За мовний закон проголосували 278 народних депутатів України / фото УНІАН

Верховна Рада України ухвалила закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Як передає кореспондент УНІАН, за дане рішення проголосували 278 народних депутатів України.

"За" проголосували 106 депутатів із фракції "Блок Петра Порошенка", 66 - з "Народного фронту", 0 - від "Опозиційного блоку", 21 - із фракції "Самопоміч", 21 - із фракції Радикальної партії, 16 - з "Батьківщини", 7 - із групи "Воля народу", 4 - із групи "Відродження".

Читайте такожРада ухвалила закон про мову: всі деталі

Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Закон набирає чинності через місяць з дня його опублікування, крім ряду позицій, вступ яких відтерміновується на кілька років.

Закон передбачає, що кожний громадянин України зобов’язаний володіти державною мовою як мовою свого громадянства. При цьому держава організовує курси української мови для дорослих і забезпечує можливість вільно опанувати державну мову громадянам України, які не мали такої змоги.

Відповідно до закону, особа, яка має намір набути громадянство України, зобов’язана засвідчити відповідний рівень володіння державною мовою. При цьому, зокрема особи, які проходять військову службу у Збройних силах України і нагороджені державною нагородою, та особи, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для країни, мають право на набуття українського громадянства без засвідчення рівня володіння державною мовою, але зобов’язані опанувати її упродовж одного року з дня набуття громадянства.

Водночас норма про те, що вимоги до рівня володіння державною мовою, необхідного для набуття громадянства України, визначає Національна комісія зі стандартів державної мови, набуває чинності через 2 роки після набуття чинності закону. Також на два роки відтерміновано набуття чинності норми про складання іспиту на рівень володіння державною мовою, необхідний для набуття громадянства України.

Законом передбачено, що документи, що посвідчують особу громадянина України, складаються державною мовою, але тим, в кого українська мова не рідна, надано право на транскрибований запис своїх прізвища та імені відповідно до його національної традиції.

Законом визначені особи, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків. Серед них, зокрема керівництво держави, депутати, судді, прокурори, службовці Національного банку України, особи офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом, педагоги, медики державних і комунальних закладів охорони здоров’я.

Законом передбачено, що класифікація рівнів володіння державною мовою розробляється і затверджується Національною комісією зі стандартів державної мови з урахуванням рекомендацій Ради Європи з мовної освіти (CEFR).

Законом передбачено призначення Уповноваженого з питань захисту державної мови.

Як сказано в законі, ніхто не може бути змушений використовувати під час перебування на роботі та виконання обов’язків за трудовим договором іншу мову, ніж українська, крім випадків: обслуговування споживачів та інших клієнтів, які є іноземцями чи особами без громадянства; створення юридичних, технічних, інформаційно-рекламних текстів та інших повідомлень і документів (у тому числі усних), адресатами яких є іноземці чи особи без громадянства, юридичні особи, органи та посадові особи іноземних держав і міжнародних організацій.

Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. При цьому особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної та початкової освіти, поряд з державною мовою, мовою відповідної національної меншини України.

Це право реалізується шляхом створення відповідно до законодавства окремих класів (груп) з навчанням мовою відповідної національної меншини України поряд із державною мовою і не поширюється на класи (групи) з навчанням державною мовою.

Особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, гарантується право на вивчення мови відповідних корінного народу чи національної меншини України в комунальних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства.

У закладах освіти відповідно до освітньої програми одна або декілька дисциплін можуть викладатися двома чи більше мовами – державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.

Публічне виконання та/або публічний показ театральної вистави іншою мовою, ніж державна, в державному чи комунальному театрі супроводжуються перекладом державною мовою за допомогою субтитрів, звукового перекладу чи в інший спосіб.

Законом визначено, що фільми (в тому числі серіали, анімаційні та документальні фільми), вироблені суб’єктами кінематографії України, розповсюджуються та демонструються в Україні з мовною частиною звукового ряду, виконаною державною мовою. Національні фільми можуть демонструватися кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів відповідно до закону України “Про кінематографію”.

У разі використання в мовній частині звукового ряду, виконаній державною мовою, реплік іншими мовами такі репліки мають бути озвучені чи субтитровані державною мовою. Сумарна тривалість субтитрованих реплік, виконаних іншими мовами у фільмі, не може перевищувати 10% сумарної тривалості всіх реплік у цьому фільмі.

У межах заходів кінофестивалів, що проводяться в Україні за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, в кіновидовищних закладах України допускається показ фільмів мовою оригіналу, але із субтитрами, виконаними державною мовою. Поза межами фестивальних заходів такі фільми демонструються державною мовою.

Кіновидовищні заклади можуть демонструвати іноземні фільми мовою оригіналу, супроводжуючи субтитруванням державною мовою. Сумарна кількість сеансів демонстрування фільмів мовою оригіналу, відмінною від державної, не може перевищувати 10% загальної кількості сеансів демонстрування фільмів у кіновидовищному закладі на місяць.

Мовою телебачення і радіомовлення в Україні є державна мова.Телерадіоорганізації здійснюють мовлення державною мовою. Частка мовлення державною мовою повинна становити не менш як 90% загальної тривалості передач та/або фільмів (їхніх частин) у кожному проміжку часу між 7.00 та 18.00 і між 18.00 та 22.00, якщо інше не передбачено цим законом.

Телерадіоорганізації місцевої категорії мовлення (в тому числі телерадіоорганізації, що здійснюють супутникове мовлення, програми яких ретранслюються в багатоканальних телемережах виключно однієї області) можуть здійснювати мовлення іншими мовами в обсязі не більш як 20% загальної тривалості передач та/або фільмів (їхніх частин) у кожному проміжку часу між 7.00 та 18.00 і між 18.00 та 22.00.

Відповідно до закону, телерадіоорганізації, які відповідно до ліцензії здійснюють мовлення кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, незалежно від категорії мовлення забезпечують сумарний тижневий обсяг телемовлення державною мовою та мовами корінних народів України в обсязі не менше 75% (у тому числі не менше 30% – державною мовою) та забезпечують сумарний тижневий обсяг радіомовлення державною мовою в обсязі не менше 30%.

Друковані засоби масової інформації можуть видаватися іншими, ніж державна, мовами за умови, що одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовою видається тираж цього видання державною мовою. Усі мовні версії повинні видаватися під однаковою назвою, відповідати одна одній за змістом, обсягом та способом друку, а їх випуски повинні мати однакову нумерацію порядкових номерів і видаватися в один день.

У кожному місці розповсюдження друкованих ЗМІ друковані засоби масової інформації державною мовою мають становити не менше 50% назв друкованих засобів масової інформації, що розповсюджуються в цьому місці.

Мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.

Введення ряду цих положень в дію перенесено на різні періоди - від кількох місяців до кількох років. Остаточного доопрацьованого текту на сайті парламенту не було опубліковано.