Протягом десятиліть вчені припускали, що чотириногі впоралися з переходом із води на сушу завдяки метаморфозу.
Ветеран війни у В'єтнамі та майстер-садівник Річард Рок із США є завзятим колекціонером скам'янілостей. Одного разу інший ентузіаст-палеонтолог Ендрю Янг помітив у його колекції унікальну скам’янілість, яка згодом змусила палеонтологів переглянути уявлення про те, як хребетні тварини перебиралися з води на сушу, пише Smithsonian Magazine.
Зазначається, що у 2023 році Янг виявив у колекції Рока зразок із ламінованою етикеткою з написом "дитинча міноги". Однак це була не мінога.
Вчені з Філдського музею природної історії Арьян Манн і Джейсон Пардо у своєму дослідженні описали цей екземпляр як представника роду чотириногих, від якого походять усі сучасні амфібії, рептилії, птахи та ссавці. У поєднанні зі схожим скам’янілим залишком, що вже зберігається в архівах музею, та результатами аналізу десятків скам’янілих родичів цей новонароджений тетрапод спростовує широко поширене уявлення про те, що метаморфоз відіграв ключову роль у виході перших наземних хребетних Землі з води.
У виданні нагадали, що тетраподи – це стародавні істоти, які віддалено нагадували ящірок. Вони започаткували перший перехід хребетних із води на сушу.
Протягом десятиліть вчені припускали, що чотириногі впоралися з цим переходом завдяки метаморфозу – спочатку вони були водними пуголовками, схожими на сучасних жаб, а потім повністю перебудували будову свого тіла, щоб стати частково наземними дорослими особинами. Однак частина дослідників давно вважає, що ця аналогія завжди була помилковою.
Ще до виявлення скам’янілості в колекції Рока вчені кілька років аналізували інший екземпляр із колекцій Філдського музею. Манн помітив, що на загадковій скам’янілості була крихітна зародкова кінцівка.
Дослідники з’ясували, що ця скам’янілість належить емболомеру – крокодилоподібному хижаку, який домінував в екосистемах 280–350 мільйонів років тому. Скам’янілість Рока, судячи з усього, належала до того самого виду.
"Цей екземпляр краще показує зовнішню частину тіла в більш молодому стані. Тож це значно доповнило загальну картину", – поділився Манн.
Вчені зазначили, що ці два дитинчата не демонстрували ознак перебування на стадії розвитку, подібній до стадії пуголовка. У одного екземпляра є мініатюрні лапи, але немає зовнішніх зябер. Манн пояснив, що ці дві скам’янілості, по суті, є "мініатюрними версіями" дорослих особин.
Згідно з новим дослідженням, тварини розвивалися за принципом прямого розвитку, а не метаморфозу. Це свідчить про те, що перехід з води на сушу спочатку відбувався інакше, ніж вважали вчені.
Можна подумати, що емболомери є гілкою, яка просто випадково еволюціонувала в бік прямого розвитку. Однак вчені заявили, що дослідили тисячі скам’янілостей молодих особин інших ранніх родичів чотириногих і в жодній з них не виявили ознак метаморфозу.
"Справа не в одному виді. Ми можемо розглянути кожну стовбурову групу чотириногих, кожну тварину, що бере участь у цьому переході від плавників до кінцівок – у кожної тварини, яку ми знаходимо в мазонкрікській колекції і яка підпадає під цю категорію, відсутнє все, що могло б вказувати на метаморфоз", – поділився Пардо.
Раніше в Китаї знайшли нову скам’янілість віком 120 мільйонів років. Вона змінила уявлення про таку групу хижих динозаврів, як мікрораптори.
Знахідка розширює географічні дані про дрібного динозавра – літаючого родича серповиднопазурного велоцираптора. Це найпізніший знайдений екземпляр мікрораптора.