Останніми роками таємнича Бакота на Хмельниччині залишається однією з головних туристичних мрій українців. УНІАН.Туризм з власного досвіду розповість, як краще все організувати, щоб відпустка в цьому неймовірному місці вдалася – від дороги і проживання до дозвілля.
Авторка цього матеріалу була серед тих українців, які давно мріяли потрапити на Бакоту, але постійно щось заважало. Коли на початку серпня 2026 року ДАРТ і Brand Ukraine запропонували редакції УНІАН.Туризм взяти участь в демо-турі на Хмельниччину напередодні старту національної програми "Подорож до себе. Шляхи відновлення", ця мрія нарешті збулася.
За кілька днів ми встигли на власному досвіді проінспектувати, що нині туристам пропонують в самому Кам'янець-Подільському та загалом у Хмельницькій області, зокрема, завітавши і на Бакоту (більше вражень в нашому окремому матеріалі). Втім, остання локація заслуговує на окрему розповідь.
З власного досвіду розповідаємо, що варто врахувати, щоб відпочинок на Бакоті був максимально вдалим та начисеним.
Час відвідування Бакоти, як і загалом схилів Дністра, в цілому визначає пора року. Так, ніхто не приховує, що красиво там може бути будь-коли, але от проїхати місцевими дорогами в зливу чи заметіль буде дуже складно. Та й більшість житла для туристів в цих місцях годиться в першу чергу для відпочинку в теплу пору року – взимку ночувати в місцевих тимчасових конструкція витримають далеко не всі, тож вони просто не функціонують.
Також варто врахувати, що навіть в різні місяці літа місцеві ландшафти будуть різні – в червні навколо буде багато яскравої зелені, свіжої трави та польових квітів, а в серпні вже буде більше сухостою. Тим часом, в сонячну погоду вода буде блакитна, а в дощ – більш мутна. Тож тут вже вирішуйте, яке тло для фото ви більше хочете.
Власне, одна з головних перепон, що стає на шляху туристів до Бакоти – погані дороги: з боку Кам'янець-Подільського трохи кращі, але все ще складні для подолання легковиками: нашу групу усюди возили спонсорські позашляховики Toyota, які легко проїжджали усі ті ями та каміння, а от авто з низькою посадкою там приречене.
При цьому відстань від Кам'янець-Подільського до Бакоти становить близько 55 кілометрів, які проїжджаються приблизно за годину – сильно розігнатися там не вийде.
Таким чином, оптимальним буде варіант приїхати до Кам'янця, якщо дозволяє час, провести там день-два, спокійно переночувати і далі вранці вирушити досліджувати схили Дністра (а потім або повернутися на ніч знову до міста, або шукати варіанти в області ближче до води).
Якщо ж у вас немає власного авто, то потрапити до омріяної локації на схилах Дністра буде ще важче – туристичні подорожі громадським транспортом вже давно є однією з головних проблем туризму в Україні.
Але кілька варіантів все ж є: найоптимальніший з них – доїхати до села Грушка (яке, до речі, саме по собі теж доволі цікаве). Щодня від автовокзалу Кам'янець-Подільського сюди ходить близько десятка автобусів, а вартість квитка становить 165 гривень. Далі від Грушки до Бакоти йти трохи менше 8 кілометрів.
Ще один варіант – доїхати до села Гораївка: вдень з Кам'янця туди їде три рейси, а вартість квитків становить близько 190 гривень. Йти з Гораївки до найвідомішого оглядового майданчика на Бакотську затоку близько 5 кілометрів.
Ще одна серйозна проблема, що розділяє туристів і Бакоту – нестача туристичного житла, особливо комфортабельного. В певній мірі цьому є цілком логічне пояснення: більша частина території біля Бакоти відносяться до Національного природного парку "Подільські Товтри", де наразі, будемо чесні, на щастя, заборонене капітальне будівництво. Сумно буде, якщо ці неймовірні місця, де поки що ще можна усамітнитися і насолодитися тишею, забудують величезними готельними комплексами.
