Викривлений інформаційний світ: чому на звільнених територіях досі транслюються російські телеканали

На деокупованих територіях Харківщини та Херсонщини цифрові телепередавачі Т2 продовжують ловити російські телеканали. УНІАН дізнавався, чи можна закрити рота окупантам та як українська влада протидіє ворогу в цій інформаційній війні.

Замість українських телеканалів – російські

Жителька міста Балаклія Харківської області Надія Лаврик розповідає, що у неї телевізор транслює чотири російські канали, зокрема 8-й та ТНТ.

"Російські канали там є, але я їх ніколи не включаю і навіть не знаю, що по них показують. Дивлюся тільки українські: "Інтер", "1+1". Переважно новини. А коли навіть по українських показують Скабєєву (російська пропагандистка, – УНІАН), я одразу перемикаю, у мене нерви не витримують дивитися це… Ми ніколи російських каналів не дивилися, у нас алергія на них...", – говорить Надія Іванівна.

Виступи президента РФ й усіляка пропаганда ллється з екранів на жителів звільненого торік восени селища Шевченківка, що на Херсонщині. Місцева жителька Надія Полівеса говорить, що її антена направлена в бік Херсона, і на місці українських каналів транслюється близько 10 каналів країни-агресора.

"Показує 8 телеканалів з 32. У списку зазначені українські "Інтер", "Україна" (канал припинив мовлення у липні 2022 року, – УНІАН) тощо, але замість них показують російські", – коментує пані Надія.

Наприклад, замість українського "Інтера" - головний канал країни-агресорки "Перший канал". Замість каналу "Україна" – "Россия 1", замість "1+1" – російський спортканал "Матч", замість "Enter-фільм" – дитячий канал "Карусель". Також серед російських джерел – "Россия 24", "Россия Культура", "НТВ", "5 канал".

У переліку каналів є українські "Рада" та "Україна 24", однак замість зображення висвічує чорний екран.

"У своїх новинах росіяни розповідають про херсонську дамбу, про Каховку, транслюють виступи Путіна", – згадує пані Надія.

Житель Шевченківки Сергій Железняк додає, що коли антена повернута у напрямку окупованої частини Дніпра, то ловить російські канали, якщо у напрямку Хрещенівки, Кривого Рогу – транслюються українські телеканали.

"Коли антена була повернута в бік окупованої території, транслювались російські канали, які, в основному, показують новини. Там була російська пропаганда. На декількох показували російське кіно. Але воно мене не особливо цікавить", – розповідає пан Сергій.

Хто повинен чистити "Авгієві стайні"

На думку політолога, політичного консультанта Ігоря Рейтеровича, існує дві причини, через які ворожі канали продовжують своє мовлення на звільнених українських територіях. Перша - технічного характеру, пов'язана з тим, що в умовах розвитку телекомунікаційних послуг достатньо складно заглушити будь-які сигнали, які надходять з інших країн, особливо на територіях поблизу кордону.

"Щоб розв'язати цю проблему, треба ставити спеціальне обладнання, глушилки і робити все для того, щоб неможливо було ловити сигнали різними засобами. Це потребує часу та певних ресурсів. І тут можуть виникнути ще питання (як би це дивно не звучало, навіть претензії) з боку окремих наших західних колег. Зокрема з приводу того, що використання подібних методів для боротьби з російською пропагандою, росканалами, може бути використано і для інших речей, наприклад, щоб прибрати не дуже зручні канали, які є безпосередньо в Україні. Наразі це питання не актуальне, але треба розуміти, що європейці час від часу і раніше порушували подібні теми в контексті боротьби із російською пропагандою. Коли ми закривали окремі канали, вони казали, що це є порушенням загальних принципів свободи слова", – зазначає фахівець.

Другою причиною, за його словами, є недостатня увага з боку відповідних українських органів, які мають займатися питаннями щодо блокування російських каналів тими доступними засобами, які в них є. Ці органи мають проводити роз'яснювальну роботу з населенням, пояснювати, що люди, дивлячись ці канали, споживають інформацію, яка не має нічого спільного з реальністю, бо ж викривлюється дійсність.

"Наскільки мені відомо, така робота якраз саме на деокупованих територіях практично не проводиться, це виключно ініціатива, можливо, якихось місцевих політиків або представників місцевих адміністрацій. Але все це відбувається дуже спорадично, оскільки на рівні держави немає відпрацьованої схеми. Немає конкретних програм, політик, з відповідальними, етапами та відповідним фінансуванням", - зазначає Рейтерович.

За його словами, звичайно, це викликає питання, адже на дворі – другий рік широкомасштабної війни. 

"Наприклад, Міністерство з питань реінтеграції цьому питанню уваги практично не приділяє. Хоча на другий рік війни це, здавалося б, повинно бути одним з перших. Під це треба було б просити якісь додаткові кошти, й вони були б знайдені у державному бюджеті, оскільки це важливе питання національної безпеки і оборони. Але просто хтось з тих, хто ухвалює такі рішення, опустили ці питання, або вважають, що це не дасть їм можливості отримати такий ефект, який принесе певні політичні чи управлінські бали", - вважає експерт. 

