Харчування у школах "для всіх": підводні камені реформи

З нового навчального року всі українські школярі раз на день отримують гаряче безоплатне харчування. УНІАН поцікавився, як втілюється в життя це нововведення.

Не так давно в українських школах харчування отримували лише учні початкових класів та діти пільгових категорій. Але в поточному навчальному році годувати почали всіх школярів. За місяць після впровадження нововведень початковий шквал критики страв "для всіх" (які дійсно не завжди відповідали очікуванням школярів і їхніх батьків), поступово пішов на спад. Проте УНІАН відвідав кілька навчальних закладів міста Рівне й спробував розібратись, як реформа показала себе на початку, та що з харчуванням дітей буде далі.

Плюси та мінуси шкільного харчування 

"Я задоволена тим, що у дітей є можливість поїсти у школі", - розповідає УНІАН Марина Баніт, троє дітей якої навчаються у ліцеї №9 у Рівному. 

За її словами, скаржитись на шкільне харчування немає причин, навпаки, її діти хвалять страви, особливо запіканки. 

Схожу думку висловлює мама учня середніх класів, пані Наталія: "Мені подобається, що дітей у школі годують. Уроків в них багато, закінчуються заняття о 15 годині, а потім ще гуртки. І син прийти поїсти додому встигав не завжди. Тож гаряче харчування у школі – це великий плюс. Та й сину воно подобається. Проте їх досить пізно годують – перед останнім уроком, і порції, щоб повністю наїстися підлітку, не вистачає". 

Позитивно відгукуються про нововведення й самі учні. Так, одна із старшокласниць ліцею №12 міста Рівне задоволена такою ініціативою для всіх школярів, адже не завжди є можливість самому купити щось поїсти, бо в магазин на перерві зі школи не відпускають. 

"Але хотілося б кращої якості того харчування. Бо часто порції, які нам дають, холодні, або мають неїстівний вигляд. Бувало, що однокласники знаходили у стравах волосся… Через це багато дітей відмовляється їсти шкільну їжу і велика її кількість йде у відходи", - додає учениця. 

За словами дев’ятикласника Олександра, він вже звик до шкільної їжі, адже дотепер ніколи не харчувався в їдальні. 

"З 1 по 8 класи їжу носив з дому. Це були бутерброди і вода. Тож їжа з їдальні мені була незвична. А тепер у мене є тут навіть улюблені страви. Приміром, котлети, схожі на "Київські", з сиром всередині. А ще салати і напої – дуже смачні. За розкладом ми їмо аж після 5-го уроку. Для деяких школярів – це проблема. Особливо, якщо зранку не поснідали. Бо до цього часу вже дуже хочеться їсти. І траплялося, приміром, що моєї порції вже не лишалося, коли я приходив у їдальню, бо її з’їдали такі голодні", - ділиться Олександр. 

Проте не всім подобається якість їжі у школах. Приміром, Галина Костіна, мама учениці школи №22, хотіла б, щоб шкільне харчування було сформоване за принципом "здорової тарілки". Тобто, чверть порції – білок, чверть – вуглеводи, і половина – клітковина, тобто свіжі овочі і фрукти. 

"Клітковини у нашій шкільній їдальні дають дуже мало. Це може бути чверть помідора чи три шматочки огірка, нарізаного слайсами. На жаль, нас, батьків, у школу не пускають, щоб ми могли стежити за якістю і величиною складових порції. А дітям початкових класів забороняють користуватися смартфонами, щоб вони могли сфотографувати, що їм дають. Тож, схоже, доведеться порушувати це питання з директором", - підкреслює жінка. 

Виклики, які доводиться долати 

Організація харчування для великої кількості дітей вимагала від навчальних закладів певних зусиль. 

"Ми одразу стільки дітей – близько 600 – ніколи не годували. Тож найперша проблема була: як їх розмістити? За вересень напрацювали таку можливість. Розподілили дітей на чотири перерви. Часу, щоб поїсти, їм вистачає. Де не встигали, там збільшили тривалість перерв", - розповів УНІАН директор ліцею №9 м. Рівне Іван Іщук.

