В ЄС є кодекс поведінки, якого повинні дотримуватися усі великі онлайн-платформи.
Російська дезінформація та пропаганда активно поширюються через соцмережі та месенджери, тому онлайн-платформи повинні нести відповідальність за перевірку контенту і проводити фактчекінг.
Про це в інтерв'ю УНІАН розповіла віцепрезидентка Єврокомісії Генна Віркунен.
За її словами, РФ намагається дестабілізувати суспільство всіма можливими способами, поширюючи велику кількість дезінформації та пропаганди, в тому числі у європейських країнах.
Віркунен вважає, що людям важливо мати суспільну стійкість до маніпуляцій та критично оцінювати інформацію, проте онлайн-платформи також відіграють велику роль, оскільки часто дезінформація та пропаганда поширюються саме через них.
"В Європейському Союзі діє закон про цифрові послуги, який передбачає, що великі онлайн-платформи повинні постійно оцінювати та зменшувати системні ризики, які створюють. І це те, що зараз хочуть впровадити в українське законодавство", - сказала вона.
Віцепрезидентка Єврокомісії також розповіла, що в ЄС є кодекс поведінки, якого повинні дотримуватися усі великі онлайн-платформи. Наприклад, вони застосовують фактчекінг, аби переконатися, що не поширюють дезінформацію.
"Але це дуже складне завдання. А зараз, коли там все частіше використовується штучний інтелект, громадянам часто важко розібратися, чи це правда, чи ні, чи це діпфейк, чи реальність. Тому так важливо мати хорошу цифрову грамотність. Але онлайн-платформи також повинні взяти на себе відповідальність у цьому питанні. Вони зробили недостатньо, тому повинні зробити більше", - каже Віркунен.
Для запобігання поширенню дезінформації Європейська комісія постійно веде діалог з цими онлайн-платформами, зокрема, організовуючи круглі столи, як зараз перед виборами. Проводяться і так звані стрес-тести для впевненості, що онлайн-платформи не будуть використовуватися для маніпуляцій під час виборчих кампаній.
"Як, наприклад, під час виборів у Молдові. Європейський Союз надавав Кишиневу підтримку, оскільки країна зазнавала значного втручання та тиску з боку Росії. Онлайн-платформи брали участь у цьому процесі і також працювали там", - зазначила Віркунен.
Те саме, за її словами, було у Румунії, де вибори були скасовані через підозру втручання Росії. І вже наступної спроби навесні TikTok поставився до цього серйозно через початок розслідування проти цієї компанії.
"Тож вони, наприклад, найняли ще 140 людей, які спілкуються румунською, для модерації контенту, а також активували там так звану систему швидкого реагування. Тому завжди, коли їм повідомляли про наявність сумнівної інформації, вони дуже швидко перевіряли її", - розповіла Віркунен.
Вона додала, що надійні спостерігачі та фактчекери відіграють дуже важливу роль, повідомляючи про випадки дезінформації чи пропаганди.
Наприкінці минулого року у європейських країнах почали блокувати деякі російські пропагандистські Telegram-канали через порушення місцевих законів. Зокрема, в Європі блокували Telegram-канали "Первого канала", "России 1" і "Известий". РосЗМІ також поділилися, що всі ці канали недоступні в Нідерландах, Німеччині, Угорщині, Литві та Іспанії.
Після президентських виборів у США Росія активно поширювала дезінформацію, яка мала підірвати підтримку України серед американців. Кремль використовував державні засоби масової інформації, а також сайти фейкових новин і акаунти у соцмережах, щоб просувати наративи, які викликають розбіжності в американському суспільстві.