Журналісти розкрили, як відбувається процес вербування та підготовки колишніх в'язнів.
Українські в'язні перетворюються на військовослужбовців. Процес вербування у колоніях вже триває.
Як йдеться у репортажі CNN, до в'язнів часто приїжджають українські командири, щоб розповісти про бойовий досвід та відібрати ймовірних претендентів на службу. Одним з таких є командир батальйону Дмитро Кухарчук.
34-річний воїн прибув в одну з в'язниць у центральній частині України, намагаючись залучити фізично міцних, здорових і мотивованих ув'язнених до свого підрозділу, до входить до складу 3-ї окремої десантно-штурмової бригади.
Україна намагається поповнити свої виснажені сили. Щоб вирішити цю проблему, минулого місяця набув чинності закон, який дозволяє вербувати засуджених. Він дозволяє особам, які відповідають певним критеріям, отримати умовно-дострокове звільнення, якщо вони підпишуть контракт про проходження військової служби.
"Це буде нелегко. Але коли ви приходите до нас, ви приходите в сім’ю", – каже Кухарчук в'язням, пояснюючи, що в бригаді не буде спеціальних "штрафних" підрозділів.
За його словами, завербовані будуть інтегровані в існуючі батальйони. Деякі чоловіки уважно слухають, інші посміхаються. Але усі звернули увагу, коли почав говорити колега Кухарчука з позивним "Дато".
Значну частину свого життя "Дато" провів за ґратами. Він тричі тікав із в’язниці та був умовно-достроково звільнений у лютому 2022 року після 31 року ув'язнення. Чоловік приєднався до української армії лише через кілька годин після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року.
58-річний "Дато" викликає повагу серед слухачів. Десятки в'язнів уважно вслуховувалися у кожне слово. Деякі стояли на вулиці, інші висувалися з вікон своїх камер. Мова "Дато" просякнута тюремним сленгом. Він говорив про честь, обов'язок і репутацію.
"Це ваш шанс реабілітуватися в очах ваших дітей", - сказав він.
Вербувальники з кількох бригад уже побували в цій в'язниці, яка налічує 700 в'язнів. Близько 100 в'язнів вже підписали контракти з різними частинами.
Невідомо, як саме закон, що передбачає мобілізацію в'язнів, працюватиме на практиці. Міністерство юстиції України повідомило, що засуджені-добровольці відбуватимуть службу в окремих частинах. Але Кухарчук і "Дато" хотіли б, щоб новобранці служили зі звичайною піхотою.
Як розповів Кухарчук, серед солдатів його бригади нема жодних проблем, щоб воювати разом із засудженими.
"Як можна по-особливому ставитися до людей, які до вас приходять, які будуть з вами сидіти в одному окопі, які будуть з вами брати участь у штурмах і стояти за вашою спиною?", - сказав він.
Але інші командири, хоч і підтримують вербування засуджених, але не дуже впевнені в інтеграції.
"В'язні мають воювати в окремих частинах. І їм потрібні дуже хороші люди, щоб стати їхніми командирами. Я взагалі не проти того, щоб в'язні воювали. Мене дивує, що ми не використали цю ідею на початку війни. Завжди багато втрат серед піхоти, і якщо засуджені хочуть піти воювати в піхоту – це правильне рішення", - розповів командир артрозвідки 110 омбр з позивним "Терен", який воює під Авдіївкою.
Вербування ув’язнених до армії, на перший погляд, схожий до кампанії вербування в’язнів у ПВК "Вагнер". Але міністр юстиції України Денис Малюська відкинув таке порівняння.
"В Україні мотивація багато в чому базується на патріотизмі. Наші в'язні йдуть в армію добровільно. У Росії це було добровільно-примусовим. Я особисто бачив ув’язнених (російських), яких змушували приєднатися до "Вагнера", – сказав він.
"Це звичайна державна військова служба з усіма гарантіями: зарплата, соціальне страхування, виплати в разі поранення, смерті тощо. Це зовсім інша історія за мотивами і механізмами", - зазначив Малюська.
Засуджені отримають таку ж сімейну відпустку, як і інші військовослужбовці, і матимуть право на таку ж зарплату, але не отримають щорічну відпустку, яка є стандартною для інших військ.
За даними Мін'юсту, зараз в Україні у в'язницях перебувають 26 тисяч осіб. З моменту набрання чинності закону 5000 ув'язнених чоловіків подали документи на службу в армію. Майже 2 тисячі вже пройшли медогляд і суди їх відпустили з місць позбавлення волі в армію. За словами Малюськи, перший транш новобранців вже проходить базову підготовку.
