"Енергетика, банки, лікарні Європи щодня стають об'єктами російських кібератак", - віцепрезидентка ЄК Генна Віркунен

Віцепрезидентка Єврокомісії Генна Віркунен розповіла УНІАН, які українські технології цікавлять наших європейських партнерів, як ЄС бореться з російськими гібридними атаками, та які рішення впроваджує для подолання економічної залежності від США.

Європейський Союз залишається головним фінансовим донором України – саме Європа нині забезпечує найбільшу частку допомоги, яка підтримує нашу економіку та соціальний захист. Крім того, країни ЄС послідовно впроваджують нові механізми співпраці, які мають зміцнити українську оборонну промисловість і водночас посилити європейську безпеку. Адже у Брюсселі розуміють, що від стійкості України залежить безпека усієї Європи.

Тепер, коли Україна готується відкрити експорт озброєнь, інтерес європейських партнерів до наших технологій стрімко зростає. Особливо – до тих, які допомагають ефективно протидіяти російським дронам. Це питання стало критично важливим після серії випадків, коли безпілотники з російської сторони почали з’являтися у повітряному просторі європейських держав.

Та співпраця виходить далеко за межі оборонних технологій. Росія системно здійснює кібератаки на європейську критичну інфраструктуру – медичну, фінансову, енергетичну – і тут теж український досвід, здобутий у реальних умовах війни, стає надзвичайно важливим для ЄС. Наші напрацювання у сфері кібербезпеки вже враховуються при розробці загальноєвропейських стандартів цифрової безпеки.

Не випадково Україну дедалі частіше розглядають як природного партнера у формуванні цифрового майбутнього Європи. Зокрема, при створенні нових технологічних рішень – як-от європейського цифрового гаманця.

Про те, чому європейці хочуть навчитися в українців, як ЄС нині протидіє російській пропаганді та кібератакам, й як застосовує українські напрацювання, а також як готується долати фінансову й технологічну залежність від США та конкурувати з Китаєм, - в інтерв’ю УНІАН розповіла віцепрезидентка Європейської комісії з питань технологічного сувернітету, безпеки і демократії Генна Віркунен.

Україна стала полігоном для випробування безпрецедентних технологічних розробок у військовій сфері. Які з цих українських рішень можуть бути інтегровані в європейські програми оборонних технологій?

Ми можемо багато чому навчитися в України, яка дійсно ефективно сприяє розвитку інновацій у цій сфері. Саме тому ми вже запустили спільні проекти, такі як наш поточний проєкт BraveTech EU.

Це уроки, винесені з Brave1 (української державної програми підтримки інноваційних розробок у галузі озброєння, - УНІАН), що є великим досягненням України. І там ми також ділимося досвідом і шукаємо можливості, як ми можемо співпрацювати зі стартапами, особливо в тих сферах, на яких ми зараз дуже зосереджуємося - звичайно, це дрони та засоби протидії дронам. Тому ми також започаткували ідею дронового альянсу з Україною.

Цього тижня, у четвер, Європейська комісія ухвалить нашу Дорожню карту оборонної готовності до 2030 року. І тут східний фланг є одним із пріоритетних напрямків, а європейська "стіна дронів" є його частиною. Звичайно, це не фізична стіна, а різні технології, які ми можемо використовувати. Тож це дуже високий пріоритет, і тут ми можемо багато чому навчитися.

І, звичайно, ми також прагнемо співпраці, наприклад, у сфері роботизованих транспортних засобів, які, як я вважаю, були ретельно випробувані в Україні. А також, наприклад, у галузі кібербезпеки, де ми дуже тісно співпрацюємо з Україною, та у сфері радіоелектронної боротьби. Мова про такі інновації, як поєднання технологій та оборонної промисловості.

А також у листопаді Європейська комісія опублікує власну дорожню карту з трансформації оборони. Там ми також розглянемо роль технологій у нашій оборонній промисловості. Ми бачимо, що нам є чому повчитися в України – цикл інновацій тут дуже швидкий.

