Військовий експерт Олег Жданов: ЗСУ вдарять по Криму після того, як візьмуть Херсон

Військовий експерт Олег Жданов в інтерв'ю УНІАН розповів про контрнаступ Збройних сил України, існуючу загрозу через іранські дрони-камікадзе, про перспективи звільнення Херсона, Донецька та Луганська, а також прокоментував інформацію про запуск Росією так званого "ядерного поїзда" до кордонів України.

Почнемо з хороших новин. Прокоментуйте контрнаступ ВСУ. В останні дні ми спостерігаємо наші приголомшливі успіхи. У чому їх причина і у чому причина розгромного провалу Росії?

Це не з неба впало, це результат копіткої і планомірної роботи наших Збройних сил. Перше – ми вели оборонну операцію, завданням якої було максимально вимотати противника. Іноді навіть ціною втрати територій. Тим не менш, ми намагалися максимально завдати шкоди живій силі і техніці противника, що нам і вдалося.

Потім ми отримали резерви наших військовослужбовців, які навчалися на навчальних центрах наших західних партнерів. Плюс озброєння, яке ми отримуємо за програмою "Рамштайн". Поєднавши ці два компоненти – навчених військовослужбовців і нові зразки озброєння – ми, застосувавши нові методики, змогли прорвати оборону противника на Херсонському напрямку. Це і дало успіх. А за рахунок вимотаності російських військ вийшло так, що за лінією фронту другого і третього рубежу оборони просто немає.

Цим і обумовлюється темп наступу, особливо на півдні. Ми зараз просуваємося у напрямку річки Інгулець до Нової Каховки, і там оборонних рубежів немає. За рахунок цього там у нас досить високі темпи просування.

На Слобожанському напрямку темпи трохи нижчі через те, що противник намагається зупинитися і створити хоч якусь лінію оборони.

Ось у цьому і криється запорука успіху ЗСУ на цих двох оперативних напрямках.

Темпи, які ми спостерігаємо, особливо на півдні України, просто приголомшливі. Вчора новини про звільнені території з'являлися з періодичністю раз на кілька годин. Чи збережеться цей досить динамічний темп у майбутньому, і коли ми зможемо говорити про якісь терміни звільнення Херсона?

На сьогодні це найскладніше питання. Чим ближче до Херсона, тим більше падатиме темп наступу.

Я нагадаю, що у літній період ми з вами спостерігали, як навколо Херсона будувалися три лінії оборони. Першу лінію ми навіть намагалися прорвати і прорвали в одному місці, але ще дві лінії оборони є. Тому, швидше за все, російські війська будуть посилено відступати у напрямку Херсона, а вже в Херсоні вони спробують дати нам бій. Чи зможуть вони утримати ці позиції, чи зможемо ми прорвати ці лінії оборони – це вже покаже сам бій. Але поки, я так розумію, що до Херсона ми будемо тримати хороший темп, а вже далі там будуть лінії оборони. Ви ж не забувайте, що хоч вони і біжать, особовий склад все одно стікається до Херсона, і щільність особового складу, кількість на кілометр фронту збільшується. Так, у них буде дефіцит техніки, озброєння, яке вони покидали, але, тим не менш, лінія фронту стає суцільною навколо Херсона. Тобто вже проміжків для вклинення буде набагато менше. І це буде зробити складніше.

Тут виникає питання, як російському угрупованню вдається так довго триматися в Херсоні і на правому березі, попри проблеми з логістикою?

Дуже просто. Для цього потрібно розуміти, що таке російська армія. Вони як мурахи. Ми зруйнували міст-вони на човнах везуть по одному-два ящики боєприпасів. Десь з чорноморського узбережжя, з гирла Дніпра притягнули баржі і перевозять. Там, де ми змогли зловити цю баржу, вона все-таки рухома малорозмірна мета, там ми їх потопили. А щось же вдалося... Плюс вони роблять поромні переправи на базі понтонів, тобто пов'язують два-три понтони. І для того, щоб ми не обстрілювали, ставлять на ці понтони цивільні машини і цивільних людей, знаючи, що ми не будемо стріляти по цивільних людях. По паливу, інженерні підрозділи навіть кидають тимчасові труби по дну Дніпра. Вони стараються, як можуть.