За його словами, на початку вересня траплялися поодинокі скарги від батьків через те, що їжа ставала холодною, коли діти не встигали вчасно прийти до їдальні. Проте цю проблему вже усунули.

Також бракувало посадкових місць, але, за підтримки міської влади, ліцею докупили 12 комплектів обідніх столів, за кожен з яких сідає по шестеро школярів. 

Ще одним випробуванням стала організація процесу під час повітряних тривог. Тут допомогло розміщення їдальні – вона у ліцеї була розташована у підвальному приміщенні-укритті. 

"Хотілось би, звичайно, щоб відбулася модернізація харчоблоку, і щоб було закуплене обладнання, яке дозволить зберігати продукти теплими. Поточний ремонт у харчоблоці запланований, і чекаємо на нього", - каже Іван Іщук.

Нині скарг від батьків на якість харчування у цьому навчальному закладі немає. Певні труднощі залишаються лише з дитячими смаками – не всі школярі охоче їдять нові здорові страви. Проте масових відмов від їжі чи випадків, коли продукти йдуть у смітник, у ліцеї не фіксують. 

"Звісно, харчування "за Клопотенком" (український шеф-кухар, який розробив меню для шкільних їдалень, – УНІАН) – здорове, але не всі діти те будуть їсти. І виховати у закладі харчування здорові звички – складно. Це має йти ще з сім’ї. Ми зі свого боку можемо їх лише підсилити, підтримати", – наголошує директор.  

"Більшість страв готуємо за рецептами Євгена Клопотенка. Але використовуємо і старі рецептурники. Намагаємось пристосуватися до дитячих вподобань, щоб наші замовники були задоволені. На жаль, багато дітей перебирають харчами, - додає підприємниця Оксана Семенюк, яка організовує харчування у ліцеї №9 та очолює організацію підприємців сфери шкільного харчування міста Рівне. - Діти не звикли до такої їжі, яку ми готуємо. Вони хочуть ковбасних виробів, снеків з підсилювачами смаків. А наша їжа все-таки здорова. Мабуть, спочатку треба було всюди розказувати, що, приміром, перловка, горох – це суперфуди. А тоді вже впроваджувати здорове харчування".

За словами пані Оксани, щоб організувати все якісно, довелося збільшити штат працівників харчоблоку з чотирьох до шести (це дає змогу готувати на суттєво більшу кількість школярів). Але проблеми залишаються через брак кваліфікованих кадрів та обладнання: харчоблоки, які доводиться орендувати, а також комунікації в них – застарілі. 

60 грн на дитину

Загалом, меню шкільних їдалень формується відповідно до вимог постанови Кабміну №305. 

"Наше основне завдання – дати білки, жири і вуглеводи, тобто збалансоване харчування, і не перевищити та не зменшити норми, передбачені постановою. Багато хто не розуміє, чому ми не даємо м'ясо щодня. Але так і не повинно бути. Згідно з нормами, раціон розрахований так, щоб м'ясо курки подавалося двічі на тиждень, риба – один раз, яйце – один раз, запіканка чи макарони з сиром – також раз на тиждень", - розповідає Оксана Семенюк. 

Але, чи вистачає коштів? Організація гарячого харчування для школярів у громаді Рівного охоплює 34 заклади середньої освіти, в яких навчається близько 30 тисяч дітей. Процес забезпечують 17 підприємців. Вартість гарячого харчування за рахунок державного та місцевого бюджетів становить 60 гривень на день для учнів 1-4 класів та 65 гривень для учнів 5-11 класів.

На цей рік із держбюджету на це виділено субвенцію у майже 130 млн грн, а з місцевого - понад 60 млн грн. При цьому, державна субвенція охоплює лише період із вересня по листопад і спрямовується виключно на покриття вартості продуктів, тоді як решта витрат (робота персоналу, доставка, енергоносії тощо) фінансується з міської скарбниці.

