювався. Іншими словами, внутрішнє ядро не застигло плавно і складається з клаптиків різної текстури.
"Вперше ми підтвердили, що така неоднорідність присутня скрізь у внутрішньому ядрі", - сказав Гуаннінг Панг, науковий співробітник Корнельського університету.
За словами Копера, сейсмічні хвилі розсіюються тим сильніше, чим глибше вони проникають в ядро, що вказує на зростаючу мінливість ближче до центру Землі. Це може бути пов'язано зі зміною швидкості затвердіння ядра з часом, додав він.
Як повідомляв УНІАН, раніше вчені знайшли всередині Землі гігантську невідому структуру, яку називають "зоною ультранизької швидкості" (ULVZ). Вона лежить на кордоні між дуже гарячим розплавленим ядром Землі і твердою мантією.
Також вчені з'ясували, що глибоко в надрах Землі на внутрішнє ядро нашої планети падає залізний "сніг" з дна зовнішнього ядра. Крихітні кристали заліза збираються в купу на поверхні внутрішнього ядра, товщина якого досягає 320 кілометрів в окремих місцях.
А нещодавно стало відомо, що обертання внутрішнього ядра Землі сповільнюється, про що свідчать дані сейсмологічної активності. Однак, як запевнили вчені, це не завдасть відчутного впливу на магнітне поле Землі, яке і створюється рухом земного ядра.