Міністр очікує, що в армію попроситься більше засуджених. За його словами, багато хто чекає, що буде з першим туром новобранців, але початкова реакція була позитивною.
Малюська вважає, що багато ув’язнених сприймають програму як шанс позбутися ярлика "колишнього в’язня" після звільнення з колонії.
"Ризики безумовно є. Але моральний стан і настрій тих, хто вийшов із в’язниці, набагато вищий, ніж у тих, хто був мобілізований десь на вулиці", – сказав він.
"Примусово мобілізована людина, яка не хотіла йти в армію, сприймає це як трагедію, як погіршення умов життя. І дезертирства від цієї категорії військовослужбовців можна чекати набагато більше, ніж від людини, для якої це підвищення по соціальних сходах, дохід, спосіб життя, повага. Для ув’язнених – це підвищення по соціальних сходах", - сказав міністр.
За його словами, уряд знає, що ув'язнені можуть становити проблеми для командирів, але закон можна змінити за потреби залежно від того, як все виглядатиме на практиці. За його словами, багато залежатиме від командирів підрозділів та їхнього вміння налагодити дисципліну.
Перша група в'язнів вже тренується на полігоні в центральній частині України. Серед них 28-річний Дмитро. Його дружина та двоє маленьких дітей були вбиті російським ударом в Ізюмі у перші тижні повномасштабного вторгнення. У той час Дмитро відбував ув'язнення.
Дмитро розповів CNN, що хотів воювати з моменту початку війни. Він був одним із перших, хто записався під час візиту вербувальників у колонію.
"У мене були дружина і діти, і я знав, що хтось має їх захистити. Але оскільки я не міг, тепер я буду захищати інші сім’ї, які хочуть жити і мати дітей", – сказав він.
Дмитро виріс сиротою і почав красти, коли був маленьким. Він сказав, що в’язниця вчить людей виживати у важких умовах, а це означає, що колишні в’язні можуть справлятися з тиском на передовій краще, ніж цивільні.
Чоловік зізнався, що хоче помститися за смерть своєї сім'ї. Чоловік мріє про день, коли він зможе почати все заново і народити дітей, які пишатимуться ним.
"Мені залишився рік і п'ять місяців терміну покарання. Це небагато. Я міг сидіти в тюрмі і не йти воювати. Але я мотивований. Я не хочу, щоб через це пройшли інші люди", – сказав він, згадуючи втрату своєї родини.
Кухарчук і "Дато" ретельно відбирають новобранців у в'язниці, проводячи співбесіди тет-а-тет з кожним добровольцем про їхню історію та мотивацію. У бригаду не приймають тих, хто старше 50 років, має серйозні проблеми зі здоров'ям або фізично непридатний. Сиротам, навпаки, відразу надають перевагу.
Кухарчук розповів CNN, що діти-сироти, які мали важке дитинство і звикли виживати і справлятися з труднощами, як правило, добре справляються в армії. Після кожної бесіди в'язні тиснуть руки вербувальникам. Обрані в'язні заповнюють документи та чекають подальших інструкцій.
З 17 ув’язнених, які хотіли приєднатися в той день, 3-тя окрема десантно-штурмова бригада набрала 12. Кухарчук сказав, що це "дуже хороша кількість". Бригада є одним із найбільш затребуваних підрозділів і зазвичай відмовляє більшості засуджених, які бажають до неї вступити.
Є винятки з правил. Один із ув'язнених має поганий зір, і "Дато" з Кухарчуком спочатку вагалися щодо рішення. Після короткої розмови чоловіка прийнято.
"Зір можна виправити. Мотивація важливіша за зір", - каже "Дато".
Як повідомляв УНІАН,17 травня президент України Володимир Зеленський підписав закон щодо мобілізації засуджених.
Командир батальйону УБпАК "Ахіллес" 92 ОШБр ім. кошового отамана Івана Сірка Юрій Федоренко певен, що мобілізація засуджених є насправді непоганою ідеєю.
"На початку повномасштабної війни ми розпочинали свій шлях зі стрілецької роти, це територіальна оборона. У мене другий взвод був на 90% укомплектований людьми, які були позбавлені волі на території України, відбули своє покарання та повернулися до нормального життя", – розповів Федоренко.
Військовий зазначив, що кожен з ув'язнених міг опинитися за ґратами за різних обставин. І держава має визначити ту категорію ув'язнених, які не несуть загрози іншим військовим.
Також військовослужбовець Третьої штурмової бригади з позивним "Істок" прокоментував рішення про мобілізацію засуджених в Україні. За його словами, він підтримує цей крок.