Майже 20 років тому чоловіка визнали непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним під час війни.
Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову військовозобов’язаного, який домагається видалення інформації про нього з бази Національної поліції. Як пише Судово-юридична газета, чоловік стверджує, що не отримував повісток, а відомості про порушення правил військового обліку внесли до системи без рішення про притягнення до адмінвідповідальності.
Як випливає з матеріалів справи, позивач вимагав визнати протиправними дії Головного управління Нацполіції в Одеській області щодо внесення та зберігання персональних даних в інформаційно-комунікаційній системі "Інформаційний портал Національної поліції України".
Йшлося про облік чоловіка як особи, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також він просив зобов’язати поліцію вилучити ці відомості із системи.
Встановлено, що чоловік перебуває на військовому обліку, що підтверджується електронним військово-обліковим документом, має звання солдата та військово-облікову спеціальність оператора електронних обчислювальних машин. Згідно з постановою військово-лікарської комісії від 9 листопада 2007 року, його визнали непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час.
За словами позивача, 4 грудня 2024 року він уточнив військово-облікові дані через застосунок "Резерв+", вказавши актуальну адресу проживання в Бельгії, контактні дані та іншу інформацію. Оскільки він фактично не проживає за зареєстрованою адресою в Україні, то припустив, що спроби вручити йому повістку або зв’язатися з ним за попереднім місцем проживання могли бути безрезультатними.
Однак в електронному військово-обліковому документі, сформованому 17 жовтня 2025 року, зазначалося, що той військовозобов’язаний і не має відстрочки. У застосунку також відображалася інформація про розшук через порушення правил військового обліку. Причиною вказали неявку за повісткою до ТЦК та СП, датою початку розшуку – 17 грудня 2024 року.
Щоб з’ясувати причини появи цих відомостей, 22 жовтня 2025 року адвокат чоловіка направив запити до відповідного ТЦК та СП і ГУНП в Одеській області. Він просив пояснити підстави внесення інформації, надати дані про відповідне рішення та повідомити, чи існують документи про притягнення його клієнта до відповідальності.
За два дні поліція повідомила, що чоловік не перебуває у державному розшуку за даними інформаційної підсистеми "Розшук". Водночас в "Інформаційному порталі Національної поліції України" він значиться як "особа, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП". Підстава для внесення інформації - електронне звернення ТЦК та СП. Для зняття з відповідного обліку чоловікові рекомендували звернутися безпосередньо до військкомату. Однак той не захотів та звернувся до суду з тим, що поліція "не мала законних підстав" зберігати інформацію, яка характеризує його як правопорушника, бо це не відповідає дійсності, наполягав українець.
На його думку, такі дії суперечать Конституції України та законодавству про діяльність правоохоронних органів та захист персональних даних. Позивач також заявив про порушення принципу презумпції невинуватості. Він вважає, що облік особи як такої, що вчинила правопорушення, до належного розгляду справи може створювати хибне уявлення про її винуватість і призводити до обмеження прав, зокрема під час перевірки документів або перетину державного кордону.
Крім того, чоловік стверджував, що не порушував правил військового обліку, оскільки не отримував повісток або направлень, а для проходження військово-лікарської комісії потрібно направлення від військкомату.
У ГУНП пояснили, що відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" та пунктів 56 і 79 Порядку організації та ведення військового обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, правоохоронці зобов’язані за зверненнями ТЦК та СП здійснювати адміністративне затримання та доставлення осіб, які вчинили правопорушення за статтями 210 і 210-1 КУпАП, для складення адміністративних протоколів.
Такі звернення надходять до поліції шляхом електронної міжвідомчої взаємодії та автоматично відображаються в інформаційній системі. На підтвердження своєї позиції ГУНП надало суду засвідчений витяг із "Інформаційного порталу Національної поліції України".
Також поліція заявила, що її підрозділи не мають технічної можливості самостійно вносити, коригувати чи видаляти відомості про осіб, які перебувають на відповідному обліку за статтями 210 та 210-1 КУпАП, якщо інформація завантажена автоматично.
Розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд дійшов висновку, що підстав для задоволення вимог чоловіка немає. Ухвалюючи рішення, суд послався на ч. 2 ст. 19 Конституції України, яка зобов’язує органи державної влади діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені законом, тощо.
