"Показники" проти посилення фронту: особливості мобілізації "по-закарпатськи"

Україна має проблеми з мобілізацією, і це – факт. Проте дії окремих ТЦК та СП не лише не сприяють поповненню війська, а створюють додаткові проблеми військовим та волонтерам.

Коли на початку липня 2025 року медбригада компанії "Медвак", яка займається евакуаціями із зони бойових дій та транспортуванням важкохворих українців, на шляху до чергового пацієнта вирішила "зрізати" шлях з села Мигове Чернівецької області до Ужгорода через Рахівський район Закарпатської області, ні водії, ні лікар автомобіля екстреної медичної допомоги й подумати не могли, чим завершиться для них цей виклик.

"Їх просто викрали"

"Ми отримали запит на перевезення онкохворої людини, яка потребувала постійної кисневої підтримки, з Ужгорода в Харків, - розповіла УНІАН директорка ТОВ "Медвак" Людмила Кривошапка. – Одна з наших евакуаційних бригад у той час перебувала в сусідній Чернівецькій області – перевозили в одне з сіл дідуся з Донеччини. Тож оформили їм наступне відрядження, надали маршрутний лист, з усіма документами, в тому числі як військовозобов’язаних, у них все було в порядку, дані оновлені. Але до Ужгорода вони не доїхали – дорогою просто пропали".

Першою на сполох забила замовниця медваку.

"Вона почала телефонувати нам, бо думала, що ми відмовились допомагати. Тоді ми кинулись на пошуки, але телефони водіїв та лікаря не відповідали", - згадує Людмила Кривошапка.

Волонтери разом із замовницею спецавтомобіля почали обривати телефони поліції, але жодної інформації не отримали. Розшукати зниклих колег вдалося самостійно - за даними трекера, яким споряджені усі автомобілі "швидкої" допомоги. Виявилось, що авто перебуває в місті Рахів.

"Я тоді знову зателефонувала в поліцію, щоб запитати, де постанова на вилучення спецавто і на затримання співробітників. Адже вони офіційно у відряджені, їм виплачені кошти, тож потрібні документи, що вони не можуть продовжувати роботу. Бо як у податкової виникнуть запитання, завжди потрібні документальні підтвердження… На жаль, від поліції на Закарпатті ми почули лиш, що у них тут "ухилянтів возять не лише "швидкими", а й військовими авто, і пожежними машинами, чим завгодно". Мовляв, ваші волонтери "здалися підозрілими"", - розповіла пані Людмила.

При цьому, на її зауваження, що буде скаржитись на незаконне вилучення спеціально обладнаного для перевезень важкохворих транспортного засобу та затримання його екіпажу, жінка почула від поліції: "Ми нікого не забирали. Ми підказали, куди треба їхати".

"Так специфічно "постібали" мене, розумієте?", - ще більше засмучується вона.

"Поки я добиралась на Закарпаття з лінії бойового зіткнення, де працювали інші наші екіпажі, хлопці вийшли на зв’язок з якогось "лівого" номера, повідомили, що вони перебувають в Рахівському ТЦК та СП, їх розподіляють для проходження базової військової підготовки, проте ВЛК жоден з них не проходив, жодних документів не бачив і не підписував", - згадує пані Людмила.

За її словами, це навіть звучало дивно, адже двоє водіїв медваку – старші 50 років і списані зі служби в СБУ за станом здоров’я. Водночас лікар "швидкої", парамедик, перебував на обліку в Полтавському РТЦК та мав чинне бронювання від КП "Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Полтавської обласної ради".

"Як так сталося, що їх за лічені години поставили на облік у Рахівському РТЦК і одразу мобілізували?", - обурюється керівниця "Медваку".

Порушення як норма

Попри те, що далеко не всі ТЦК та СП діють так, як описано вище, в мережі повно дописів про "ТЦК викрали людину". І доволі часто мова йде якраз про Закарпаття.

"Допоможіть знайти брата! - пише мешканка Івано-Франківська Вікторія Белей в одній з соцмереж. – 7 липня мій брат, Павло Янковський, потрапив в серйозну ДТП в Закарпатській області (перебував в автівці як пасажир) і 15 днів перебував у важкому стані в лікарні в місті Ужгород. 22 липня, після виписки, коли мама приїхала забрати його доліковуватись за місцем прописки, представники ТЦК (військкомату) перекрили всі виходи з лікарні, силоміць забрали його та відвезли у невідомому напрямку. З того часу Павло не виходить на зв’язок. У ТЦК кожного дня надають суперечливу інформацію: то він на полігоні в Рівненській області, то вже служить у прикордонних військах, то кажуть, що "така особа не числиться". Ми не знаємо, де він, у якому він стані, чи отримує необхідну медичну допомогу після важких травм".

Інша історія – доцент кафедри кримінального, цивільного та міжнародного права юридичного факультету "Запорізької Політехніки" Олексій Тимчук поїхав в Ужгород до дружини і трьох дітей і… також зник.

Як зазначив в одній з соцмереж декан факультету, професор Юрій Філей, у його підлеглого були документи, які підтверджували наявність законної відстрочки. Зокрема, мова про довідку від Запорізького РТЦК та СП, дійсної до 31 серпня поточного року. І, звісно, чинний військово-обліковий документ.