Щоб змінити ситуацію, Рейтерович пропонує внести відповідні положення до нормативно-правової бази, яка сьогодні регулює сферу медіа, і вказати одним з напрямків цієї стратегії – протидію саме російській дезінформації через поширення трансляції росканалів в Україні. Це, своєю чергою, має передбачати певний комплекс заходів як технічного, так і управлінського характеру, дозволить обмежити ці трансляції, провести профілактичні бесіди з населенням тощо. 

На його думку, паралельно потрібно максимально підтримувати і розвивати українські телеканали, щоб вони могли створювати якісний конкурентний продукт, щоб вони були максимально присутні в інформаційному просторі, і щоб у жителів тільки що звільнених територій навіть бажання не виникало шукати якісь інші канали, які є в Росії.

"При цьому ці канали мають бути й розважального плану, тут немає нічого страшного. Треба розуміти, що люди шукатимуть для себе і такі можливості дещо розвантажитися, подивитися щось інше. Україна має давати свою альтернативу. Вона у нас до війни насправді була, зараз потрошку це відновлення починається: "1+1", "ICTV" паралельно запускають якісь канали, що містять у тому числі і розважальний контент, але з урахуванням обставин війни. Цього повинно бути більше, і держава це має підтримувати. Інакше ми будемо програвати конкуренцію у розважальному контексті, а Росія буде цим користуватися для впровадження своєї пропаганди", – підсумовує пан Ігор.

Що кажуть у Нацраді 

Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк каже, що наявність російського мовлення на деокупованих територіях пояснюється прикордонним статусом територій. Крім того, телерадіомовні організації РФ незаконно користуються телекомунікаційними мережами і частотами України на тимчасово окупованих територіях. 

"З початку повномасштабного військового вторгнення Росії на територію України більша частина українських мовників опинилася у складному фінансовому становищі. Значна кількість мовників припинила роботу через знищення (захоплення) ворогом матеріально-технічної бази мовлення, руйнацію висотних споруд тощо. Після деокупації територій, через технічні та фінансові причини, відновити мовлення наразі вдалося не всім компаніям. Недостатня наявність в ефірі українських радіостанцій посилює можливість поширення російських програм у прикордонних із РФ областях", - зазначила вона.

За словами Герасим’юк, припинення російського мовлення на території України можливе лише за умови вимкнення передавачів на території РФ, або ж їх повного глушіння з території України. Програми РФ поширюються на територію України як на частотах, які мають міжнародно-правовий статус та закріплені за Росією, так і на додаткових радіочастотах, які вона оперативно змінює.

"Стосовно цього Національна рада зверталась до Міністерства оборони України, зокрема щодо території Харківської області. Туди досягає мовлення з м. Бєлгорода Бєлгородської області РФ на FM-частотах, які мають міжнародно-правовий статус. Міністерству було також надано перелік цих частот. Надану Нацрадою інформацію буде враховано при плануванні використання відповідних засобів. Натомість запропоновано варіант протидії через залучення українських радіостанцій", - розповіла голова Нацради. 

Крім того, вона додала, що із самого початку повномасштабного російського вторгнення регулятор розглядає всі можливі варіанти задля посилення інформаційного спротиву на прикордонних з РФ територіях. 

"Протидія ефірному телерадіомовленню здійснюється шляхом видачі дозволів на тимчасове мовлення на вільних частотах у прикордонних районах. Також додатково замовляється прорахунок нових або суміжних частот, на яких здійснює мовлення країна-агресор, проводяться консультації з мовниками щодо залучення їх до розвитку мовлення на цих територіях. Інший метод – збільшення потужності передавачів на наявних частотах. Але зазвичай збільшення потужності передавачів здебільшого залежить від фінансової можливості мовників", - підкреслила Герасим’юк. 

Посадовиця заявила, що прорахунок нових чи збільшення потужності наявних частот – процес тривалий. В умовах воєнного стану в Україні остаточне рішення з цього питання ухвалює Генштаб ЗСУ. 

Вона запевнила, що Нацрада докладає максимальних зусиль для збільшення українського мовлення на прикордонних територіях. Проте процес пошуку мовника на вільну частоту та організація самого мовлення, особливо на прикордонній чи прифронтовій територіях, де тривають регулярні обстріли, є досить складними та тривалими. Росія ж оперативно змінює частоти і продовжує вороже мовлення, порушуючи Регламент Міжнародного союзу електрозв’язку.

"Наразі на виконання доручень президента щодо забезпечення українського телевізійного, радіомовлення і мобільного зв’язку на території Донецької, Запорізької, Луганської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей обласними військовими адміністраціями розроблено дорожні карти забезпечення охоплення територій цих областей покриттям українським ефірним сигналом телевізійного і радіомовлення, унеможливлення російського ефірного мовлення", - розповіла Герасим’юк.

За її інформацією, дорожні карти передбачають комплекс заходів, зокрема з відновлення пошкодженої внаслідок бойових дій інфраструктури ефірного телерадіомовлення, побудови нових веж на прикордонні з РФ, прорахунку частот, збільшення потужності передавачів, введення в експлуатацію мережі МХ-7, застосування спецобладнання для глушіння телевізійного сигналу в дециметровому діапазоні і радіосигналу у FM-діапазоні. 

Усі ці заходи реалізовуються за участі ОВА й органів місцевого самоврядування, Адміністрації держспецзв’язку, Концерну РРТ, УДЦР, СБУ, Генштабу ЗСУ та Національної ради з питань телебачення й радіомовлення. 

Марта Нетюхайло

УНІАН в Google News