Дослідження показує водночас посилення мовної самоідентифікації - 78% учнів вважають українську рідною мовою, що на 4% більше ніж торік.
Моніторингове дослідження показує позитивну тенденція до скорочення вживання російської мови серед здобувачів освіти в Україні. Зокрема порівняно з минулим роком на 4% зменшилась частка учнів та учениць, які спілкуються переважно або виключно російською мовою як під час навчання, так і на перервах.
Про це сказав заступник голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби якості освіти України Іван Юрійчук, презентуючи в Києві результати моніторингового дослідження щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі.
Він зазначив, що упродовж квітня-травня 2025 року Державною службою спільно з Уповноваженим із захисту державної мови проведено ІІІ цикл моніторингового дослідження стану дотримання мовного законодавства у закладах загальної середньої освіти. Моніторинг здійснюється з 2023 року та охоплює три цикли. У 2025 році до дослідження долучились близько 35 тис респондентів, з низ 5700 - учні, понад 25 тис - батьки та 4300 - педпрацівники.
"Російська мова залишається присутньою у шкільному середовищі. Загалом кожен 10-й учень/учениця продовжують використовувати її у спілкуванні з однолітками. Особливо це актуально для східного регіону та Києва, де частка таких дітей сягає близько 40%", - повідомив Юрійчук.
За його словами, у Києві зафіксовано зниження приблизно на 7% в порівнянні з минулим роком україномовного спілкування вчителів на перервах. На 4% зменшилось використання батьками української мови вдома та на роботі. Юрійчук зауважив:
"Є цікавий факт. Попри поширеність російськомовного спілкування на сході та в Києві, саме у східному регіоні зафіксовано найбільшу частку респондентів, які останнім часом почали більше використовувати українську мову. Серед учнів і учениць - таких респондентів 29%, серед їхніх батьків 32%. Це свідчить про поступові позитивні зміни у мовній поведінці навіть у традиційно російськомовному середовищі".
За його словами, дослідження показує водночас посилення мовної самоідентифікації - 78% учнів вважають українську рідною мовою, що на 4% більше ніж торік. Серед вчителів цей показник підвищився на 6%. Стабільними залишаються показники у батьків - 72%.
"Позитивні зрушення особливо помітні у східному та південному регіонах, де частка україномовного спілкування вчителів на перервах зросла приблизно на 16-17% за оцінкою учнівства", - зазначив посадовець.
За словами Юрійчука, у повсякденному житті присутні також позитивні зміни: 43% учнів і 47% батьків почали частіше користуватись українською мовою. Він сказав:
"В сфері інтернету та медіа є тривожна тенденція. Фіксується зниження використання україномовного інтернет-контенту: лише 54% учнів споживають переважно україномовний контент. Тоді як 2 роки тому таких було значно більше - близько 71%".
При цьому, 38% респондентів орієнтуються на зміст незалежно від мови, 6% споживають контент виключно російською мовою.
Однак, за його словами, позитивним є те, що приблизно 70% школярів та педагогів високо оцінюють україномовний дубляж фільмів і вважають його дієвим інструментом розвитку мови.
Юрійчук зауважив, що серед основних чинників, які стримують дітей від активного використання державної мови в усіх сферах життя учасники опитування найчастіше називали мовну ситуацію в родині - переважне спілкування російською мовою. До інших значущих чинників належить мова контенту, який діти споживають в інтернеті та соціальних мережах, а також упереджене або часом і зневажливе ставлення до української мови з боку окремих представників найближчого оточення.
Як писав УНІАН, у квітні 2019 року Верховна Рада України ухвалила закон про мову, окремі положення якого набували чинності поступово.
Влітку 2024 року соціологічна служба Центру Разумкова поділилася результатами дослідження щодо мови. За відомостями соціологів, за межами дому (на навчанні чи роботі) спілкуються лише рідною мовою чи переважно нею 72% опитаних (торік таких людей було 65%, а у 2015-му - 46%).
А у жовтні 2024 року мовний омбудсмен на той час Тарас Кремінь заявив, що на зміну лагідній українізації в нашій країні прийшла наступальна українізація.
Він пояснив, що лагідна українізація була першим етапом виконання закону про мову, за якого влада не могла впливати, наприклад на медіа, оскільки у в повному обсязі не працювала стаття закону щодо обов’язковості мови у сфері культури й не можна було тиснути на сферу обслуговування. Однак наступний етап надав владі інструменти та важелі моніторингу, контролю й покарання за недотримання мовного закону кожного із суб’єктів господарювання.
Кремінь зазначив, що на побутове спілкування закон не поширюється. І для того, щоб у домашньому спілкуванні української мови стало більше, треба, щоб у визначених законом сферах українська була максимально захищеною.
Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська влітку поточного року закликала скасувати особливий статус російської мови в Україні.