Виникає ситуація, коли споруда "втомлюється" і може обвалитися без очевидних передумов.
Українські типові забудови здатні витримати землетруси певної сили, однак реальна загроза криється не лише в природній сейсмічній активності, а й у наслідках війни. Про це РБК-Україна розповів доктор фізико-математичних наук, провідний науковець Інституту геофізики ім. Субботіна НАН України Дмитро Гринь.
За його словами, за радянських часів житлову інфраструктуру проєктували з урахуванням максимуму в 5 балів за шкалою сейсмічної активності. Натомість сучасні українські норми вводять нову класифікацію – класи відповідальності СС1, СС2 і СС3. Найнижчі вимоги - до нежитлових приміщень (СС1), а найвищі - до житлових будинків, об’єктів з масовим перебуванням людей, інфраструктури та промисловості (СС3).
"За цими нормами (СС3, - УНІАН) будують споруди, де є великі скупчення людей: стадіони, житлові будинки, офісні споруди, об’єкти критичної інфраструктури, енергетичного сектору, хімічної та нафтогазової промисловості. Чим далі від зони Вранча, тим нижча небезпека. Відповідно нема сенсу витрачати великі гроші на будинки, щоб вони могли витримати землетруси більшої інтенсивності, ніж можуть виникати на цій території", - сказав Гринь.
За його словами, у нинішніх нормах встановлено 6 і 7 балів для житлових будинків, однак недолік цього підходу в тому, що в Україні велика територія належить до однієї бальності. Але це, як стверджує фахівець, неправильно, бо через різну геологію та гідрологію вже на відстані 500 метрів може бути різна бальність.
Окрім прямого впливу землетрусу (руйнівної, шокової хвилі), існує ще один серйозний фактор ризику - ефект накопичення. Навіть незначні поштовхи здатні з часом ослабити конструкції через резонансні коливання. Виникає ситуація, коли споруда "втомлюється" і може обвалитися без очевидних передумов.
"У таких випадках найнебезпечніше те, що ми не бачимо пошкоджень одразу. Споруда виглядає цілою, але її конструкції вже ослаблені", - зазначає науковець.
Він також наголосив, що війна теж є сейсмічним чинником - вибухи імітують локальні землетруси. Наприклад, вибух 450–800 кг тротилу за 250 метрів від житлового будинку викликає ударні хвилі, еквівалентні землетрусу потужністю 6-8 балів. Якщо будинок був розрахований на менші навантаження, це може призвести до серйозного зниження ресурсу.
"Споруда, яка не розрахована на 8 балів, отримує сильне навантаження. Відбуваються руйнівні процеси, але ми їх не бачимо одразу. Тобто будинок цілий, він стоїть, хоча від його первинного терміну експлуатації вже відмінусувалось 25 років, бо відбувся вплив руйнівної хвилі", - каже фахівець.
Він підкреслює, що багато будинків зараз знаходяться під впливом таких локальних "землетрусів" від вибухів - балістика в середньому має 450 кг тротилу і її вибух породжує шокові хвилі.
Враховуючи масштаби руйнувань та накопичений ефект, Гринь наголошує: під час майбутньої відбудови України важливо буде оцінити, в якому стані перебувають споруди, й чи здатні вони витримати нові навантаження. Україна вже зараз має розробляти унікальну методику оцінки сейсмічного стану будівель, оскільки аналогів у світі практично немає.
Раніше провідний науковий співробітник Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України Дмитро Гринь казав, що з початку повномасштабної війни РФ проти України немає різкого сплеску кількості землетрусів. Також, за його словами, в Європі та Україні не відчувається великого зв’язку між землетрусами й кліматом. Інша ситуація в Антарктиці, де тануть льодовики, від цього послаблюється тиск на поверхню землі, що породжує локальні землетруси.