Тільки завдяки тому, що обсяги переміщення матеріальних засобів набагато нижче, ніж споживає саме угруповання, плюс планомірна робота нашої артилерії і авіації по знищенню запасів... тільки ось такими темпами, бачите, більше місяця ми працювали над цим угрупуванням, щоб знизити її боєздатність і щоб нам вдалося прорвати фронт. І тому вони досі ще стріляють і обороняються.

Тобто можна сказати, що вони виснажені, але не знекровлені, і робота у нас попереду серйозна і складна.

Так, ви абсолютно правильно сказали.

Надія тільки на здачу в полон і дезертирство. Адже це можливо? Вони ж бачать успіхи нашої армії, що ми беремо їх в кільце? З іншого боку, звичайно, погано, що в це кільце ми беремо і мирних жителів, які з ними співіснують в тому ж Херсоні.

Так, на жаль, мирні жителі в цьому випадку можуть виступити в ролі заручників, чим дуже часто користується російська армія.

Але, до речі, тут здачі у полон дуже мало, маленький відсоток. Чому? Тому що на правому березі зосереджена регулярна армія Російської Федерації. Там дуже мало мобілізованих, вони тільки намагаються туди їх перекинути. Туди минулого місяця було перекинуто до трьох тисяч "кадировців", це Росгвардія. Вони виступають у ролі загороджувального загону, відловлюють всіх втікачів. Тому там народ заляканий. Плюс ідеологічна пропаганда, що наші Збройні сили – це нацисти, бандерівці та інше. І реально вони в цих регулярних частинах бояться.

Ось на Слобожанському напрямку навпаки. Там є вже мобілізовані. Вони намагалися там вирівняти ситуацію тим, що втрати поповнювали першою хвилею мобілізованих. З одного боку з ними простіше, тому що вони починають розбігатися після першого вогневого нальоту. Вони необстріляні, у них немає навичок ведення контактного бою, вони не розуміють, що робити під час обстрілу, що робити, коли починається атака позицій. Вони розбігаються. Але з іншого боку це нам додає ще одну проблему, тому що Нацгвардії і поліції доводиться прочісувати великі території на предмет ось цих блукаючих форвардів в лісопосадках тієї місцевості, де ми наступаємо.

"Бавовна" у Криму буде після того, як ЗСУ візьмуть Херсон

Олег, а наскільки нам у звільненні Херсона може допомогти народне ополчення цього міста і взагалі області? Неодноразово говорилося про те, що воно там досить розгалужене. На початку війни, наскільки я пам'ятаю, в перші дні/години українцям в Херсоні роздавали озброєння. Десь же зброя там осіла. Ми можемо розраховувати на їхню допомогу, що коли підуть в атаку Збройні сили України, хтось підніметься і всередині, допоможе нам з тилу?

Думаю, що так. Рух опору "Жовта стрічка" дуже активний і у боротьбі з колаборантами, і у боротьбі з окупантами. Я скажу так, що, якщо згадати події по Херсону, то ми дуже ефективно наносили вогневі удари по скупченню живої сили і техніки противника. У цьому плані вони працювали, молодці. Я не знаю, які у них там сили, чи вистачило у них сил підняти якесь повстання або чинити відкритий опір, але те, що вони зараз будуть активно займатися диверсійною діяльністю, я навіть не сумніваюся. Вони будуть максимально допомагати Збройним силам розбалансувати і систему військового управління, зв'язку і логістики, і так далі.

Це було б круто, дійсно. Зруйновані мости, про які ви вже сказали, які нам все-таки допомогли знекровити окупантів на півдні України, вони ж стануть для нас і проблемою, коли нам доведеться звільняти лівий берег, так? Що будемо робити? Як діяти?

Я не думаю, що вони стануть великою проблемою, тому що у нас є перевага в дальності нашої артилерії. І фактично разом з виходом на річку Дніпро почнеться артилерійська дуель. І хто її виграє, той і забезпечить прикриття переправи військ, тобто створення плацдарму на лівому березі. За рахунок переваги у нас є така можливість – створити хоча б невелику безпечну зону на лівому березі і перекидати війська.