Україна рухається вперед до відкриття експорту зброї. Які конкретні українські збройові технології складають для Європи особливий інтерес?

Я бачу, що Україна дійсно стане потужним центром оборонної промисловості в найближчі роки. А європейські країни зараз дуже багато інвестують в оборону.

Зобов'язання, які європейські держави-члени взяли на себе перед НАТО, означають, що країни мають додатково інвестувати майже 300 мільярдів щороку в оборону. Звичайно, це величезні інвестиції. А також це означає, що нам потрібні всі знання та можливості, якими володіє українська промисловість.

На рівні Європейського Союзу ми дійсно хочемо заохотити європейські країни інвестувати більше разом, і, звичайно, Україна є частиною цього процесу.

Ми також запустили так званий інструмент SAFE із кредитом у розмірі 150 мільярдів для європейських держав-членів. Вони можуть використовувати його також для підтримки України та виробництва в Україні для України. І вже 13 наших держав-членів у своєму першому виступі заявили, що також використовуватимуть це фінансування для України.

Отже, ми бачимо, що держави-члени та їхня оборонна промисловість дуже зацікавлені у співпраці з Україною.

Можливо ви могли б назвати конкретні українські збройові розробки, окрім дронів та засобів протидії дронам, у яких зацікавлена Європа?

Всі держави-члени зараз шукають свої пріоритети. Але у нас також є ці загальні європейські флагмани: східний фланг і "стіна дронів". А також наші системи протиповітряної оборони в цілому і наша космічна промисловість – це європейські пріоритети, але там буде кілька продуктів.

Я впевнена, що Україна і оборонна промисловість України відіграватимуть дуже важливу роль у найближчі роки.

Ви очолюєте розробку стратегії застосування штучного інтелекту. Як Європа буде балансувати між сприянням розвитку ШІ та контролем за його безпечним використанням, особливо з огляду на ризики військового застосування або маніпулювання виборами?

Так, в Європейському Союзі ми застосовуємо ризик-орієнтований підхід. Тому ми прийняли закон про штучний інтелект, перший у світі, який зараз поступово набуває чинності. Уже в лютому набула чинності перша частина закону. Ми повністю заборонили деякі випадки використання ШІ в Європейському Союзі. А у серпні ми зробили наступний крок, коли під дію закону потрапили системи штучного інтелекту загального призначення.

Наступним кроком будуть випадки використання з високим ризиком – з наступного літа. Але ми бачимо, що в більшості випадків, коли ми використовуємо ШІ, ризику немає, і ви можете вільно розробляти такий продукт і виходити на ринки Європейського Союзу. Але певні системи, якщо вони становлять більший ризик, повинні відповідати стандартам і пройти випробування. Наприклад, якщо штучний інтелект використовується в лікарнях, або керує транспортною системою. Ви згадали про вибори - такі системи також мають вищий ризик.

Можливо, ви можете навести кілька прикладів, як саме можна протидіяти таким загрозам?

Зараз ми розробляємо стандарти і вивчаємо необхідні вимоги. Водночас ми, як Комісія, також готуємо керівні принципи щодо систем високого ризику. Вони мають бути опубліковані в лютому. Тож ми все ще працюємо над цим. Але водночас ми дійсно хочемо заохочувати використання та розвиток ШІ.

Вже зараз, наприклад, ми вимагаємо, щоб ті постачальники послуг, які мають ChatGPT та інші моделі штучного інтелекту загального призначення, забезпечили наявність запобіжників, які, наприклад, не дозволять використовувати ці системи для створення кібератак, хімічної зброї тощо.

В системі мають бути такі обмеження, щоб навіть у випадках, коли ви провокуєте їх і задаєте неетичні питання - вони не давали вам відповідей. Щоб ШІ не міг застосовуватися для скоєння злочинів, до прикладу.

Російські кампанії з дезінформації часто використовують технології штучного інтелекту. Як Європейська комісія координує боротьбу з цим? Чи існують спільні програми з Україною?

