Комбат Ігор Шепетін: Бахмут "перемолов" ПВК "Вагнер", можете в цьому не сумніватися

Командир 135-го окремого батальйону 114-ї бригади ТРО, полковник Ігор Шепетін, який особисто захищав Бахмут разом зі своїми бійцями, під звуки безперервних обстрілів у сусідньому місті Часів Яр, розповів УНІАН про оперативну обстановку на цьому напрямку, "психів" із ПВК "Вагнер" і відсутність честі у російських бійців і командирів.

Ігоре, чи можна зараз підбити підсумки ворожих втрат у Бахмуті?

Підрозділи ПВК "Вагнер" і морської піхоти РФ були, я думаю, "приємно" здивовані нашою протидією їм. Дуже багато людей, якщо їх так можна назвати, які прийшли на нашу землю, залишилися там, у цих будівлях. Про це теж будуть ще багато говорити, але ми зможемо підбити цю статистику трохи пізніше.

Що вас найбільше здивувало в тактиці ворога в Бахмуті?

Ворог ішов в атаку, незважаючи на втрати. Нас дивувало, що ми знищували "вагнерівців", а вони продовжували йти невеликими групами, ми їх називали "психами". Іноді вони забігали в будь-яку будівлю навіть без зброї - зі зв'язком, з рацією - і вже далі коригували основні групи. Передавали інформацію про кількість тих, хто обороняється в будівлях, чи є в них хтось чи ні. Чисто спостереження і коригування основних сил.

Я за пару годин спостерігав особисто, коли ми знищували групу з 8-10 осіб, а буквально за кілька годин знову така ж група за таким же маршрутом заходить і намагається закріпитися. Знову ми знищуємо їх, бачимо, що є там поранені - хто виповзає, кого виносять - і знову, і знову такий вал.

У них була мета - за всяку ціну взяти Бахмут. Вони ставили собі якісь терміни, але всі терміни ми їм зірвали. У них не вийшло це зробити ні 1 травня, ні 9 травня. Але вони вже навчилися воювати. Це не ті хлопці, яких перший час було легше знищувати. Вони вже навчилися на своїх помилках, ціною своєї крові, військовослужбовців, найманців. Спецпідрозділи, які мають досвід, вони їх бережуть і не кидають на розвідку якусь, щоб виявити наші вогневі точки. Але цих людей залишилося дуже мало, одиниці. Окупанти їх бережуть для того, щоб вони передавали досвід. В основному, як м'ясо, вони кидають пересічних громадян РФ, кидають ув'язнених, яких вербують і обіцяють золоті гори і свободу. Тих, кого не шкода!

Чи применшив кількість убитих "вагнерівців" Пригожин, назвавши цифру в 20 тисяч убитих?

Звичайно применшив. Я думаю, після того, як вони подивляться в тому числі й моє інтерв'ю, і коментарі наших військовослужбовців, усе стане зрозуміло. Ви можете брехати, ви можете розповідати про те, що у вас мінімум втрат, але народ не обдуриш. Це брехня, чиста брехня в очі! Реально подивіться своїм людям в очі та назвіть їм ті цифри й ті втрати, які ви озвучуєте в ЗМІ. Майте честь і совість! Але це не про них, на жаль.

Чи можна сказати, що ПВК "Вагнер" у тому вигляді, в якому вона була півроку тому, перестала існувати? І чи є в неї шанс відродитися, або політична ситуація не дозволить?

Бахмут "перемолов" ПВК "Вагнер", можете навіть у цьому не сумніватися. Все залежатиме від того, як розвиватимуться бойові дії, як діятимемо ми. Куди їх передислокують. Чи буде в них час на відновлення. Ви ж бачите, Пригожин шукає для себе якісь політичні цілі. Ось, кому був цікавий Бахмут? Тут піонер такий бравий з'явився і сказав, що він зараз до конкретних термінів з бравими найманцями може виконати будь-яке завдання. Але не вийшло!

Чи є відмінності тактики ведення бою у "вагнерівців" і регулярних військ РФ?

Безумовно, є відмінності в тактиці, підході та ставленні. Я не розумію тих офіцерів ЗС РФ, які воюють разом із "зеками" - з людьми, які вчора ще вбивали ваших же громадян і ґвалтували ваших же жінок. Сьогодні ви приходите за гроші на чужу землю і намагаєтеся когось тут звільнити. Виконати якусь денацифікацію. Це абсурд просто. Я не розумію, хто в це вірить, хто досі намагається аргументувати свої дії якимись вищими цілями когось звільнити. Подивіться навколо! Кого ви звільнили? Люди жили спокійним життям…

Що ви думаєте з приводу заяв Кадирова про відправку його батальйонів на Донбас?

