Наразі близько 45% витрат на оборону України покриваються ззовні.
Кукурудзою ні "Шахед", ні ракету збити не можна, тож Україна має робити ставку на промисловий розвиток. Про це в інтерв'ю "РБК-Україна" сказав Сергій Кораблін, доктор економічних наук, член-кореспондент Національної академії наук України.
Відповідаючи на запитання щодо того, чи може наш оборонний комплекс стати драйвером для всієї економіки, як це було в Ізраїлі чи Південній Кореї, він зауважив, що згідно з даними Кільського інституту світової економіки, з початку широкомасштабної війни обсяг зовнішньої військової допомоги Україні сягнув майже 188 мільярдів доларів, а її власні оборонні витрати становили 224 млрд доларів (в еквіваленті).
"Це дозволяє припустити, що наразі приблизно 45% всіх витрат на оборону України покриваються ззовні. Попри це і величезне загальне фінансування військових потреб, просування ворога досі не зупинено", - сказав експерт.
Так, зазначив Кораблін, вітчизняний оборонний комплекс стрімко розвивається, але його можливостей все ще недостатньо для гарантій безпеки. Крім того, незрозуміло, як забезпечити повоєнний розвиток військово-промислового комплексу, враховуючи наявний дефіцит військової продукції та фінансових ресурсів для її отримання.
За його словами, це питання є ще складнішим, якщо врахувати додаткове покриття донорами бюджетних дефіцитів України в обсязі 172 млрд доларів. Без цього ресурсу економіка не змогла б генерувати доходи, які зрештою використовуються для внутрішнього фінансування оборони.
"Конкретних відповідей на ці питання наразі немає. Але, оскільки кукурудзою ні "Шахеда", ні ракети не збити, ставку треба робити на промисловий розвиток. Військові потреби при цьому мають бути у безумовному пріоритеті", - наголосив експерт.
Він додав, що враховуючи поточний інтерес до наших антидронових технологій в регіоні Перської затоки, можна припустити, що взаємодія держави і бізнесу в оборонній сфері має не лише реальні здобутки, а й нові перспективи розвитку.
Водночас Кораблін зауважив, що спроби виробляти все, відразу й власноруч, не виглядають продуктивними. Хоча б тому, що в України для цього наразі немає ні досвіду, ні ресурсів.
"Навіть Росія, яка десятки років готувалася до цієї війни, не змогла її вести без залучення іранської, північнокорейської та китайської допомоги. Україні варто зосередитися на реалістичних проєктах, поступово нарощуючи технологічну глибину та складність своєї продукції", - сказав він.
За словами експерта, розвиваючи свої відносини з НАТО, Україна має вчитися співпрацювати з країнами Альянсу у всіх аспектах його діяльності, включно з військовим виробництвом.
"При цьому унікальність її власних розробок буде прямо впливати на доступ до найкращих зразків її іноземних партнерів. Адже логіка взаємної вигоди залишається незмінною як у сфері цивільного бізнесу, так і військового. Тим паче, що процес глобалізації з її виробничою спеціалізацією й кооперацією також ніхто не відміняв", - зауважив він.
Як повідомлялося, попри заяви президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа, що США не потребують допомоги України у боротьбі з "Шахедами" через власну технологічну першість, українська компанія F-Drones довела протилежне.
Так, FPV-дрон F10 став другим фіналістом конкурсу Drone Dominance, організованого Міністерством оборони США, і отримав контракт на постачання американським військовим.