Ми бачимо, що Росія намагається дестабілізувати наше суспільство всіма можливими способами. Вона постійно застосовує дуже різні гібридні операції проти європейських країн. І, звичайно, вона постійно поширює велику кількість дезінформації та пропаганди.

Тому я вважаю, що найважливіше, звичайно, щоб наші громадяни були про це поінформовані, мали хорошу освіту, були грамотними та мали цифрові навички. Також важливо, щоб люди мали інструменти та суспільну стійкість до маніпуляцій, могли критично оцінювати інформацію.

Але, звичайно, онлайн-платформи (соцмережі та меседжери, - УНІАН) також відіграють тут дуже важливу роль, оскільки часто ця дезінформація та пропаганда поширюються саме через них.

В Європейському Союзі діє закон про цифрові послуги, який передбачає, що великі онлайн-платформи повинні постійно оцінювати та зменшувати системні ризики, які створюють. І це те, що зараз хочуть впровадити в українське законодавство.

В нас також є так званий кодекс поведінки, якого мають дотримуватися усі великі та відомі онлайн-платформи. Тому вони також вживають добровільних заходів, щоб переконатися, що не поширюють дезінформацію. Наприклад, застосовують фактчекінг.

Але це дуже складне завдання. А зараз, коли там все частіше використовується штучний інтелект, громадянам часто важко розібратися, чи це правда, чи ні, чи це діпфейк, чи реальність. Тому так важливо мати хорошу цифрову грамотність. Але онлайн-платформи також повинні взяти на себе відповідальність у цьому питанні.

І третє, що я хотіла б підкреслити - це, звичайно, роль вільних і незалежних ЗМІ. У Європейському Союзі ми шукаємо різні способи для підтримки роботи журналістів і ЗМІ. Україна також є частиною нашої медіапрограми.

Ви почали говорити про великі онлайн-платформи та контроль за ними, але чи не вважаєте ви, що поточних заходів мало? Особливо, коли ми говоримо, наприклад, про TikTok, який дуже популярний серед молоді…

Вони зробили недостатньо, тому повинні зробити більше. І саме тому Європейська комісія постійно веде діалог з цими онлайн-платформами. Наприклад, зараз, як завжди перед виборами, ми організовуємо, якщо цього бажають держави-члени, круглі столи з онлайн-платформами, де розглядаємо конкретні ризики. Ми також проводимо з ними так звані стрес-тести, щоб переконатися, що системи онлайн-платформ не будуть використані зловмисно задля маніпуляцій під час виборчих кампаній.

Як, наприклад, під час виборів у Молдові. Європейський Союз надавав Молдові підтримку, оскільки вона зазнавала значного втручання та тиску з боку Росії. Онлайн-платформи брали участь у цьому процесі і також працювали там.

Те саме було, наприклад, під час виборів у Румунії, де скасували вибори у грудні через підозри у втручанні Росії. А тепер, під час наступної спроби у квітні-травні, TikTok поставився до цього дуже серйозно, тому що ми розпочали розслідування проти цієї компанії, щоб з'ясувати, що там насправді сталося. Тож вони, наприклад, найняли ще 140 людей, які спілкуються румунською, для модерації контенту, а також активували там так звану систему швидкого реагування. Тому завжди, коли їм повідомляли про наявність сумнівної інформації, вони дуже швидко перевіряли її.

Це те, над чим ми зараз маємо дуже тісно працювати з онлайн-платформами. Надійні спостерігачі та фактчекери відіграють дуже важливу роль, повідомляючи про випадки дезінформації чи пропаганди.

Ви говорите про Молдову, Румунію, а де ще ви вбачаєте найбільші ризики для демократії через російську дезінформацію?

Ми бачимо, що російська пропаганда, звичайно, поширюється по всій Європі. Але, можливо, в різних державах-членах використовуються різні тактики.

