Неочікувані результати можуть свідчити про те, що на взаємозв’язок між тваринами та добробутом впливає ціла низка чинників.
У країнах, де більше котів, які живуть у приміщенні, люди, як правило, почуваються щасливішими. Як пише The Independent, до такого висновку дійшли вчені, які водночас виявили складний зв’язок між котами, їхніми паразитами та добробутом населення.
Національний показник щастя відображає загальний добробут населення країни та пов’язаний з економічними чинниками, зокрема доходами сімей і витратами на охорону здоров’я. На нього впливають і багато інших факторів, однак їх досліджують значно рідше.
У новому дослідженні мексиканські науковці спробували з’ясувати, які чинники можуть бути пов’язані з добробутом населення. Зокрема, вони проаналізували поширеність домашніх котів та паразитів, які можуть передаватися від них людям.
Дослідники зібрали дані про доходи, ВВП, витрати на охорону здоров’я, кількість домашніх котів і поширеність токсоплазми – паразита, який може передаватися від котів до людей – у 93 країнах.
Виявилося, що чим більше котів у країні, тим вищим у середньому був її національний показник добробуту. Такий результат узгоджується з попередніми дослідженнями про позитивний вплив утримання домашніх тварин на людей.
Фінляндія, Данія та Швеція, які очолювали рейтинг, водночас мали найбільшу кількість котів – приблизно від 1700 до 2000 тварин на 10 тисяч жителів. Однак цей зв’язок значною мірою зникав, якщо коти були носіями токсоплазми. Науковці встановили: чим вищою була поширеність токсоплазми, тим нижчими, як правило, були показники добробуту населення.
Це стосувалося, зокрема, Лівану, Ємену, Габону та Ефіопії. У цих країнах фіксували одні з найвищих показників поширеності токсоплазми, а самі держави також перебували ближче до нижньої частини відповідного рейтингу.
Водночас Саудівська Аравія та Бразилія стали помітними винятками: у них рівень поширеності токсоплазми був високим, але водночас країни посідали відносно високі позиції за показником добробуту.
"Ми виявили, що країни з більшою кількістю котів, як правило, повідомляли про вищий рівень щастя, тоді як країни з більшим рівнем поширення Toxoplasma gondii, як правило, демонстрували нижчий рівень щастя", – написали науковці у дослідженні, опублікованому в журналі PLOS One.
Дослідники наголосили, що йдеться лише про статистичні зв’язки на рівні країн. Тому з цих даних не можна зробити висновок, що більша кількість котів безпосередньо робить людей щасливішими або що токсоплазма, навпаки, знижує їхнє самопочуття. Однак виявлені закономірності, на думку вчених, достатньо цікаві для подальшого вивчення.
Неочікувані результати можуть свідчити про те, що на взаємозв’язок між котами та добробутом впливає ціла низка чинників.
Науковці припускають, що позитивний зв’язок між кількістю котів і добробутом може пояснюватися насамперед економічними умовами. Володіння домашніми тваринами зазвичай частіше зустрічається серед людей із вищими доходами та кращим доступом до медичної допомоги. Ці ж фактори можуть сприяти нижчому рівню поширення інфекцій.
"Найцікавішим для нас є те, що ці результати поєднують фактори, які зазвичай вивчають окремо: добробут, здоров’я, взаємини людей і тварин та інфекційні захворювання", – зазначили дослідники.
За їхніми словами, результати нового дослідження показують, що для розуміння того, чому одні популяції повідомляють про вищий добробут, необхідно враховувати не лише соціально-економічні умови, яким традиційно приділяють найбільше уваги, а й біологічні та екологічні фактори.
Науковці закликають провести подальші дослідження, щоб встановити механізми, які лежать в основі виявлених закономірностей.
"Одним із найбільш несподіваних результатів стало те, що в країнах із більшою кількістю котів не спостерігалося вищого рівня поширення Toxoplasma gondii. Навпаки, зв’язок виявився протилежним", – зазначили автори.
На їхню думку, це підкреслює важливий момент: взаємозв’язок між людьми, тваринами та інфекційними захворюваннями залежить не лише від присутності тварин, а й від соціальних, економічних та екологічних умов, у яких відбувається ця взаємодія.
Нагадаємо, за словами дослідників, коти значно сильніше прив'язані до звичного розпорядку дня та своїх господарів, ніж прийнято вважати. Коти вміють самі доглядати за собою, ходять у лоток і не потребують щоденних прогулянок, однак це не означає, що їм байдуже, коли вдома тихо і нікого немає. Коли звичний ритм життя раптово порушується, тварина це помічає майже одразу.