Втім, це не стало на заваді Ужгородському ТЦК та СП оперативно виготовити новий військово-обліковий документ, "допомогти" з ВЛК та направити нового "мобілізованого" до військової частини. 

Мобілізація потрібна, але не така

Самі військовослужбовці вважають такі дії неприпустимими: "Це – шлях в нікуди. ТЦК необхідне, але огидно бачити, як проходить "бусифікація". Вони "виконують план" з мобілізації, але це працює лише на більший розкол між військовими та цивільними".

На запит УНІАН стосовно екстрено "мобілізованих" водіїв та парамедика з "Медваку", в Управлінні комунікацій Командування Сухопутних військ зазначили, що всі троє волонтерів підлягали призову, адже не мали "оформленої відстрочки або бронювання, що підтверджується відповідними даними з Реєстру військовозобов’язаних".

"У зв’язку з цим, у супроводі співробітників Національної поліції, зазначені особи були доставлені до Рахівського РТЦК та СП для уточнення військово-облікових даних та подальших дій у межах законодавства", - йдеться в повідомленні.

Водночас, за словами керівника практики військового права Адвокатського об’єднання Актум Артема Бондаря, до цих дій виникає купа питань.

"Всі троє затриманих мали при собі всі військово-облікові документи, правила військового обліку ними не порушувались (зокрема за статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - щодо військового обов’язку, мобілізаційної підготовки та мобілізації, включаючи неявку на збори чи спеціальні заняття, порушення правил військового обліку та невиконання законних вимог посадових осіб). Але працівники Нацполіції в Рахівському районі Закарпатської області їх все одно затримали та примусово доставили до Рахівського РТЦК та СП", - розповів він УНІАН.

Річ у тім, що, за словами адвоката, необхідними умовами для таких дій Нацполіції мали би бути:

• звернення ТЦК та СП до Національної поліції  (а у вказаній ситуації, такого звернення не було);
• неможливість скласти протокол на місці (у вказаній ситуації, навіть за умови відповідного звернення, Рахівське ТЦК та СП не мало повноважень щодо складання протоколу до відповідних осіб, оскільки останні не порушували правила військового обліку).

Але і це ще не все. Зважаючи, що поліцейські провели затримання волонтерів без складання протоколу про це, без документування "порушення" правил військового обліку, без надання можливості зв’язатись з рідними чи надати документи стосовно права на відстрочку, і, врешті, без ВЛК (самі волонтери повідомили, що лікарів "в очі не бачили") можна зробити висновок про неправомірність дій і співробітників Нацполіції, і ТЦК та СП.

"Огидно, що нас оббрехали"

Такої думки дійшла й директорка ТОВ "Медвак" Людмила Кривошапка: "Коли я приїхала за нашою спецмашиною, запитала, де вона, мені відповіли: "Це за тою, яка ухилянтів возила?". Я ледь не задихнулась від обурення. Кажу: "Роти позакривайте! У наших водіїв страху не було їздити в зону бойових дій, щоб звідти людей вивозити"… Думала, наша "швидка" перебуває тут же – на території ТЦК та СП, але вона була за іншою адресою – на території приватного будинку недалеко. Я кажу: "Дайте правильну адресу, ми не з тієї забираємо офіційно". А вони сміються. Кажу: "Це тут ви незаконно моїх волонтерів утримували?". А вони відповідають: "Ніхто не утримував, вони тут просилися пожити"".

За її словами, на щастя, "швидка" виявилась цілою, все коштовне обладнання – на місці.

"Але найогидніше в цій історії навіть не те, що люди, списані по здоров’ю не мали змоги пройти ВЛК, і не те, що водій з правом на відстрочку через важку хворобу дружини не мав можливості надати відповідні документи. А те, що і поліція, і співробітники ТЦК та СП нас оббрехали. Що хлопці, мовляв, намагались від обов’язку втекти через Тису. Паскудно було бачити й чути ці натяки. Наші волонтери не бояться фронту. Вони з Донеччини, Харківщини, Сумщини та Херсонщини, із зони бойових дій, робили по 2-3 рейси на тиждень. І їх не зупиняло, що наші "швидкі" били дрони і в них летіли КАБи. А тепер - таке хамство в тиловому місті", - обурена Людмила Кривошапка.

Своєю чергою, керівник практики військового права Адвокатського об’єднання Актум Артем Бондар вважає, що не проходження волонтерами ВЛК є "фактом порушення процедури мобілізації" і може оскаржуватись.

"А зважаючи, що один з водіїв мав усі документи щодо права на відстрочку через інвалідність дружини (жінка онкохвора), за певного часу його буде звільнено з військової служби за сімейними обставинами. Тож держава лиш втратить гроші на його підготовку та спорядження, але не зможе враховувати його при подальшому планування військових дій", - вважає адвокат.

Представники ТЦК та СП не могли цього не розуміти. І "дати показники мобілізації" та дійсно посилити фронт – насправді дві великі різниці.

Тетяна Урбанська

УНІАН в Google News