Суд нагадав, що військовий обов’язок передбачає дотримання правил військового обліку. Відповідно до ст. 33 і 34 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", організація та ведення такого обліку здійснюються в установленому порядку, а відповідні повноваження, зокрема щодо взяття, зняття та виключення з військового обліку й актуалізації даних у державному реєстрі, покладені на ТЦК та СП.
Крім того, згідно зі ст. 235 КУпАП, ТЦК та СП уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку і мобілізацію. Відповідні справи від імені ТЦК та СП розглядають їхні керівники, які мають право накладати адміністративні стягнення.
Натомість функції поліції в цій сфері полягають, зокрема, у виконанні звернень про доставлення осіб. Якщо скласти протокол про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці неможливо, ТЦК та СП можуть звернутися до правоохоронців для доставлення відповідної особи.
Також йдеться, що інструкція № 80, затверджена наказом МВД України 10 лютого 2025 року, визначає порядок формування та ведення інформаційної підсистеми, яка обліковує звернення ТЦК та СП, органів СБУ тощо. Суд пояснив, що підставою для внесення відомостей є звернення відповідного органу про доставлення особи, яка вчинила правопорушення, передбачене статтями 210 або 210-1 КУпАП. Звернення має містити персональні дані, дату народження, адресу задекларованого чи зареєстрованого місця проживання або перебування, тощо.
Суд установив, що відомості про позивача внесли до поліцейської системи на підставі електронного звернення ТЦК та СП від 17 грудня 2024 року, яке автоматично зареєстрували 19 грудня. Тому суд визнав відображення цих даних таким, що відповідає встановленому порядку.
Окремо суд розглянув аргумент чоловіка про те, що без постанови про накладення адміністративного стягнення його не можна обліковувати як особу, яка порушила правила військового обліку.
Суд розмежував факт порушення відповідних правил і притягнення до адміністративної відповідальності. На його думку, порушення виникає в момент невиконання конкретного обов’язку, наприклад, неявка до ТЦК та СП за повісткою.
Водночас адміністративна відповідальність за статтями 210 та 210-1 КУпАП, як зазначив суд, є формою державного реагування на вже вчинене правопорушення, а не умовою виникнення факту порушення правил військового обліку. Тому внесення відомостей до реєстру або направлення звернення ТЦК та СП до поліції про доставлення особи – ще не означає притягнення до адмінвідповідальності.
Суд окремо наголосив, що примітка "Порушення правил військового обліку" в застосунку "Резерв+" сама по собі не підтверджує вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 210-1 КУпАП. За висновком суду, така відмітка свідчить про необхідність доставлення особи до відповідного ТЦК та СП для вирішення питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
При цьому суд не встановлював, чи є в діях позивача склад правопорушення за статтями 210 та 210-1 КУпАП. Це питання не входило до предмета розгляду цієї справи. Суд перевіряв виключно законність дій поліції щодо внесення та зберігання відповідної інформації.
Щодо вимоги видалити відомості з поліцейської системи суд послався на п. 5 розділу II Інструкції № 80, який визначає обставини, за яких до системи вносять інформацію про стан виконання звернення ТЦК та СП.
Серед таких обставин – фактичне доставлення особи, отримання інформації про її перебування у виправній колонії, СІЗО тощо, або її смерть. Підставою для внесення відповідних відомостей також може бути повідомлення уповноваженого органу про залишення звернення щодо доставлення без виконання або інформація про проходження особою військової служби у Збройних Силах України, органах СБУ, розвідувальних органах чи інших передбачених законом військових формуваннях.
Суд вважає, що поліція не має повноважень самостійно вилучати з інформаційної системи відомості про військовозобов’язаного до настання "результату виконання звернення ТЦК та СП". Оскільки інформацію про позивача внесли на законній підставі, суд не став зобов’язувати поліцію видаляти дані про позивача.
Таким чином, дії ГУНП в Одеській області визнані правомірними, а позивач не довів обґрунтованості своїх вимог.
Нагадаємо, Кіровоградський окружний адміністративний суд став на бік ТЦК, який відмовився надати відстрочку чоловіку, попри наявність трьох неповнолітніх дітей і посвідчення батька багатодітної сім’ї.
Чоловік перебуває у шлюбі з матір’ю трьох дітей, але лише одна дитина є його біологічною донькою, двоє інших народилися в попередніх шлюбах дружини. Позивач запевняв, що забезпечує сім’ю матеріально, бере участь у вихованні дітей та оплачує їхні потреби.