Автор «Щелеп» з`явився перед публікою у супроводі зятя Кучми Віктора Пінчука і режисера Сергія Буковського, що зняв фільм «Назви своє ім`я». «Присутність України в нашому домі завжди відчувалася», – сказав американець.
Стівен Спілберг з`явився перед українською публікою у супроводі зятя Кучми Віктора Пінчука і режисера Сергія Буковського, що зняв фільм «Назви своє ім`я». Картину, присвячену пам`яті євреїв, знищених під час війни, демонстрували в столичному Жовтневому палаці 18 жовтня. Всесвітньо відомого кіно-метра, чекали близько двохсот представників ЗМІ з різних країн. На презентацію зібрався весь український бомонд - Віктор Ющенко, Віктор Янукович, Олександр Мороз, Леонід Кучма...
Треба сказати, Спілберг вже все для цього мав. У 1994, після завершення роботи над «Списком Шиндлера», режисер вирішив створити і систематизувати свідчення євреїв, що постраждали під час Другої світової, для чого створив спеціальний Інститут фонду «Шоа» («шоа» в перекладі з івриту – «катастрофа»).
Матеріали передали режисерові Сергію Буковському, який власне і зробив з них фільм. Це була вже одинадцята за рахунком робота Інституту фонду «Шоа» у сфері кіно. Український режисер, який трудився над картиною рік, признався, що Спілберг поставив йому дві умови: «Фільм має бути заснований на свідченнях. Друга умова – робіть кіно таким, яким ви хочете його побачити».
Буковський, за його твердженням, зробив саме так. І Спілберг високо оцінив роботу українця. «Фільм Буковського один з найблискучіших фільмів про Холокост з тих, що мені доводилося бачити», – сказав він на прес-конференції. Думається, заяви американського кінорежисера не були елементарними реверансами ввічливості. Євреї надзвичайно серйозно ставляться до слів, що стосуються болючої теми Холокосту.
Кіно дійсно варте того, щоб його побачити. В принципі людина, що навчалася у радянській школі, відкриє у ньому для себе мало нової інформації, інша справа, тут трагічні події представлені зі слів очевидців, які дивом вціліли. І таке не можна ані зіграти, ні імітувати. Герої розповідають про німецьку окупацію, про Бабин Яр, про те, як, ризикуючи власним життям, їх рятували місцеві жителі, про довгоочікуване звільнення. Одна дівчинка прожила три місяці в трубі горища великого будинку в окупованому місті. Чоловіка, що опинився в строю військовополонених, «відмазали» товариші, які сказали фашистам, що на єврея він не схожий, мовляв, «всі євреї схожі на нього, а він на них – ні». Очевидці з характерною єврейською говіркою розповідають свої історії, в яких, як це не парадоксально, знаходиться місце і гумору.
Пінчук також сказав, що, на його думку, варто було б зняти трилогію про українські трагедії - окрім Холокосту, про Голодомор і Чорнобиль.
На прес-конференції пролунало дещо екстравагантне питання, на адресу Пінчука: "Пане Віктор, чи навчите ви нас толерантності, як навчає цьому ваш фільм?" З секундною затримкою Пінчук відповів: "А якому Віктору адресоване запитання?" Зал розуміюче подивився у бік Президента і прем`єра, але Януковича серед глядачів уже не було".
Після демонстрації фільму в кулуарах було цікаво спостерігати обговорення фільму VIP-персонами: Ющенко спілкувався зі Спілбергом, перша леді країни - з Пінчуком, дочка Кучми і дружина Пінчука Олена Франчук - з есдеком Нестором Шуфричем. Після цього VIP-персони пройшли на фуршет, швидко утворилася стіна охоронців , і весь бомонд опинився поза зоною доступу для широкої публіки.
Антон Зікора
Фоторепортаж з події дивіться тут