Якщо Кадиров хоче коментувати події в Бахмуті, нехай приїжджає в Бахмут і пробує тут їх коментувати. Розповідати, що його "браві" бійці, десь знаходяться, чимось там займаються, бігають, знімають відосики, Тік-токи... розповідати можна багато, це ж не мішки перевертати.

Ми бачили "кадирівців" невеликими групами, можливо, вони там додані якимось силам або намагаються підтримувати свій бойовий досвід - переймати, вчитися, спостерігати. Знову ж таки, підтримувати тік-ток війська і показувати, що вони десь там воюють. Але знімати відосики і воювати - це різні речі. Вся основна маса кадирівських бійців - це співробітники їхньої поліції, правоохоронних органів, які не мають спеціальної військової підготовки. Їхні завдання тут, для мене особисто, незрозумілі. Можливо, на захоплених територіях їхнє завдання - знущатися над нашими громадянами, ставити свої блокпости і намагатися забрати у людей останнє, що в них є, при виїзді на підконтрольну Україні територію.

Чи змінюється зараз під Бахмутом інтенсивність ведення бойових дій?

Інтенсивність артилерійських обстрілів не зменшилася. Ворожа артилерія намагається обчислити наші позиції, ми теж, звичайно, відповідаємо взаємністю, спостерігаємо за противником і даємо йому гідну відповідь. Зараз акцент трохи змістився з Бахмута на Часів Яр, але поки не бачимо ніякого скупчення живої сили противника для того, щоб ворог міг проводити якісь активні дії. Що стосується наших активних дій, то, я думаю, у військового командування є достатньо досвіду, сил і засобів, щоб та розв'язка, яку всі чекають, настала. Упевнений, що вона настане й усі питання будуть зняті.

Після того, як активні бойові дії в Бахмуті закінчилися, чи може відновитися така ж інтенсивність?

Цілком може відновитися все в дуже швидкі терміни. У Бахмуті я побачив таку динаміку бойових дій, яку не бачив ніде. За годину могла помінятися обстановка за кількома напрямками - як в одну сторону, так і в іншу. Тому все може змінитися дуже швидко. З того, що я можу озвучити: щоб переламати хід подій у нас вистачить сил і засобів, тому що ми ще не використовували свої резерви, на відміну від РФ.

Наскільки окупантам буде складно захищати Бахмут, враховуючи, що місто повністю знищене?

Ми не спостерігаємо ніякої активності й скупчення ворожого особового складу, вони навіть не намагаються там закріпитися або знайти якісь більш вигідні позиції для проведення якихось наступальних дій. Ми розуміємо для себе, що місто Бахмут як таке їм взагалі не потрібне.

Прокоментуйте ситуацію з відео, яке зняв Пригожин на тлі вашого загиблого бійця, громадянина США Ніколаса Маймера. Навіщо таке відео знімали? Що б ви хотіли передати Пригожину в зв'язку з цим?

Ніколас був справжнім другом нашого підрозділу і всього українського народу. Ми вдячні за те, що є такі громадяни США, які не тільки підтримують нас морально, а й підтримують нас, перебуваючи тут, воюючи на нашому боці. Ніколас був справжнім патріотом. Це велика для нас втрата. Він був дуже досвідченим військовослужбовцем і з перших днів війни прийшов до нас для того, щоб поділитися своїм досвідом. Він працював у нашому Навчальному центрі і якісно передавав той досвід, який у нього був.

Ніколас загинув як справжній воїн. Це зазначив і холуй Пригожин, який навіщось дав команду роздягнути його і винести тіло в зовсім інше місце. Вони не вели зйомку з того місця, де він загинув. Ми прекрасно орієнтуємося в цих будівлях і це все "постановка"…

Знущатися над тілами навіть ворогів, переносити їх для якоїсь зйомки - це нижче людської гідності та не робить нікому честі. Але я повторюся: поняття честі, гідності в людей, які прийшли на чужу землю вбивати заради грошей - про це мова навіть не йде.

Що для вас означатиме слово "перемога", якою ви її бачите?

Важко вмістити всі емоції та почуття, які ми вкладаємо в слово "перемога", через рік такої серйозної великої війни. Хотілося б отримати максимум для нашої країни - повернути максимум наших територій і зберегти максимум життів наших громадян, не тільки військових, а й цивільних людей. Люди будували, жили, мріяли. Ми, коли заходимо за службовим обов'язком в такі зруйновані приміщення, бачимо, як люди жили раніше, як тут вирувало життя, був дитячий сміх. І все це знищено РФ. Хочеться сказати їм: "Ідіть додому, нам нічого від вас не треба, у нас було все добре до того, як ви прийшли, і коли ви підете, у нас буде ще краще".

Дмитро Ключко

Дмитро Ключко

УНІАН в Google News