Лібанова вважає, що українському уряду слід налагодити комунікацію з тими громадянами, що вимушено виїхали за кордон.
Люди, які були змушені виїхати за кордон через російське повномасштабне вторгнення, мають відчувати, що їх в Україні чекають, висловила думку в інтерв’ю Укрінформу директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України Елла Лібанова.
"Повірте, люди, мігранти в першому поколінні, дуже потерпають від браку комунікування за кордоном. Вони не можуть вписатися в місцеву спільноту", - розповіла демограф.
Також, на її думку, мігрантам бракує мови, та й ставляться до них не так, бо європейське суспільство закрите.
"Якщо це велике місто, мігранти спілкуються між собою. А якщо це невелике поселення, де живе 2 родини українців, з ким їм спілкуватися? Добре, якщо там склалися стосунки, а якщо ні? Тому їм дуже бракує цих комунікацій", - додала Лібанова.
Вона вважає, що нинішній владі слід налагодити комунікацію з українськими біженцям за кордоном, якщо вони хочуть їхнього повернення.
"Причому, маючи на увазі ще одну річ: усіх ми не повернемо, навіть половину не повернемо. Але ті, хто залишиться за кордоном, мають перетворитися – нам дуже це потрібно, щоб вони перетворилися – на українських лобістів", - вважає демограф.
Тобто, пояснила Лібанова, українці за кордоном не мають розповідати, як в нашій країні все погано. Навпаки, вони повинні казати, що наразі, наприклад, вдома не мають житла, бо воно зруйноване чи місто в окупації, але в Україні не все погано.
Лібанова в якості прикладів навела досвід поляків, в яких ще за радянських часів була програма "Полонія". На її думку, Україні також слід навчитися так робити.
"Якщо тут висока якість життя буде, то в Україну, повірте, не просто більше повернеться людей, аніж ми розраховуємо сьогодні, а в Україну приїдуть іноземці", - прогнозує демограф.
Вона сказала, що не проти міграції, оскільки це найпотужніший канал, по якому передаються нові технології, нові культурні набуття, знання, етикет, правила поведінки тощо.
При цьому, Лібанова порадила не плутати такі поняття, як туризм та еміграцію. Вона зазначила, що багато українців, які виїхали за кордон, наприклад, незадоволені якістю шкільної освіти та медичним обслуговуванням.
"Після війни, я думаю, що до нас прийдуть серйозні компанії іноземні, транснаціональні. А в них є певні стандарти, оплати праці зокрема. І будуть зарплати більш подібні", - прогнозує демограф.
Водночас, вона уточнила, що, звісно, ці зарплати не порівняти з тими, які отримують в США або в країнах Центральної Європи. Проте, можливо, зарплати в нашій країні стануть більш подібні до польських, болгарських чи румунських.
"І тоді це перестане бути таким цікавим для виїзду. Взагалі-то ідеальним варіантом була б, знаєте, яка система? Циркулярна еміграція. Тобто українці поїхали, повчилися чи попрацювали там, потім повернулися сюди – і тут почали жити і працювати. Власне так і живе світ", - констатувала Лібанова.
Раніше УНІАН повідомляв, що в ООН склали рейтинг з 36 країн світу, які мають найменшу частку людей у віці до 18 років. Виявилося, що найменше дітей в поточному році має Гонконг - 12,6%, далі - Південна Корея з показником в 12,9%, третє місце посіла Японія з показником в 14%. Примітно, що в цьому рейтингу Україна посідає 22-е місце з показником в 17,2%.
Також ми писали, що Росія на тлі великих втрат на фронті засекретила демографічну статистику. 2 липня Росстат опублікував черговий збірник статистичної інформації, в якому не було розділу "Демографія". В РФ засекретили дані про кількість народжених, померлих, кількість шлюбів та розлучень, скільки в країні іммігрантів та чисельність постійного населення.