Фейгін: Путін кидає на стіл останні фішки. Все, що у нього залишилося - це ядерна бомба

Опозиціонер і адвокат Марк Фейгін в інтерв'ю УНІАН розповів про можливе отруєння Кадирова, перспективи усунення Пригожина і сакральне значення Криму для РФ.

Я дивилася ваш стрім, де ви досить жорстко пройшлися по тих представниках РФ, які кажуть: "А нас-то за що?" І на цьому тлі згадується свіжий ефір програми "Живой Гвоздь", де вони міркують, що їм не подобається, що солдатів називають "мобіками", країну - "рашкою". 

Так, я бачив як вони міркують. Був у мене на каналі ефір з актором Назаровим. Він дійсно висловився проти війни, проти всього цього жаху, і за це поплатився. Але він - людина творча, тому десь трохи витає. І відповідаючи на інше питання він сказав, що його в Instagram запитують про те, чи може він на дрони пожертвувати. Я зрозумів, що як тільки ми почнемо обговорювати тему, чи можуть росіяни жертвувати на ЗСУ, на дрони і патрони, ми вже більше нічого обговорювати не зможемо - ні спектаклі, ні його плани, ні Хабенського, який його вигнав під приводом: "Ми тебе, дружок, повинні в унітаз спустити, інакше зараз з театру 20 акторів в солдати заберуть". Я зрозумів, що це піде взагалі не туди. На жаль, так і вийшло, тому що українська громадська думка в умовах війни вважає, що якщо людина не хоче жертвувати на ЗСУ, значить вона - мерзотник, покидьок і так далі. 

Проблема трохи інша. По-перше, є росіяни, які проти Путіна і війни, але морально не готові через себе переступити і приєднатися до боротьби українського народу в повному розумінні. Їм дуже важко переступити цей бар'єр, тому що вони не знають що з ними буде. Це величезна тема: де взагалі ця зона моральної відповідальності? Цю проблему проходили в період Другої світової війни Марлен Дітріх, яка співала для американських солдатів, Ремарк, який виїхав до Америки, Томас Манн, який писав листівки. Зараз цю ж проблему протягом року війни долає російська громадськість. Так, є цинічні покидьки, але і є люди, які просто заблукали - їм не залишають там місця, і тут важко кудись причепитися. Багато хто бачить в цьому якусь зловмисність, і для цього є підстави, адже війна взагалі все ставить ось так різко.

Я все-таки вважаю, що потрібно до цієї категорії людей поставитися м'якше, дати їм час зрозуміти, що справжнє зло ближче до Кремля. Культурні люди, повторюю, трохи витають, а пов'язані з журналістикою, суспільно значущою діяльністю... який-небудь Явлінський, який написав статтю "Прекратите!" у Новій газеті, здавалося б, проти війни, але що він пропонує? Він каже: "Давайте просто припинимо". І все. Ну, як припинимо? 

Григорій Явлінський помічений в давніх стосунках з Путіним. Свого часу він своїми голосами забезпечив те, що Путіна в серпні 1999 року затвердили прем'єр-міністром Росії, а Путін такого не забуває. 

Ще один приклад - операція РДК в Брянській області. Ох як російське середовище розклалося по різні боки. Менша частина каже: "Війна перекинулася на територію Росії. Вони почали і ось результат. Амінь". Є ті, хто вважає, що це провокація, що так не можна: "Що ви робите? Ви розумієте, що у нас в Росії війни не повинно бути?" Це від комбінації страху і глибокого нерозуміння. Там ще є уявлення, що все ще можна припинити. 

Кадирова і Пригожина можуть фізично усунути

Кажуть, що Кадиров дуже сильно хворіє, що розпух він не дарма, і що нібито до нього надсилали реанімаційний літак, який раптом прилетів з Німеччини. Як ви ставитеся до такої версії?

