Розрахункам ППО дедалі важче знаходити детектори дронів, засоби РЕБ та потужні акумулятори, без яких сучасна оборона неба не працює на повну.
Для підрозділів ППО, які працюють із переносними зенітними комплексами, проблемою стають не лише боєприпаси. Українські військові гостро потребують електроніки, детекторів дронів, засобів радіоелектронної боротьби та потужних акумуляторів, без яких сучасна протиповітряна оборона не може повноцінно працювати.
Сержант української ППО з позивним "Янкі" розповів виданню Business Insider, що одним із найскладніших завдань для його підрозділу є пошук допоміжного обладнання.
За його словами, йдеться передусім про електроніку та засоби радіоелектронної боротьби, які допомагають виявляти ворожі цілі й підтримувати роботу систем ППО.
"Я говорю радше про пристрої, які визначають місцезнаходження дронів і попереджають вас", – пояснив військовий.
Серед найбільш потрібного обладнання він назвав також портативні електростанції EcoFlow та великі акумулятори.
Підрозділ "Янкі" використовує переносні зенітно-ракетні комплекси, зокрема американські Stinger та радянські "Ігла". Такі системи призначені для боротьби з низьколетючими літаками, вертольотами, крилатими ракетами та безпілотниками.
Однак для ефективної роботи розрахункам потрібно спочатку виявити загрозу.
Саме тому українські військові дедалі активніше використовують детектори дронів, які можуть фіксувати радіочастоти ворожих безпілотників і завчасно попереджати про їхнє наближення.
"Найважче знайти здебільшого електроніку", – зазначив сержант.
За його словами, нестача такого обладнання може бути не менш проблемною, ніж дефіцит власне озброєння.
Ще одна проблема – електроживлення. Портативні електростанції та акумулятори використовують для роботи радіостанцій, засобів зв'язку, терміналів супутникового інтернету, ноутбуків, обладнання для безпілотників, систем РЕБ та різноманітних датчиків.
На передовій військові часто перебувають далеко від стаціонарних джерел електроенергії. Використання звичайного генератора до того ж може створювати шум і демаскувати позицію.
Проблема стає ще серйознішою через російські удари по українській енергетичній інфраструктурі.
За даними видання, частина такого обладнання є відносно новою технологією та ще не виробляється у достатніх масштабах. Додаткові труднощі створюють проблеми з розподілом техніки між підрозділами.
Українська армія також значною мірою покладається на децентралізовану систему забезпечення. Підрозділи можуть самостійно шукати необхідне спорядження, співпрацювати з виробниками або отримувати його через волонтерські збори.
Це дозволяє швидко тестувати нові технології та адаптувати їх до потреб фронту, але водночас призводить до ситуацій, коли одні підрозділи мають достатньо обладнання, а інші змушені шукати його самостійно.
Попри проблеми з допоміжним обладнанням, переносні зенітні комплекси залишаються одним із ключових елементів української ППО на передовій.
Американські Stinger, польські Piorun та радянські "Ігла" дозволяють прикривати піхоту й боротися з низьколетючими цілями. Західні аналітики зазначають, що наявність ПЗРК суттєво обмежила можливості російської авіації діяти на малих висотах.
"Янкі" розповів, що його підрозділ безпосередньо забезпечує прикриття піхоти, яка працює поблизу переднього краю. За його словами, умови там настільки небезпечні, що навіть переміщення на кількасот метрів іноді може тривати кілька днів через необхідність чекати безпечного моменту.
"Ми беремо участь у бою", – зазначив військовий.
Раніше президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна отримала "трішки" ракет до Patriot останнім часом. Також він повідомив про отримання й інших засобів ППО, зокрема систем "Crotale" та ракети до них. А також ракети AIM.
Згодом стало відомо, що Фінляндія планує передати Україні "критично важливі" засоби ППО. Він також додав, що Гельсінкі передадуть Києву й іншу допомогу напередодні зими.