«І сьогодні така пропозиція від політиків свідчить про одне – вони хочуть повернути країну в минуле, і ми не повинні натикатися на ті самі граблі, які історично Україна вже пройшла, тому питання, яке сформульоване як скасування ЗНО, свідчить про просте меркантильне бажання повернутися до тіньових схем, тому що це буде першим наслідком скасування ЗНО», - сказала вона.
Л.Гриневич підкреслила, що ЗНО є першим запобіжником проти корупції при вступі до вишів, і сьогодні потрібно вести мову про вдосконалення системи, а не про її скасування. З цією метою профільний комітет прийняв рішення провести комітетські слухання про законодавче забезпечення науки і освіти, де окрема увага буде приділена питанню ЗНО.
Директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна також висловила думку, що скасування ЗНО має на меті повернення до корупційних схем.
Вона назвала дивною ситуацію, коли після виступу першого віце-спікера парламенту Ігоря Калєтніка про доцільність скасування ЗНО, який не є фахівцем в цій сфері, почалась жвава дискусія з цього приводу. «Виступила людина, яка не є фахівцем в сфері освіти, яка займалася митницею… ну сказала, м’яко кажучи, дурницю, говорити, що ЗНО не виконує свою функцію на підставі того, що 80% учнів вважають, що в такому вигляді їм тести не подобаються .. можливо, не варто на це звертати увагу», - сказала Д.Бекешкіна, порівнявши це з тим, що треба було ставити б питання про скасування громадського транспорту через те, що більшість українців у будь-якому опитуванні скажуть, що незадоволені якістю обслуговування чи скасовувати домашні завдання для учнів, оскільки вони їм не подобаються.
При цьому експерт зауважила, що опитування, проведені її Фондом в останні роки, свідчать про стабільну підтримку населенням ЗНО, при цьому цей показник зростає з року в рік. Вона зауважила, що ця підтримка спостерігається у прихильників всіх політичних сил, хіба що за виключенням комуністів.
Тому вона вважає, що сьогодні потрібно законодавчо закріпити ЗНО, щоб раз і назавжди зняти питання доцільності його існування.
Директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти Ігор Лікарчук зауважив, що сьогоднішня ситуація є дзвіночком для подальшого розвитку зовнішнього незалежного тестування, і без вдосконалення системи розмови про його скасування можуть перетворитись із суб’єктивних на об’єктивні.
Він звернув увагу на опитування Фонду «Демократичних ініціатив» щодо ЗНО. Так, 44,8% респондентів сказали, що основним недоліком є недосконалість тестів, хоча в минулому році цей показник був 31,3%. Немає упевненості, що тестування відбувається чесно із дотриманням всіх процедур також у майже половини респондентів. Тому І.Лікарчук зауважив, що це свідчить про зростання негативних тенденцій в ЗНО. Він наголосив на важливості удосконалення цієї системи. «Якщо система ЗНО не буде розвиватися принаймні у двох напрямках: вдосконалення змісту тестів, запровадження тестів загальної навчальної компетенції, запровадження різнорівневих тестів, тому що не можливо пропонувати один і той самий тест з математики тим, хто вступає на механіко-математичний факультет університету, і факультет, де готують вчителів трудового навчання», - зауважив І.Лікарчук.
