На Луганщині деякі ділянки лінії розмежування з бойовиками рідко згадуються у щоденних зведеннях, однак це зовсім не означає, що там військовослужбовці Об’єднаних сил спокійно несуть службу. В одному з таких місць нині перебувають захисники Щастя.
Про це йдеться в матеріалі, оприлюдненому на сторінці прес-центра ООС у Facebook.
За словами командира підрозділу Ігоря, відстань від бойових позицій ЗСУ у до окупантів всього 40-50 метрів – рівно стільки завширшки Сіверський Донець, що розділяє сторони. «Якомусь автоматнику першого року служби не так вже й важко влучити в ціль з такої дистанції. Це перша, але далеко не остання небезпека, на яку щодня наражаються мої підлеглі…Так, нерідко вночі українські воїни помічають на протилежному берегу рух ворожих розвідників, які шукають проріхи в нашій обороні і мають на меті переправитись на нашу сторону», – зазначає Ігор.
Захисники Щастя розповіли, що останнім часом ворожі снайпери діють парами, дуже професійно і порушують неписані правила людей цієї справи. Приміром, останнім часом вони почали використовувати тактику «підранка». Тобто не вбивають українського солдата, а стріляють в ногу, аби той не зміг пересуватися і кликав по допомогу. Далі вони чекають на прибуття резервної групи чи військових медиків і потім влаштовують смертельне «сафарі».
Читайте такожСБУ перехопила розмови ватажків «ДНР», які ділили владу після смерті Захарченка (відео)
«Нещодавно навпроти нашої позиції працювало аж 4 ворожих снайпери. Спеціально поранили нашого хлопця у праве стегно, але українець зигзагом швидко поліз в укриття. Дві кулі 7,62мм пролетіли вище та правіше від нього. Цього було достатньо, аби наші кулеметники «сфотографували» місце їхнього лежбища. Відпрацювали по них із ДШК. Патронів не пожаліли. У результаті, двох окупантів точно не стало», – пояснює молодий офіцер.
Після цього наші армійці декілька днів чекали на хід у відповідь. «Але куди там – у їхніх лавах самі боягузи, і вони ще довго не наближалися до річки», – зазначив військовий.
Захисники Щастя розповіли й про інший заборонений прийом, що використовують окупанти. Суть його полягає в тому, що бойовики першими стріляють із заборонених мінометів чи з великокаліберних кулеметів по наших позиціях і негайно викликають патрулі ОБСЄ, розповідаючи їм казочку, що, нібито, погані українці їх обстріляли. Поки військовослужбовці Об’єднаних сил готуються дати адекватну відповідь, прибувають міжнародні спостерігачі. Останні можуть побачити тільки постріли ЗСУ у відповідь, не знаючи, хто саме першим розпочав.
«Аби нас не звинуватили у порушеннях мінських домовленостей, під час таких провокаційних обстрілів напружується уся наша розвідка і ми діємо дуже обережно. Тобто діємо адекватно та, як кажуть, із розумом», – пояснив командир взводу Олег.
«За понад чотири роки ми навчилися добре боротися із противником і незабаром звільнимо усю Україну від російської погані. По той бік річки населення вже давно розчарувалося в «руському мирі» і мріє про повернення на їхні будинки жовто-синіх стягів. Останній факт не раз підтверджувала розвідка. Тому, так би мовити, свої медалі ми тримаємо близько. А раптом доведеться крокувати Луганськом у складі парадних підрозділів воїнів-визволителів, а ми вже й готові», – впевнено стверджує командир підрозділу Об’єднаних сил Ігор.