Це речі, які складно перевіряються. Не знаю, чи є наслідком хвороби або ще чогось те, що Кадиров змінюється зовні. Він став якийсь зовсім дивний, "будка" у нього така велика. Мені судити складно, але я розгляну під іншим кутом: а чи можливо теоретично якесь отруєння або усунення Кадирова? А ось в це я охоче вірю. А чому ні? Це давні протиріччя між спецслужбами і Кадировим, армією і Кадировим. Кадиров сам і його батько починали як вороги Росії в Першу чеченську війну. Протиріччя є. 

Чи дотягнуться до Кадирова? Це питання техніки. Безумовно, Кадиров є особистою довіреною особою Путіна. Син його їздив до Путіна. Я так і не зрозумів що він там робить в 18 років, але неважливо. Це особливі стосунки і преференції. 

Я думаю, що ситуація згущується і щодо Пригожина, і щодо Кадирова. Пригожин - це взагалі чужа людина. Повністю в усіх відношеннях для апарату влади він був, є і назавжди залишиться чужим. 9 років сидів, кримінальник, абсолютний криміналітет, та ще й займається не кейтерингом, а війною, і конфліктує дуже сильно. Зараз він прилетів до Пітера і заявляє, що потрібно проводити мітинги проти чинного губернатора. Чинний губернатор - довірена особа Путіна і Ковальчука.

У цих людей немає підтримки в апараті влади, і вони в чомусь дуже сильно заважають, тому я допускаю, що ці люди фізично закінчать своє життя не самі, а "примусово". 

Відносно Пригожина навіть вище шанси потрапити в якийсь "випадковий" артобстріл або щось в цьому роді. Ракетою "ненавмисно" знищать, і піди розберися хто запустив. У Кадирова не краща ситуація. 

У мене склалося таке враження, що і Кадиров, і Пригожин, і Суровікін щось обіцяли Путіну, але не виконали. Напевно, вони обіцяли: "А ми візьмемо Донецьку область!" Могли обіцяти. Але не взяли ж. І Бахмут не взяли. Але гадати - справа невдячна. 

Я пам'ятаю, як батька Кадирова підірвали на стадіоні. Він був убитий чеченським підпіллям. Але, розумієте, з різних сторін може "прилетіти". А війна посилює все. Під час війни людське життя взагалі знижується в ціні, тому я б не виключав того, що Кадиров може "випадково" захворіти і "випадково" померти. 

Але історія з його 18-річним сином нагадує історію з спадкоємністю і з батьком Кадирова? Коли батька вбили, Путін теж з сином зустрічався. 

Може бути, але тоді ж синові Ахмата Кадирова не було 35 років для заняття посади голови суб'єкта федерації. Кілька років посаду займав Алу Алханов - один із соратників Кадирова, якого зараз в Москві прилаштували. А чи призначать 18-річного главою регіону? Цікаве питання. По-моєму, цього не можна зробити законодавчо, хоча, якщо дуже хочеться, напевно, всяке можливо. 

Але повторюю, що Кадиров може зникнути. Якщо ситуація швидко піде до поразки Росії, то такі люди можуть першими постраждати саме тому що в разі, якщо Путіна, як єдиного їхнього ментора, не стане, це може перетворитися на хаос. Ніхто цього в апараті влади не хоче. Краще відразу усунути таке небезпечне обличчя. А коли хтось прийде на місце Пригожина в ПВК "Вагнер" або хтось прийде в Республіку Чечню - це буде вже інша гра з іншим бекграундом, з іншими стосунками, з іншими домовленостями. 

Ліквідація Кадирова і Пригожина якимось чином вплине на хід військових дій в Україні?

Вона, звичайно, вплине, тому що Пригожин додає деякої вмотивованості, як мінімум, ПВК "Вагнер". А його усунення зараз, коли йому за рік дали "надутися" до ступеня польового командира, може посіяти думку: "Сьогодні - його, завтра - нас. А за що ми тоді тут воюємо, якщо тилові "щури" можуть нас усунути?" З точки зору військової кампанії він з себе нічого не представляє - він більше медійний. Він вміє все так повернути, вдає із себе такого народного Робін Гуда. Постійно відпускає фразочки: "Чому діти олігархів не в окопі? Столярова до мене на навчання!" Пам'ятаєте він про зятя Шойгу таке говорив? Чому саме про зятя Шойгу? Мало об'єктів? Насправді Пригожин додає трохи куражу у всю цю військову компанію. Так уже склалося, йому дали таку владу і силу. 