За словами пані Оксани Семенюк, з  60 грн, які розраховані на харчування однієї дитини на день, лише 39 грн іде на продукти, а 21 грн – на зарплату кухарям, комунальні послуги, оплату оренди харчоблоків і всі інші потреби, яких вимагає система HACCP (Hazard Analysis and Critical Control Points – міжнародна система управління безпечністю харчових продуктів, – УНІАН). 

"Попрацюємо, виведемо всі цифри – і тоді побачимо, чи вдається вкластися у цю суму", - зазначила вона. 

Зважаючи на постійне зростання цін на продукти та комуналку, підприємниця пропонує переглядати бюджет вже: для молодших школярів вартість харчування збільшити до 75 грн, а для старших – до 90 грн на день.

"І, можливо, варто не так чітко розмежовувати, що саме давати. Можливо, курку краще розділити на кілька днів, так само яйце – може, дати по шматочку до салату кілька днів на тиждень. Тобто, щоб були можливості для якогось маневру. А з боку батьків було б добре, щоб вони налаштовували дітей на те, що харчування – щодня свіже, смачне, щоб школярі їли. І навіть якщо дитина чогось не любить, можна ж ложку спробувати (а раптом сподобається?)", - додає Семенюк.

Найсерйозніше випробування - сальмонельоз

"Організація гарячого харчування для усіх учнів у кожній школі - доволі серйозний виклик, особливо там, де кількість учнів у закладі сягає тисячі і більше. Навантаження на працівників харчоблоків суттєво зросло, адже і готувати потрібно на більшу кількість дітей, і сервірувати столи, і мити більше посуду", – розповіла УНІАН заступниця начальника міського управління освіти Рівного Валентина Середюк.

За її словами, збільшилася і тривалість перерв: тепер вони тривають не менше 20 хвилин, як вимагає Санітарний регламент. Це необхідно, аби діти встигли дійти до їдальні, помити руки, пообідати без поспіху (що критично важливо для здорового травлення), та повернутися до класу. Водночас, це створює певні труднощі із пізнішим завершенням занять у школах, де впроваджена друга зміна.

Втримувати ціни на вартість гарячого обіду без втрати якості в Рівному вдається завдяки довгостроковим договорам із постачальниками та закупівлею сезонних продуктів місцевого виробництва. А, щоб це контролювати, школи щодня надсилають в управління фото й відео учнівських порцій (тож є можливість бачити, чи привабливо виглядають страви). 

За словами чиновниці, у вересні до управління освіти надійшло чотири звернення від батьків, які скаржилися, що меню не подобається старшокласникам. Зокрема, поєднання тушкованої капусти, рису та риби, запечені овочі та буряк із сиром. Проте, на думку пані Валентини, це пов’язано з іншими харчовими звичками в родинах. 

Вона нагадала, що при розробці меню обов'язково враховуються норми споживання овочів, фруктів, м'яса, а також діють суворі обмеження щодо солі, цукру та хлібобулочних виробів. А використання напівфабрикатів заборонено. 

На думку Валентини Середюк, набагато більшою проблемою, з якою у вересні довелось зіткнутись трьом закладам освіти у Рівному, став спалах сальмонельозу. Як повідомили у Рівненському обласному центрі контролю і профілактики хвороб, у гімназії №5, ліцеях №13 та "Лідер-Елітар" захворіли 16 дітей та один працівник харчоблоку. 

Причиною стало порушення санітарних правил у харчоблоці гімназії №5, де готували страви для всіх трьох закладів, а також недотримання правил особистої гігієни самим працівником. Реагуючи на ситуацію, міська влада ухвалила рішення негайно розірвати всі договори з компанією-постачальником. 

Ключове завдання – вдосконалювати якість харчування

Щоб покращити умови приготування їжі для школярів, в поточному році Рівному виділили державну субвенцію - майже 16 мільйонів гривень. Ще близько 7 мільйонів - на капітальний ремонт їдальні та харчоблоку Рівненського ліцею №12 – пішло з місцевого бюджету. Також з міської скарбниці передбачено понад 5 млн гривень на придбання обладнання та ще понад мільйон – на нові меблі. 