Поки ж основна категорія засобів розміщення біля Бакоти – так звані глемпінги біля самого берега Дністра, від наметів на піддонах в Prozori з доволі спартанськими умовами (ціни від 2000 гривень за ніч) до більш комфортабельних, наскільки це можливо у даній ситуації, тимчасових будиночків в TerraBakota з власними зручностями (ціни від 4000 гривень за ніч).
Крім того, більшість глемпінгів на Бакоті пропонує туристам можливість зупинитися на їхній території у власних наметах – середня плата за місце 500 гривень за добу. Ви навіть можете розміститися на скелях з краєвидом на Бакотську затоку в межах еко-локації "Медова Бакота" (там також продають дуже смачний мед, є ресторан та навіть можна полежати на вуликах).
Зазвичай подібні засоби розміщення пропонують мінімальний набір послуг – в більш дешевих вбиральня та душ загального користування будуть на вулиці, часто доволі далеко від вашого намета, а в більш комфортабельних певні зручності будуть навіть всередині будиночків. Але майже в усіх випадках буде доступ до електрики, Wi-Fi (мобільний зв'язок там дуже слабкий) та місця для приготування їжі, а подекуди поряд навіть є кафе та магазинчики – загалом, можна жити, але варто також бути готовими піти на певні жертви в плані комфорту зарази краєвидів і атмосфери. А воно того варте!
Добиратися до глемпінгів теж реально виключно на власному авто (там же можна зберігати свої речі, адже в найпростіших наметах немає навіть замків, тож ніхто вам не гарантує збереження речей у разі відсутності протягом дня).
І при всьому цьому місця навіть у найбільш суворих закладах розміщення розлітаються дуже швидко – під час нашої поїздки в серпні все вже було заброньовано аж до жовтня. Тим часом знаючі люди радили нам починати бронювати житло на літо біля Бакоти ще з лютого-березня.
Також можна спробувати орендувати гостьові будиночки в навколишніх селах – з плюсів, вони можуть працювати цілий рук. Але варіантів там небагато, особливо якщо шукати ближче до Бакоти – в такому випадку ціни зазвичай стартують від кількох тисяч гривень і до небес. Але, знову ж таки, без власного авто тут не обійтися, щоб мати можливість вільно пересуватися – послуги таксі в місцевих селах або дуже обмежені, або взагалі не передбачені.
Зокрема, непоганим варіантом є садиба "Дім мандрівника" всього в 3 кілометрах від Бакоти – ціни на житло стартують від 2900 гривень. Окрім проживання там також можна домовитися про низку супутніх послуг – від харчування та мангалу до велопрокату і трансферу.
В першу чергу туристи їдуть на Бакоту за неймовірними краєвидами. І найбільш канонічна локація розташована на рекреаційній ділянці "Давня Бакота" біля села Гораївка, зайти на територію якої можна за 100 гривень з дорослої людини. Ходити там можна лише по спеціальних дерев'яних місточках, щоб не витоптувати природу.
Але не лише краєвидам варто приділити увагу. На жаль, за цією красою стоїть справжня трагедія – у 1970-1980-х роках радянська влада вирішила повністю затопити село Бакота задля будівництва ГЕС. Місцевих мешканців змусили власноруч розібрати свої будинки та вирубати сади, перш ніж покинути рідну землю та поселитися в іншому місці, часто гіршому.
Нині біля оглядового майданчику на Бакотську затоку також можна відвідати зупинку-музей "Давня Бакота", всередині якої розвішані інформаційні стенди з історією цього сумнозвісного села і архівні фото місцевих мешканців: в живих ще є люди, які були очевидцями тих трагічних подій.
Водночас багато туристів помилково вважають, що місцева краса обмежується виключно Бакотою. Насправді Дністер – величезна річка, яка тягнеться вздовж однойменного каньйону територією кількох областей, і вздовж неї є ще багато прекрасних місць.
