Скарби монет такого розміру трапляються рідко.
Водолаз, який досліджував зарості морської трави біля берегів Арцакени на Сардинії, помітив на морському дні щось, що блищало металом, і це виявилося початком надзвичайного відкриття. Про це пише The Daily Galaxy.
Зазначається, що після цього було вилучено понад 30 000 пізньоримських бронзових монет, стан збереження яких офіційні особи назвали винятковим. Через майже три роки знахідка все ще перебуває в процесі каталогізації, судових розглядів та вирішення невирішених питань щодо її походження.
Відкриття, зроблене 25 травня 2023 року, швидко переросло з поодинокого цікавого спостереження у повномасштабну операцію з вилучення, в якій брали участь численні підрозділи італійських правоохоронних органів та органів охорони культурної спадщини.
Скарби монет такого розміру трапляються рідко, і його виявлення - розкиданого по морському дну, а не захованого на суші - породжує привабливу гіпотезу про корабельну аварію, про існування якої ніхто не знав. Це питання, поряд із суперечками щодо того, хто заслуговує на визнання та винагороду за знахідку, підтримувало інтерес до історії ще довго після перших заголовків у пресі.
"Щоб зрозуміти, чому саме цей скарб має таке значення, необхідно поглянути за межі простого масштабу знахідки, оскільки точна кількість монет так і не була встановлена, теорія корабельної аварії, що пояснює, як монети опинилися на морському дні, залишається непідтвердженою, а власна юридична боротьба того, хто знайшов скарб, за визнання не увінчалася успіхом", - йдеться в статті.
Важливо, що масштаб знахідки - ось що відрізняє її від інших. Міністерство культури Італії оцінило загальну кількість у понад 30 000 пізньоримських бронзових фоллів, і є ймовірність, що реальна цифра сягає 50 000. Луїджі Ла Рокка, генеральний директор з археології, образотворчого мистецтва та ландшафту регіону, сказав:
"Скарби, знайдені у водах Арцакени, є одним із найважливіших нумізматичних відкриттів останніх років".
Самі монети, фолли (номінал, який спочатку використовували римляни, а потім перейняла Візантійська імперія), були датовані міністерством періодом між 324 і 340 роками н. е. Пізніша презентація в Сассарі у грудні 2023 року дещо уточнила цей часовий проміжок. Дослідники датували вивчену вибірку періодом від 324 до не пізніше 345 року н. е., виходячи з приблизно 40 000 монет.
Цікаво, що одна деталь залишається незмінною у всіх звітах - стан монет. Офіційні особи назвали їхній стан збереження надзвичайно чудовим і рідкісним, що є вражаючим результатом для металевих предметів, які перебували під водою понад півтора тисячоліття.
Коли водолази виявили скарб, він не був зосереджений в одній акуратній купі. Він був розкиданий по двох великих ділянках між пляжем і навколишніми заростями морської трави посидонії. Водолази, які працювали на місці знахідки, також виявили фрагменти амфор - вузькогорлих посудин із двома ручками, які римляни використовували для морського перевезення вантажів.
Зазначається, що це поєднання - розкидані монети та уламки вантажних контейнерів - якраз той тип доказів, який підживлює теорії про корабельні аварії. У початковій заяві міністерства це розглядалося як реальна можливість, але воно не підтвердило її.
Остаточна археологічна інтерпретація, яка б однозначно пов’язувала монети із затонулим судном, не була опублікована, і формальний науковий каталог скарбу не було оприлюднено. Наразі затонуле судно залишається скоріше правдоподібним поясненням, ніж встановленим фактом.
Важливо, що регіональний суд Сардинії відхилив заявку водолазів на винагороду, постановивши, що знахідка не була випадковою. Судді зазначили, що він використовував металошукач, і що територія вже була позначена як археологічно чутлива, що, на їхню думку, виключало захист на підставі "випадкової знахідки".
Що стосується самих монет, ніхто точно не знає, що буде далі. Ще в грудні 2023 року офіційні особи заявили, що деякі з очищених і каталогізованих предметів, ймовірно, опиняться в міському музеї Арцакени. Однак у травні 2026 року цього так і не сталося. Скарб не було виставлено на загальний огляд, і поки що й монети, й історія, що стоїть за ними, чекають свого часу. Ла Рокка заявив:
"Знахідка підкреслює багатство та важливість археологічної спадщини, яку наше морське дно, яким люди та товари подорожували з найдавніших часів, досі зберігає й оберігає".
Поки археологи проводили цілком звичайне обстеження ділянки перед будівництвом шосе, будівельники знайшли золотий скарб, який перетворив їхню рутинну роботу на одне з найбагатших відкриттів залізного віку, коли-небудь зареєстрованих у чеській Богемії.
Вони вилучили сотні золотих і срібних монет, бурштину, ювелірних виробів та розкішної кераміки з поселення, збудованого у II столітті до нашої ери.