Науковці провідних університетів світу на форумі у Давосі заявили, що людство потерпає від браку щастя, а виправити ситуацію цілком здатен 4-денний робочий тиждень.
Однак чи готові до нього люди, зокрема українці, йдеться в сюжеті ТСН.
На перший погляд здається, ніби Настя просто п’є каву і скролить соцмережі, насправді вона працює. "Знайомі та друзі думають, що я з ранку до вечора ходжу до кав’ярень і барів, а гроші просто падають мені на карту. Але це не так. Це складна інтелектуальна праця", - каже фрілансер Анастасія Баранник. Аби заробляти на рекламі та креативних стратегіях, їй потрібен лише планшет або телефон, але не офіс. Минулого тижня вона, наприклад, працювала з Португалії. "Мозок постійно перебуває в нових місцях, немає якоїсь сірості стін, однакових людей, крику навколо в офісі. Людина може розслабитися і дійсно придумати щось вартісне", - вважає вона.
Офісну роботу Настя вирішила залишити, коли постійним стресом довела себе до нервового виснаження, бо часом мусила працювати без вихідних. Тепер сама розпоряджається своїм часом, а заробляє більше. "Близько 20 годин на тиждень я працюю", - підрахувала вона.
Точної цифри щасливого життя немає, але на економічному форумі в Давосі експерти говорили про чотири робочих дні. "Підростає нове покоління людей, яке розуміє, що достатку можна досягнути не безкінечною і пекельною, а ефективною працею. А найбільш ефективні – люди, які мають можливість відпочити і лояльні до своєї компанії", - каже економіст Рутер Брегман.
Українські ж працівники до цього тільки йдуть. "40% каже про те, що хотіли б самі регулювати, 30% воліє чотириденний і 25 готові залишитися на звичайному п’ятиденному", - каже аналітик ейчар-порталу Юлія Дрожжина.
За даними фахівців, майже половину офіційного робочого дня українці просто просиджують. У Мінсоцполітики про це знають. "Роботодавець із працівником можуть домовитися таким чином, щоб він 30 годин на тиждень працював, це дозволено. Єдине питання в тому, чи достатньо цієї тривалості робочого часу для забезпечення достойного рівня оплати праці", - каже генеральний директор директорату норм та стандартів гідної праці Міністерства соціальної політики України Юрій Кузовой.
Дозволити собі таке можуть передусім люди творчих професій або айтішники – тобто ті, хто і так це по суті робить. Для більшості це не просто нереально, а й економічно не виправдано. "Мінус один день на тиждень – це мінус 52 дні на рік. Один день вихідний, додаковий, коли люди не працюють по всій країні – це орієнтовно 0,5% ВВП", - пояснив Кузовой. Щоб це не вилилося в соціальну катастрофу, спершу треба розвинути економіку, бо 4-денний робочий тиждень – задоволення для багатих. "Короткий робочий тиждень – умови розвинутих економік і творчих напрямків, а нам, пробачте, треба ще дуже багато роботи пройти і працювати навіть більше, ніж зараз", - вважає генеральний директор федерації роботодавців України Руслан Іллічов.
Психологи ж звертають увагу на те, що в перепрацюванні є зворотний бік - спершу емоційне вигорання, а потім і фізичні хвороби. "Спочатку ми переживаємо стрес, потім ми акумулюємо останні сили в собі, включно з магнієм Б6, натрієм, усією групою вітаміну Б. Відбувається якийсь надлом, і людина більше нездатна емоціонувати, працювати. Вона в принципі недієздатна", - каже Вікторія Люборевич-Трохова.
Тож людині треба відпочивати щонайменше два дні на тиждень, а дискусія про три вихідні, за приблизними підрахунками експертів, актуальною для України стане щонайменше за 5-7 років – за умови розвитку економіки.
