Опитування показало, як українці ставляться до скандального рішення КСУ та ініціативи розпуску суду

Більшість українців негативно ставляться до скандального рішення Конституційного суду щодо електронного декларування і підтримують ініціативу президента Володимира Зеленського щодо припинення повноважень суддів КС.

Читайте такожКСУ своїм рішенням "обнулив" усю систему боротьби з корупцією - розмова Зеленського і голови Венеційської комісіїПро це свідчать передані УНІАН результати опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» 2-3 листопада 2020 р.

Згідно з даними опитування, 39% респондентів вказали, що добре обізнані з ситуацією навколо скандального рішення Конституційного суду щодо е-декларування, 36% – щось чули про це, 25% – вперше чують. Найобізнаніші люди старшого віку і жителі столиці.

Лише 11% опитаних позитивно ставляться до рішення Конституційного суду, 25% - нейтрально, водночас більшість (59%) – негативно. Серед респондентів, які добре знають про зміст рішення КС, негативно оцінюють його 83%. Найбільш негативно до рішення Конституційного суду ставляться люди старшого віку, жителі столиці, Західної і Центральної України, прихильники партій «Європейська солідарність», «Голос» і «Сила і честь».

Більшість опитаних (60%) не довіряють Конституційному суду. При цьому серед респондентів, які добре знайомі зі змістом рішення щодо електронного декларування, недовіра до інституції становить майже 80%.

Майже 60% опитаних підтримують ініціативу президента припинити повноваження діючого складу Конституційного суду. 27% – не підтримують, 16% – не визначились.

Більшість (55%) опитаних негативно ставляться до можливого скасування Європейським Союзом безвізового режиму для українців, лише 11% – позитивно і 31% – нейтрально. Найбільш негативно ставляться до можливого скасування безвізу молодь, жителі столиці та західного регіону, прихильники «Європейської солідарності», «Свободи», «Голосу» і «Слуги народу».

Як проводилося дослідження

Соціологічна група «Рейтинг» провела опитування серед населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу.

Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність – 2 тис. респондентів.

Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing - телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера), на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів.

Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95 - не більше 2,2%.

Скандальне рішення Конституційного суду: що відомо

• 27 жовтня Конституційний суд за поданням 47 народних депутатів ухвалив рішення, яким скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за недостовірне декларування.
• Також КС визнав неконституційними положення законів про перевірку е-декларацій чиновників і скасував право НАЗК перевіряти декларації та виявляти конфлікт інтересів.
• Конституційний суд своїм рішенням позбавив Національне агентство з питань запобігання корупції доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спецперевірок декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади. Без цієї перевірки жоден керівник державного органу не може бути офіційно призначений.
• 28 жовтня НАЗК закрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій. Утім, 29 жовтня ввечері Кабінет міністрів зобов’язав НАЗК відновити публічний доступ до Єдиного реєстру електронних декларацій.
• Конституційний суд 28 жовтня оприлюднив текст рішення, ухваленого Великого палатою КС у складі 15 суддів.
• У НАБУ заявили, що через рішення КС всі справи про недостовірне декларування закриють, а викриті на зловживаннях посадовці уникнуть відповідальності.
• Зеленський вніс до Верховної Ради проект закону, яким пропонує припинити повноваження усього складу Конституційного суду. У законопроекті йдеться, зокрема, що рішення КС від 27 жовтня є «нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями Конституційного суду України в умовах реального конфлікту інтересів». Зеленський пропонує припинити повноваження суддів КСУ з дня набрання чинності законом, а суб'єктам призначення суддів пропонує невідкладно розпочати процедуру конкурсного відбору нового складу суду.