Порвані труби, затоплення, запах газу: як врятувати майно і не порушити закон

Надзвичайні ситуації у багатоквартирному будинку - затоплення, дим, запах газу – часом трапляються тоді, коли квартира, в якій сталася аварія, зачинена, а власники виїхали. У паніці сусідам легко зробити зайвий крок і із рятівника перетворитися на правопорушника.

Для більшої наглядності розглянемо типову ситуацію. Зі стелі тече вода, у під’їзді дим або різкий запах газу, тощо. Ви підозрюєте конкретну квартиру, але двері зачинені, а із господарем немає зв’язку. Як врятувати майно та не порушити закон?

Недоторканність житла гарантована ст. 30 Конституції України, а незаконне проникнення може мати кримінальні наслідки (ст. 162 КК України). Тому діяти треба "по процедурі" – з викликом служб і належною фіксацією того, що відбувається.

Отже, точно не слід самовільно ламати сусідські двері, або якщо двері не зачинені - заходити "подивитися, що всередині" без уповноважених осіб і документування.

Якщо ситуація критична (пожежа, запах газу), то одразу слід викликати аварійну службу. В таких ситуаціях найкраща дія – евакуюватись, а не робити щось із "підозрілою" квартирою до приїзду ДСНС, рятувальників чи газової служби.

Якщо мова йде про підтоплення внаслідок прориву водопроводу, системи опалення, проблем із каналізацією тощо, то порядок дій для таких випадків визначений ст. 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". З урахуванням приписів відповідних норм рекомендується наступний порядок дій:

1. На початковому етапі викликати представника ОСББ (управителя) для припинення підтоплення. Самостійно або за допомогою ОСББ (управителя) спробувати зв’язатись із власником квартири.
2. Обов’язково зафіксуйте наслідки, які спричинила аварія, щоб в майбутньому можна було пред’явити претензії за завдану шкоду. Далі разом із представником ОСББ (управителя), а також сусідом-свідком (свідків може бути більше) слід скласти акт затоплення або іншого інциденту, визначити його причини, винних осіб та зафіксувати завдану шкоду.
3. Якщо аварію не можна зупинити не проникаючи до сусідньої квартири, а зв’язку із власником квартири немає, то тільки в такому випадку здійснюється несанкціонований доступ. При цьому, склад учасників такого доступу наступний: представник ОСББ (управителя), представник органів внутрішніх справ, працівники аварійно-ремонтної бригади та власник сусідньої квартири. Під час несанкціонованого доступу складається акт про це, в якому визначаються підстави, учасники, що зроблено, стан дверей/замка, опис пошкоджень, фото/відео.

Всі вищенаведені дії мають бути передусім спрямовані на мінімізацію шкоди та усунення ризиків для життя та здоров’я людей.

Тобто, закон прямо допускає несанкціонований доступ до житла для ліквідації аварії, якщо власник/користувач відсутній, зв’язку немає, а ситуація невідкладна і є підстави вважати, що аварія саме в цій квартирі.

Що робити, якщо ОСББ (управитель) не реагує, а поліція не їде без їх запиту?

В такому випадку слід фіксувати бездіяльність і наполягати на виїзді поліції за фактом загрози майну/життю. Поліція має повноваження на проникнення у невідкладних випадках для рятування людей/майна з подальшим оформленням. Натомість звичайна особа – той самий сусід - не має права несанкціонованого доступу до чужого приміщення, навіть якщо ОСББ (управитель) або правоохоронці ігнорують ситуацію. Для подальшого оскарження бездіяльності уповноважених осіб рекомендую вимагати реєстрацію виклику, фіксувати відмову на аудіо/відео, залучати свідків, фіксувати інформацію про осіб, що надали відмову.

Відмова прибути/оформити акт у ситуації аварії може свідчити про неналежне надання послуги управління. Мінімальний набір дій після інциденту: письмова претензія управителю, скарга до органу місцевого самоврядування/профільного департаменту, збір доказів для можливого відшкодування збитків (за наявності причинного зв’язку) та подальше звернення до суду.

На жаль, в умовах війни активна позиція ОСББ (управителя) потрібна не тільки під час затоплення через прорив труб. Іноді, після багатотижневої відсутності тепла та електроенергії, багатоквартирні будинки потребують радикальних заходів. Приміром, встановлення додаткового обладнання для резервного живлення (генератори, інвертори, тощо). А це, своєю чергою, може потребувати втручання в загальні мережі будинку, не кажучи про ризики порушення норм протипожежної безпеки…

Отже, навіть хороші наміри реалізувати без погодження з ОСББ (управителем) неможливо. Найчастіше вони йдуть назустріч мешканцям, але бувають і випадки відмов.

В такому разі правильним буде діяти в межах порядку визначеного Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". А саме: скликати загальні збори та на підставі рішення співвласників будинку затвердити необхідні процедури, а іноді ще й змінити голову ОСББ (управителя).

Звісно, в тій критичній ситуації, в якій перебуває Україна, непоодинокі випадки, коли мешканці будинків, незважаючи на заборони, самі вчиняють, як вони вважать за потрібне. Але варто пам’ятати, що критична ситуація не звільняє особу від притягнення її до відповідальності в майбутньому. І якщо ви вже наважились на такий крок, то надважливо хоча б залучати спеціалістів для виконання робіт. Це дозволить уникнути ризиків для життя та здоров’я інших осіб, а також завдання потенційної шкоди майну третіх осіб.