У Києві відкрили пам'ятний знак Павлу Шеремету (фоторепортаж, відео)

Меморіал встановили на вулиці Івана Франка – неподалік від будинку, де жив Шеремет, та на місці, де загинув.

У понеділок, 20 липня, у четверту річницю вбивства Павла Шеремета, на перетині столичних вулиць Богдана Хмельницького й Івана Франка відкрили пам'ятний знак Павлу Шеремету.

Читайте такожВбивство Шеремета: суд до 14 серпня обмежив строки ознайомлення сторони захисту із матеріалами

Меморіал виконаний у формі символічного білого аркуша паперу, на якому написане ім'я та прізвище загиблого журналіста, йдеться в сюжеті ТСН.Ранок.

Також внизу написані слова: "На цьому місці 20 липня 2016 року загинув журналіст".

На місці вбивства Шеремета з 7:45 (саме у цей час вибухнув його автомобіль) почали збиратися колеги й друзі загиблого. Вони несуть квіти до пам'ятного знаку.

Як повідомляє Українська правда, автор меморіалу - відомий український скульптор Назар Білик.

Довідка УНІАН. Шеремет загинув у центрі Києва вранці 20 липня 2016 року в результаті вибуху автомобіля.

12 грудня 2019 року в Нацполіції заявили, що в причетності до вбивства журналіста підозрюють п'ятьох осіб: музиканта, ветерана АТО Андрія Антоненка, лікаря Кузьменко (псевдонім "Лиса"), військову медсестру Яну Дугарь. Також у справі фігурує подружжя - добровольці Інна ("Пума") і Владислав ("Буча") Грищенко, які проходить підозрюваними у справі про замах на вбивство бізнесмена в Косові Івано-Франківської області.

Читайте такожПраворуч Шеремета: Зеленський розповів, хто понесе відповідальність

Правоохоронці стверджують, що метою вбивства Шеремета була дестабілізація суспільно-політичної ситуації в Україні.

Підозри вручили Антоненку, якого слідство вважає організатором вбивства, Кузьменко, яка, на думку слідства, закладала вибухівку під авто журналіста, і Дугарь, яка напередодні вбивства нібито фотографувала камери спостереження на місці злочину.

Суд обрав Антоненку і Кузьменко запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, Дугарь - запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

21 травня Антоненку, Кузьменко і Дугарь додали ще дві підозри, а також змінили зміст попередньої.

За словами керівника юридичної фірми "Сенс Консалтинг" Леоніда Маслова, адвокати якої захищають Антоненка, в тексті підозри в частині мотиву вилучили "ультранаціоналістичні ідеї", "велич арійської раси" та інше, тепер у ній йдеться про те, що "невстановлені особи, діючи з ряду особистих мотивів, вирішили створити вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту". Ці невстановлені особи "залучили" Антоненка, Дугарь і Кузьменко.

Юрист уточнив, що в кваліфікації вбивства відсутня згадка про корисливий мотив і посилання на пункти 6, 11 ч. 2 ст 115 КК - корисливий або замовний мотив.

За словами Маслова, Антоненко тепер не організатор, а виконавець за попередньою змовою, а Кузьменко - "лише заклала вибухівку разом з Антоненком, але не натискала на гачок".

Читайте такожВбивство Шеремета: у МВС заявили, що відкрили для ознайомлення матеріали справи

Крім того, підозрюваних тепер звинувачують у знищенні машини Шеремета та зберіганні вибухівки - ще за двома статтями КК.

Наприкінці травня Печерський райсуд Києва ще на 60 діб продовжив Антоненку і Кузьменко запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Разом з тим Дугарь запобіжний захід змінено з нічного домашнього арешту на заставу в розмірі 168 тис. 150 грн з зобов'язанням носити електронний браслет.

1 червня у МВС заявили, що слідчі відкрили для ознайомлення стороні захисту 38 томів матеріалів справи про вбивство Шеремета, виділених в окреме провадження, проти Антоненка, Кузьменко і Дугарь. Також у МВС уточнили, що більш як 200 томів справи стосуються встановлення інших фігурантів, організаторів і замовників злочину.

© фото УНІАН
© фото УНІАН
© фото УНІАН
© фото УНІАН
© фото УНІАН
© фото УНІАН
© Фото УНІАН, В'ячеслав Ратинський
© фото УНІАН
© фото УНІАН
© фото УНІАН
© фото УНІАН
© фото УНІАН
© фото УНІАН
© фото УНІАН
© фото УНІАН
© фото УНІАН
© фото УНІАН
© Фото УНІАН, В'ячеслав Ратинський