Вони пройшли складний процес реабілітації.
Велика кількість тих, хто служить в ТЦК та СП – це воїни, що пройшли пекло війни та отримали поранення. Вони розповідають, що їм особисто на передовій було простіше. Три такі воїни із ТЦК, які служать після важких поранень, розповіли свої історії "Новинарні".
Так, Микола з позивним "Гюрза" службу під час повномасштабної починав у Третій штурмовій. Чоловік свідомо обрав штурмовий підрозділ, хоча на момент повномасштабного вторгнення росіян мав бронювання.
Микола брав участь в боях за Андріївку, там отримав поранення, через яке ледь не втратив руку. Чоловік має 3-тю групу інвалідності, може звільнитися з армії, але продовжує нести службу.
"Я у 25 свої прийшов, хоча у мене була бронь – працював у ДСНС. Але я вирішив. Мене дуже сильно підкосили події в Бучі, в Ірпені, де росіяни ґвалтували, вбивали дітей… Третя група інвалідності – я на службі, хоча повне право маю списатися. Але я розумію, що так допомагаю хоч чимось", – розповів Микола.
Старший сержант Дмитро долучився до лав Сил оборони ще до повномасштабного вторгнення. У 2021 році чоловік підписав контракт, а в грудні того року почав проходити службу в зоні ООС. 15 січня 2023 року Дмитро отримав поранення - йому прилетіла куля в коліно.
"Мене виносили звідти, бо нога віднялась повністю від коліна до пʼятки, наче струмом дуже сильно вдарило. Ногу я не відчуваю й досі", - розповідає він.
Після ВЛК Дмитра визнали придатним до тилової служби. Нині чоловік – інструктор рекрутингу, займається відбором добровольців, які виявили бажання проходити службу за контрактом. Попри те, що під час служби військовослужбовець працює саме з добровольцями, все одно знаходяться люди, котрі доволі грубо дорікають пораненому воїну:
"Бачу цей тиск з боку суспільства, що "ТЦК – не люди", і навіть поранення нічого їм не каже. Тобто "ти ніде не був, ти собі купив тут місце" і так далі. Виявляйте повагу – хоч якусь, але найменшу повагу! Коли ви, не знаючи, кажете людині, що вона ніде не воювала, ви спочатку спитайте в неї та дослухайте до кінця".
Коли чоловік дивом покинув окуповану територію та виїхав на підконтрольну Україні – одразу попрямував до ТЦК. Там Максим отримав пропозицію служби й долучився до війська, а згодом його передислокували на Донеччину.
Служба для нього тривала недовго, близько місяця, адже чоловік отримав важке поранення. Йому відірвало руку. На лікування та відновлення пішло близько пів року. Йому доводилось робити реампутації, в результаті яких він не має значної частини своєї правиці. Після лікування чоловіка попросили шукати тилову посаду,. Максим знайшов її в одному з ТЦК та СП.
"Мені трохи з цим простіше, бо цивільні бачать [протез], вони розуміють одразу, що не треба мене повчати. Дехто ставиться з повагою – не скажу, що всі "відморожені". Хтось дивиться як на дурника, але це їхня особиста думка, я на це не звертаю уваги – я робив те, що я вважав за потрібне. Те, що міг зробити, я зробив. На жаль, цього було мало, на мою думку, хотілося б більше, але просто фізично я не можу. Простіше мені було в батальйоні", - розповів він.
Як повідомляв УНІАН, Руслан Горбенко, народний депутат від "Слуги народу" заявив, що поліція матиме можливість проводити перевірки документів громадян, якщо перебере на себе таку функцію від працівників територіальних центрів комплектування.
Відповідаючи на запитання щодо можливості передачі функції патрулювання та перевірки документів від працівників ТЦК до поліції, він зауважив, що у Національній поліції України працює 220 тисяч працівників.