Росія намагається дестабілізувати наше суспільство. Тому вони поширюють дезінформацію. Також бачимо масові кібератаки та саботаж проти нашої критичної інфраструктури. Були порушення нашого повітряного простору, і вони штовхають мігрантів до наших зовнішніх кордонів. Ми бачимо це постійно.

Кібератаки стали частиною сучасної війни. Росія постійно дестабілізує всі системи. Як ЄС формує спільну систему кіберзахисту, і чи може Україна стати її частиною до вступу в ЄС?

Різні цифрові послуги - це дійсно та сфера, в якій Україна може вийти на наші єдині ринки раніше, ніж, можливо, в інших секторах.

Одним з важливих прикладів буде угода про роумінг. З січня 2026 року українці матимуть можливість користуватися послугою Roam like Home (роумінгом, як у себе вдома, - УНІАН) - так само, як і країни Європейського Союзу. А також ми зараз працюємо над цифровими гаманцями, тому що Україна також дуже просунута в цій сфері цифрової інфраструктури.

Наступного року ми матимемо цифрові гаманці у всіх європейських країнах. Зараз ми також працюємо над забезпеченням взаємодії між цими системами.

Але також дуже важливою сферою співпраці є кібербезпека. Наступного тижня ми знову проведемо кібердіалог між Європейським Союзом та Україною.

Ми маємо бути готовими до різних загроз, оскільки бачимо, що кібератаки все частіше стають не поодинокими, а великими потоками, які одночасно завдають шкоди дуже різним службам. Тому ми разом з Україною аналізуємо тенденції, а також працюємо над розбудовою потенціалу. І так, це сфера, в якій ми вже маємо дуже хорошу співпрацю, і ми також готові включити Україну до Резерву кібербезпеки ЄС.

Це означає, що наша галузь і наші провідні експерти з кібербезпеки зможуть допомогти в складних ситуаціях. Зараз тривають переговори, щоб ми могли остаточно досягти угоди з цього питання. Це дуже важлива частина нашої загальної безпеки сьогодні.

Якщо говорити про російські кібератаки на країни ЄС, то, можливо, ви можете навести найяскравіші приклади, що мали місце останнім часом?

В Європейському Союзі дуже часто атакують лікарні. Лікарні та системи охорони здоров'я постійно стають жертвами кібератак. І, звичайно, це викликає велику недовіру серед громадян, якщо щось відбувається в системі соціального забезпечення. Ми запустили спеціальний план дій в Європейському Союзі для підтримки наших лікарень. Але ми бачимо, що це, звичайно, лише одна сфера.

Постійно є спроби заблокувати нашу банківську систему. Тому банки дуже часто стикаються з такими кібератаками, як і енергетичні компанії. Ми бачимо, що ворожі суб'єкти намагаються дестабілізувати наші послуги та наше суспільство, атакуючи галузі критично важливої інфраструктури.

Тому енергетика, банківська справа, охорона здоров'я - такі послуги дуже часто стають об'єктами атак.

Яка регулярність цих атак?

Зараз я бачу їх щодня. Але, звичайно, є різні рівні атак, і в Європейському Союзі ми підготували законодавство з цього питання, а також маємо законодавство щодо критичної інфраструктури.

Всі держави-члени та критичні сектори повинні проходити стрес-тести і бути готовими до таких випадків. Це щоденна робота для всіх.

І, звичайно, це малі компанії, промисловість, державний сектор, урядові установи в Україні. Але те саме відбувається і в Європейському Союзі.

Ви почали розповідати про цифровий гаманець та співпрацю між Європейським Союзом та Україною в цій сфері. Що взагалі означає цей термін, і що він принесе Україні, коли ми станемо його частиною?

Україна за останні кілька років розвинулася дуже швидко та стала однією з провідних країн у сфері державних цифрових послуг. Майже все в Україні є цифровим.

А в Європейському Союзі склалася ситуація, коли багато країн мають свої різні системи. Тож зараз ми намагаємося створити одну взаємосумісну систему, і це зараз закріплено в нашому законодавстві про цифровий гаманець. За рік, до кінця 2026 року, всі держави-члени повинні мати свою систему цифрового гаманця, яка буде взаємосумісною на рівні Європейського Союзу.