У Росії зброю дають вбивцям, ґвалтівникам і збоченцям

А без Пригожина ПВК "Вагнер" продовжить існування, як думаєте?

ПВК "Вагнер" як структуру легко передадуть іншому. Вона в тому чи іншому вигляді може існувати. Тим більше, вони невипадково створюють самі якісь аналогові групи. Взагалі це не ПВК. Класичні ПВК адже не воюють. Це нонсенс! Війна - це функції держави. У Росії ПВК "Вагнер" - це звичайне військове з'єднання, які виконує не якісь побічні функції, а замінює собою армію. Вибачте мене, таке не можна довіряти зекам. Ви що, смієтеся? Це що за армія? Це ж банда кримінальників! У них ні етики, ні прав, ні закону. Зброя дається вбивцям, ґвалтівникам, збоченцям. Жодна армія світу так не робить. Небачена річ, найстрашніший злочин!

Чи можна якось протистояти тому, що Росія головуватиме на Радбезі ООН?

Росія - пропаща Країна. ООН вона відповідає в певній свідомості. 

Країна, яка повністю ігнорує міжнародне право, буде головувати в органі, який це міжнародне право захищає. Більшого нонсенсу і уявити неможливо.

Це зайвий раз доводить, що ООН - це абсолютно віджила конструкція, у якої немає майбутнього. 

Забавно буде, що при головуванні РФ в Радбезі ООН доведеться, наприклад, голосувати за створення міжнародного трибуналу. Якась іронія в цьому є. Можна спробувати цьому протистояти, але механізм ООН дуже неповороткий. Статут ООН, прийнятий країнами-засновниками (в числі яких була і Росія) за підсумками Другої світової війни, не дозволяє усувати постійних челонів Радбезу. Тому вони користуються всіма правами: від права вето до головування. Так, їхній один голос нічого не дасть, але це той голос, який символізує їхній орган, безсумнівно. 

З чим пов'язана публічна активність Путіна

А вам не здається, що Путін останнім часом став більш публічним? Або це його двійники? Було ж якийсь час, особливо після звільнення Херсона, коли з його боку було глобальне затишшя. А зараз він і на Лужниках. До речі, кажуть, що на Лужниках був двійник на прізвисько "банкетний". Як ви ставитесь до цих усіх версій? Чому раптом така активність скрізь?

До версії двійників я ставлюся дуже скептично-обережно. Я нічого не виключаю, але все-таки це дуже ризиковано. Двійники точно є, але вони для оперативних цілей можуть існувати: десь пройшов і помахав, проїхав в іншому автомобілі, з вікна висунувся. А ось так, щоб прямо виступали двійники…

Деякі період затишшя Путіна пояснюють захворюванням. Ще може бути це якось пов'язано з успіхами і невдачами на фронті, оскільки на тлі не дуже хороших подій він паузу бере. Давайте говорити ще й про те, що він вже у віці, на восьмому десятку - зміни настрою. Він чверть століття при владі, а йому все це обридло ще в перший рік. Мені особисто Михайло Касьянов, який був прем'єром до 2003 року, розповідав, що Путін працювати не любив. Він засинав через 5 хвилин на доповіді фінансового управління. Його трудоголізм - це піар. В реальності це взагалі не так. Він до обіду плаває. І спізнюється скрізь, бо лежить до останнього.

Як людині, яка довела країну до такого, вдається утримувати цю владу? 

