Окупанти запросили від 13 до 20 років колонії для чотирьох кримських татар

Російське обвинувачення запросило від 13 до 20 років позбавлення волі для чотирьох кримських татар з третьої Бахчисарайської групи "справи Хізб ут-Тахрір".

Як повідомляє Громадське об'єднання "Кримська солідарність", сьогодні в Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону в ході судових дебатів прокурор оголосив пропоновані звинуваченням терміни.

Держобвинувач виступив з клопотанням про визнання підсудних винними за статтею 205.5 КК РФ ("організація і участь у діяльності терористичної організації") і попросив суд обрати їм запобіжний захід у вигляді позбавлення волі.

Так, прокурор запросив Сейтумеру Сейтумерову позбавлення волі строком на 20 років в колонії суворого режиму, 3 з них у в'язниці і ще 2 роки обмеження свободи пересування після звільнення.

Читайте такожДжелялова російські окупанти відвезли з СІЗО у відділення психлікарні - адвокатОсману Сейтумерову - 17 років в колонії, 2 роки і 6 місяців у в'язниці, 1 рік і 6 місяців обмеження свободи пересування.

Рустему Сейтмеметову - 16 років в колонії, 2 роки і 6 місяців в'язниці, 1 рік обмеження свободи пересування.

Амету Сулейманову - 13 років колонії, з них 2 роки і 6 місяців у в'язниці і 1 рік обмеження свободи пересування.

Крім цього, підсудним було продовжено запобіжний захід на 1 місяць.

Нова хвиля переслідувань Росією кримських татар 

11 березня 2020 року в місцях компактного проживання кримських татар в окупованому Бахчисараї і Бахчисарайському районі російські силовики провели обшуки, в результаті яких були затримані четверо кримських татар – брати Осман і Сейтумер Сейтумерови, Рустем Сейтмеметов і Амет Сулейманов.

13 березня підконтрольний Кремлю "Київський районний суд" в тимчасово окупованому Сімферополі заарештував братів Сейтумерових і Сейтмеметова, а Сулейманова помістив під домашній арешт через стан здоров'я. Незаконно заарештованих кримських татар звинувачують в участі в забороненій в Росії організації "Хізб ут-Тахрір".

Згідно з матеріалами справи, обвинувачені не мали зброї, вибухівки, боєприпасів, не планували вчиняти терористичний акт та не закликали інших до здійснення терористичних дій. Матеріали справи містять аудіозаписи, на яких зафіксовано, що обвинувачені вели дискусії на релігійні та політичні теми. Що фактично і стало єдиним доказом вчинення ними злочину "терористичного характеру".