Зараз ми також починаємо працювати над взаємодією української та європейської систем. Звичайно, це означає, що ви також можете мати свою цифрову ідентичність, ви також можете підтвердити її цифровим способом за кордоном, оскільки багато українців також проживають, наприклад, у Європейському Союзі тощо.

В Європі зараз активно обговорюється питання впровадження цифрового євро, яке також планується запустити вже у 2026 році. Чи вважаєте ви, що це зможе зменшити залежність Європи від американських платіжних систем?

Можливо, цифровий євро не замінить все, але це означає, що у нас з’явиться альтернатива. І, звичайно, для нашої стійкості та безпеки дуже важливо мати таку ефективну систему.

Зараз в Європейському Союзі ми бачимо, що важливо мати власні потужності, що недобре залежати від третьої країни або однієї-двох великих компаній, коли йдеться про критичні сектори. І, звичайно, фінанси - є одним з тих секторів, де важливо мати також інші способи оплати, щоб ми не залежали від інших.

А що цифровий євро принесе людям - чи буде це більша свобода у використанні коштів за прикладом готівки, чи, навпаки, означатиме більший контроль у фінансовій сфері?

Це означає, що ми можемо здійснювати багато дій, набагато ефективнішим способом. А також це, звісно, дає людям ще одну альтернативу.

Але його поки що немає. Тож ми зможемо побачити вплив, коли цифровий євро з’явиться у нашому повсякденному житті.

І наостанок. Європа прагне лідерства в галузі квантових технологій та хмарних обчислень. Наскільки це реалістично в умовах конкуренції із США та Китаєм?

Ми бачимо, що всі ці технології є дуже важливою складовою нашої безпеки та незалежності. Адже країни, які мають технологічні можливості, звичайно ж, є лідерами в економіці. Ось чому ми хочемо мати власні можливості в галузі штучного інтелекту. Зараз ми інвестуємо значні кошти в нашу обчислювальну інфраструктуру, в заводи штучного інтелекту в Європейському Союзі.

Ми також інвестуємо в наші квантові технології. Ми бачимо, що це технологія майбутнього, а також сектор, в якому Європа дуже, дуже сильна. Адже ми часто говоримо, що відстаємо від США чи Китаю в критичних технологіях, але у квантових обчисленнях ми не пасемо задніх. Усі провідні вчені живуть в Європейському Союзі, і ми дійсно лідируємо, якщо подивитися на наукові публікації у цій сфері. Також у нас є багато дуже перспективних стартапів.

Але зараз ми маємо переконатися, що наші квантові компанії можуть вийти на ринки, тому що часто буває так, що Європа дуже сильна в наукових дослідженнях, але перспективні стартапи виїжджають з Європейського Союзу, щоб розширити свій бізнес. Тому зараз ми готуємо наш "квантовий" закон, щоб стимулювати інвестиції у цей сектор.

Ви також згадали хмарні обчислення. Це також сфера, в якій ми дуже залежимо від глобальних компаній. Microsoft, Google та Amazon надають 70% хмарних послуг у Європейському Союзі. Ми бачимо, що для інновацій важливо мати також більше конкуренції. Тому ми хочемо стимулювати розвиток альтернативних хмарних послуг у ЄС. Уряди зараз дуже зацікавлені в пошуку європейських рішень.

У вересні в Європейському Союзі набув чинності закон про дані. Це означає, що ви можете взяти свої дані і перенести їх, наприклад, в іншу хмару, тому на ринки прийде більше конкуренції. Зараз ми також готуємо закон про розвиток хмарних технологій та штучного інтелекту, щоб стимулювати інвестиції в європейські хмарні потужності та європейські центри обробки даних, оскільки це необхідно для нашого технологічного сувернітету. Ми опублікуємо наш закон про розвиток хмарних технологій та штучного інтелекту в лютому. Зараз ми працюємо над цим.

УНІАН в Google News