Модернізація харчоблоків відбуватиметься і надалі. Планується закупівля сучасного технологічного обладнання на кшталт пароконвектоматів і нових ліній видачі. Також розглядається можливість запровадження гнучкого меню, аби дитина могла обирати гарнір чи м'ясну страву з кількох варіантів, та регулярне підвищення кваліфікації кухарів на базі кулінарних хабів задля покращення смаку страв за новими рецептурами.

Як зазначає керівник ГО "Команда реформи шкільного харчування" Орест Степаняк, програму безкоштовного харчування у школах (щоб сформувати у дітей звички здорового харчування) запровадили ще у 2023 році з ініціативи іноземних партнерів – Глобальної продовольчої програми ООН, Всесвітньої організації охорони здоров’я. Програму фінансує Європейська комісія, проте підтримують її й інші донори, а кошти на ремонти інфраструктури також дає держава. 

Спочатку розробляли необхідні стандарти, документи, навчали кухарів, модернізували їдальні, закуповували обладнання. У 2024 році почали з харчування учнів початкових класів. Потім, з 2025 року, годували всіх школярів у прифронтових громадах, де це було простіше запровадити через меншу кількість дітей. І лише з вересня 2026 року почали годувати всіх школярів. 

"У 95% шкіл запустили харчування. 80% батьків, за оцінкою Держслужби якості освіти, позитивно відгукуються про його організацію. Хоча, вважаю, що це не дуже показово, бо досі не було харчування для всіх, то батьків вже тільки його запровадження радує. У близько 60% шкіл (а я постійно їжджу по закладах освіти) щодо якості можна не хвилюватися, у решти – ще є над чим попрацювати", - розповідає Орест Степаняк. 

За його словами, публічні скандали навколо шкільного харчування виникають переважно там, де в громадах до нього не готувалися, вважаючи, що таке нововведення – це ""соціалізм-комунізм", на яке ніколи не буде грошей".

Водночас, на думку фахівця, якість харчування допомагають підвищувати і негативні відгуки батьків з фото шкільних страв у соцмережах, і медіа, які звертають на такі дописи увагу. 

"Коли потім в коментарях викладають фото якісної порції з інших громад, ті громади, де відбуваються скандали, бачать, як може бути, і що може бути добре. Оце і є формування експертизи. Бо велика кількість людей каже: "А що не так з тією цілою морквиною на тарілці? Ви що, вдома сиру моркву не їсте?". Їмо. Але чи це нормально так її покласти, а не зробити з неї салат, не додати якусь заправку, і щоб це виглядало естетично?", - нагадує Степаняк. 

Щодо скарг на розмір порцій, то, за його словами, згідно з урядовою постановою №305, норми розраховані ретельно. І чесно видана порція, з урахуванням напоїв, може сягати до 700 грамів (не кожна дитина зможе стільки з’їсти). Тому, якщо виникають проблеми з розміром чи якістю порцій, активіст радить батькам не обмежуватися емоційними дописами у соцмережах, а створювати ініціативні групи для перевірки харчоблоків, вимагати від директора школи та управління освіти виправлення ситуації. А при загрозах, на кшталт плісняви у харчоблоках, появи паразитів, постійного неякісного харчування – негайно звертатися із заявами до Держпродспоживслужби.

Чутки про припинення надання коштів на безкоштовне харчування у школах фахівець вважає безпідставними: "Програма цього року має два етапи фінансування. Кошти виділили до листопада. Потім хочуть подивитися, чи раціонально їх використали. І з листопада має бути нове дофінансування. Харчування дітей, з того що знаю, це – захищена стаття видатків, тому не може бути зупинене".

Він нагадав, що стратегія харчування у школах розроблена до 2027 року. Проте міжнародні партнери, які вже допомагають впроваджувати її в Україні, допомагають також розпочати нове стратегування - до 2030 року. Тож ключове завдання на місцях – вдосконалювати якість. І це завдання цілком можливо втілити. 

Мирослава Опанасик 

УНІАН в Google News