Підпишіться на нас в Google
Ми часто вживаємо назви прикрас так, як звикли з дитинства, не замислюючись, як насправді вони звучать українською. Кандидат філологічних наук, асистент кафедри української філології для іноземних громадян Олександра Касьянова розповіла УНІАН, які з цих слів є росіянізмами чи калькою, а які мають українські відповідники та чи можна називати сережки "кульчиками".
Як правильно українською називати прикраси? У побуті часто кажуть серебро, кольцо, цепочка, буси, жемчуг - які з цих слів є кальками, а які мають правильні українські відповідники? І що з них вкорінилося найглибше?
Як зазначила мовознавиця, слово "прикраса" походить від дієслова "прикрашати", тобто означає те, що робить щось гарнішим, додає краси. Саме слово "краса" має праслов’янське походження, тому в багатьох слов’янських мовах є споріднені лексеми. Наприклад, у білоруській, російській, чеській, словацькій та польській мовах є фонетично й графічно подібні відповідники, вказала Касьянова.
В українців є традиційні етнічні вироби з багатовіковою історією, а також сучасні колекції прикрас. Серед традиційних українських прикрас - зґарди, дукачі, гердани, силянки, коралі, шелести. Це українські прикраси, хоча не всі назви мають українське походження. Водночас їхнє вживання в сучасному мовленні є нормативним.
Розмаїття основних видів прикрас сьогодні вражає. Це сережки, каблучка, перстень, браслет, ланцюжок, намисто, підвіска тощо.
"У розмовному мовленні сьогодні можна почути багато росіянізмів, які мають українські відповідники: серебро - українською срібло, кольцо - каблучка або перстень, цепочка - ланцюжок. Є й суржикові слова: буси - українською намисто, від слова намистина. Щодо слова "жемчуг", то це калька з російської мови. Українською - перли, від слова перлина. Цікаво, що лексема "жемчуг" є в білоруській та російській мовах, а за етимологічним словником таке слово було і в давньоруській мові та є запозиченим із тюркських мов. У сучасній українській мові використовують лише слово "перли". Хоча в давній літературі "жемчуг" також трапляється в текстах", - пояснила філологиня.
Як правильно - ізумруд чи смарагд? Це одне й те саме чи слова з різним походженням і статусом? І окремо - діамант та брильянт: синоніми чи різні речі?
Касьянова пояснила, що українською "ізумруд" - це смарагд і ніяк інакше. Слово "смарагд" прийшло в українську мову з грецької.
"Щодо діаманта і брильянта, то це не зовсім синоніми, хоча вони описують один і той самий мінерал. Алмаз - це необроблений природний мінерал. Діамант - українське слово, запозичене за походженням, яке використовують для позначення обробленого алмазу. Водночас слово "брильянт" є калькою з російської. Іноді в ювелірній справі використовують термін "брильянтове огранювання" - від французького brillant, тобто "блискучий", - але сам камінь правильно називати діамантом", - пояснила мовознавиця.
Слово "кульчики" на заході України означає сережки. Це суржик, діалектизм чи повноправне українське слово? І як мова має ставитися до таких регіональних відповідників?
""Кульчики" - слово, яке вживається в західноукраїнських говірках і є полонізмом, тобто словом або виразом, запозиченим із польської мови або створеним за її зразком. Його вживання не є помилкою", - відповіла Касьянова.
Олександра Андріївна Касьянова — кандидат філологічних наук, асистент кафедри української філології для іноземних громадян ННІ філології КНУ імені Тараса Шевченка.
Спеціалізується на експериментальній фонетиці, орфоепії та мові медіа, є координатором відділу зв’язків із громадськістю інституту та гарантом освітньої програми для іноземних студентів.
Працює також у Київській Малій академії наук учнівської молоді у відділенні української філології.