Попри всі ці абсолютно чужі політику такого масштабу риси, у нього є чуття на ризики, на правильні рішення в своїх інтересах. Тобто він апаратне життя розуміє дуже добре. Він розуміє, де треба віджати, піджати, кого треба прибрати, кого підняти. У своїх тактичних рішеннях він майже не помиляється. А в стратегічних рішеннях помиляється, звичайно. Війна - одне з таких стратегічних рішень. І якби відмотати назад, звичайно, він би не почав. Якби він знав, що це триватиме стільки і з такими ризиками, він би далі тягнув волинку, тягав би війська туди-сюди, продовжував би вичавлювати, пішов би на якісь не надто значні поступки, але не почав би війну. Війну Путін починав в абсолютній впевненості, що вони не можуть програти: "Хто проти нас? Ми - ядерна держава. Ну три дні, ну тиждень, ну місяць. Але все буде добре". 

Крим для РФ має сакральний сенс

Не можу не обговорити з вами Бахмут. У росіян успіхів все немає і немає. Бахмут? Ні. Київ? Ні. Херсон? Зданий. Що робитиме Кремль і особисто Путін після чергового кидка, наприклад, на Мелітополь? Як втрата так званих "нових територій" відіб'ється на обстановці? Якщо раптом Крим? Маріуполь? Знову Путін поїде на завод шишки збирати? 

Він втратить Крим, Донбас і все інше. На полі бою або після цього - це неважливо, але він втратить, тому що якщо почав програвати, то вже не почнеш вигравати. Це як у казино. 

Таке відчуття, що Путін кидає на стіл всі останні фішки. Мобілізація 21 вересня була однією з таких фішок. 

Які у нього залишилися ще фішки? Ядерна бомба? А більше нічого немає. Все, кінець. Так, він може ще одну хвилю мобілізації пустити і ще нагнати "сирого м'яса". А що він може втратити? Грубо кажучи, якщо вони втратять Мелітополь, то це переживуть, бо після Херсона вже, знаєте, втрачена політична невинність. А Крим - це дуже важливо. Це щось таке, без чого вся конструкція сиплеться. 

Справа в тому, що Росія історично як імперія не росла за рахунок заморських колоній - їх у неї не було. Російська людина рухалася в сусідні межі і займала їх. Встромляла прапор, влаштовувала свої порядки. Крим - це форма розширення імперії. Якщо його перерізати, це буде втратою більш важкою, тому що вони надали цьому якийсь архаїчний, історичний і сакральний сенс.

Росія - бідна країна. Це великий степ, десь безкраї простори полів і лісів, але немає моря. А тут так близько, на півдні... Спокус багато у володінні Кримом. Хоч якийсь квітучий край. Це все разом складається у втрату втрат, тому, напевно, Крим буде такою точкою. 

Торги за Крим

Ви бачили інформацію про фейковий звіт британської розвідки, яка з імовірністю на 100% злила "мирний план Путіна"? Основним є те, що "міняємо все на Крим". 

Ви знаєте, вони довго це продавали. Ще в 2014 році, коли Крим був захоплений, і почалася ця травнева операція на Донбасі, там же теж звучало: "Давайте на ранньому етапі домовимося, що Крим - нам, Донбас - вам, але тільки ви нікуди не вступайте. Так, ми реінтегруємо Донбас назад, але з тим обмеженням, що ви все одно повинні залишитися територією, яка в нашому просторі контролю. А Крим все, Крим - це святе". 

До речі, ще одне ІПСО, яке вони поширюють, - це нібито конфлікт Зеленського з Залужним. Сьогодні це було спростовано, тому що Зеленський, порадившись із Залужним і з генералами, сказав, що Бахмут здавати не будуть. Їх ІПСО провалилося знову. Що вони з цим робитимуть?

Я щось не чув від Залужного, щоб той "наїжджав" на Зеленського. А як розмовляє Пригожин з Шойгу і з Герасимовим? Він їх п*дорами називає.

З їхнього боку це звичайна стандартна спроба внести розлад. Зрозуміло, що його не внесуть між Залужним і Зеленським, але інші ж на це дивляться. Може у когось зародиться сумнів і це почнуть "обсмоктувати". Насправді це працює. Ми нічого не можемо з цим зробити. Досить запустити якусь таку інформаційну ракету, яка, може, не в ту ціль потрапляє, але своїми шматками захопить багато інформаційного простору. 

Тала Калатай

УНІАН в Google News