Наприклад, нам особливо сподобалася ділянка біля села Субіч – так звані Субіцькі скелі. Там вже трохи інші ландшафти, а місця ці ще більш "дикі".
Загалом, якщо у вас є час і натхнення, тут багато простору для милування краєвидами – кудись ви можете під'їхати на авто чи велосипедом, а десь можна пройти лише пішки.
Якщо бути чесними, навіть приїхавши сюди на тиждень – ви знайдете чим себе зайняти протягом усього цього часу (якщо, звісно, у вас буде вирішене транспортне питання).
Території навколо Бакоти в межах Хмельницької області (бо на іншому березі – вже Чернівецька область) здебільшого підпорядковані Староушицькій територіальній громаді – вона об'єднує селище Стара Ушиця та села Гораївка, Грушка, Гута-Чугорська, Каштанівка, Крушанівка, Липи, Лисківці, Лучки, Нефедівці, Подільське, Рункошів та Чабанівка.
З позитиву – нині громада усіляко намагається мобілізувати зусилля для розвитку туризму: там створюють єдині мапи маршрутів та каталоги послуг, а в селі Грушка навіть є сучасний мультимедійний інформаційний стенд, де можна детально спланувати свій відпочинок.
Тим часом, в селі Гораївка функціонує арт-простір "Бакота Хаб", де влаштовуються різні культурні заходи, а також можна облаштовувати мистецькі резиденції – там же є хостел на 25 осіб.
Загалом, в плані історії та культури це місце може запропонувати набагато більше, ніж ви могли здогадатися. Наприклад, у Грушці є етноскансен, де можна поринути в атмосферу подільського розпису та традицій – в майбутньому там також хочуть переобладнати кілька історичних хат під житло для туристів.
Ще одна цікава культурна локація – етнографічний Народний музей села Чабанівка. Фактично це єдиний "справжній" музей на усю Староушицьку громаду, де зберігаються понад тисяча експонатів. Тут розповідається історія не лише цього регіону, а й усієї України.
Крім того, в регіоні є два цікавих скельних монастиря – Бакотський Михайлівський печерний монастир та Субіцький скельний монастир, до яких можна потрапити абсолютно безкоштовно (тільки треба докласти трошки транспортних і фізичних зусиль).
Також біля Бакоти є кілька пляжів, де можна освіжитися – особливо це актуально в спеку.
Любителі активного відпочинку можуть організувати у водній школі на Бакоті сплав Дністром на байдарках чи сапах, наприклад, на світанку, а ввечері влаштувати прогулянку Бакотською затокою на яхті чи катері – особливо атмосферно робити це на заході сонця.
Ще одна родзинка регіону – так званий "Хаусбот", на якому можна вирушити в екскурсію до Бакоти, влаштувати святкування дня народження чи корпоратив, риболовлю або навіть заночувати.
Водночас у UtaClub в Грушці можна замовити велотури, піші екскурсії та навіть катання на бігових лижах.
Також активних туристів порадує еко-стежка "Китайгородське відслоєння", що веде до дуже цікавого каскадного водоспаду. Великий плюс цієї місцини – мінімум туристів. Йти туди не більше півгодини, здебільшого лісом, і це чудовий варіант прогулянки для літньої спеки.
Ну а любителі вина можуть вирушити на дегустацію в місцеві винарні: Zelenytsi Winery, Bakota Bay, Bohdan's Winery та виноградна садиба Онищуків.
Крім того, в області є екоферми, де можна спробувати подільські сири, ковбаси, мед, трави та багато іншого.
***
В Україні є багато неймовірних місць, однак далеко не всі з них наразі достатньо розвинені в туристичному плані. Хочеться вірити, що згодом вони стануть більш доступні українцям – це стосується і Бакоти.
Читайте свіжі новини туризму, шукайте ідеї для подорожей і дивіться мальовничі фото з усього світу на Телеграм-канал УНІАН.Туризм.