Я думаю, що будуть застосовані приблизно ті ж методи – наведення понтонних переправ і перекидання військ за допомогою інших плавзасобів. Цілком можливо,

Моя суб'єктивна думка, що форсування Дніпра в районі Херсона може бути в тандемі з ударом наших військ по Мелітополю, на запорізькому напрямку. З двох сторін Захід. Тоді велика частина російських сил буде відтягнута на північ, на захист Мелітополя. Чому? Тому що там і в кишені виходить. Він може відразу потрапити в оточення, якщо ми почнемо наступ. Там же і Нова Каховка, а це вода в Крим, для Росії – це дуже категорично. У такому контексті-ударом з двох сторін-ми можемо забезпечити собі можливість форсування Дніпра.

А нам під силу вже зробити удар з трьох сторін? Я маю на увазі завдати ударів по військових об'єктах в Криму і таким чином ще більше убезпечити себе.

Удари в Криму – це засоби дистанційного вогневого ураження. Так що, вони трохи не залежать від ситуації на фронті. Ми до речі атакували Крим, коли у нас ще тільки Харківську операцію провели. Потім у нас була пауза, затишшя, і ми все одно продовжували атакувати Крим. Так що, вони можуть бути пов'язані, але сьогодні я б сказав, що це паралельний процес – вогневий вплив на противника.

Це те, що ми просимо в американців: дайте нас ATACMS, щоб ми могли до державного кордону прострілювати всю територію тієї ж Донецької, Луганської, Запорізької областей і так далі, той же український півострів Крим.

По яких об'єктах в Криму нам потрібно вдарити зараз, щоб створити росіянам якомога більше проблем?

Зараз головні об'єкти-це міст і залізниця. Міст – для того, щоб припинити підживлення військ, а залізниця – щоб припинити перекидання військ.

У нас є розвіддані, що в Криму буде формуватися мотострілецька дивізія, до 10 тисяч. Туди вже завозять техніку, і починають перебувати перші партії мобілізованих. У Севастополі 80-а бригада морської піхоти Чорноморського флоту вже отримала близько трьох тисяч мобілізованих і зараз буде починати їх підготовку. А ми знаємо, що у РФ основний спосіб перекидання військ – це залізниця. Тому контроль над мостами на Перекопі і контроль над залізницею – ось це буде головне завдання Збройних сил України.

І як ви думаєте, ми скоро дізнаємося про "бавовні" в цих місцях?

Я думаю, що так. Але це буде, швидше за все, після того, як ми візьмемо Херсон. З виходом на річку Дніпро основну увагу ЗСУ буде переключено саме на Перекоп, на шляху логістики з Криму. Навіть якщо ми не будемо форсувати в цьому місці Дніпро, з нашими вогневими засобами ми зможемо дістати до Перекопу, зможемо його контролювати.

Ми можемо заходити і займати Донецьк

Роботи багато, і ситуація непроста. Але ще більш непросто буде в Донецькій і Луганській областях. Ось як звільняти великі міста, які вже багато років перебувають під окупацією?

Я скажу, що з Донецьком особливої проблеми немає, у Донецьку немає військ. Російські гарнізони все в основному розосереджені по промзонах навколо. Область нашпигувала, згоден, а місто саме – ні. У серпні ми виходили на Демидівські висоти над Донецьком і завдавали вогневого ураження по промзонах, по складах. Ми там дуже добре прорідили і техніку, і склади. При наявності можливостей ми можемо заходити і займати це місто. Це перший варіант. Другий варіант-це обхід. Ми можемо рухатися між містами, А міста просто брати в облогу і змушувати противника капітулювати. Або змушувати їх йти заздалегідь, щоб не потрапити в оточення.

Варіантів досить багато. Питання все в наявності резервів і в можливостях Збройних сил.

А що після звільнення? Як ви уявляєте, як там проводити зачистку від сепарів? Як їх шукати? Наскільки нашпиговані ці області ворогами України, колаборантами? ДРГ там залишатимуться... Колосальна адже робота попереду.

Ви знаєте, я б, напевно, вчинив з досвіду міжнародного права. На цих територіях потрібно створити тимчасові комісії, які будуть виконувати роль місцевих рад. І при них, природно, будуть юридичні комісії, які буде амністувати місцеве населення. На мій погляд, всі повинні пройти через ці комісії.

Ті, хто скоював злочини, брав до рук зброю, тут без варіантів – їм треба йти разом з російськими військами або їм доведеться нести кримінальну відповідальність за скоєні злочини. А основне населення, яке не скоювало кримінальні злочини, для них ніяких проблем, на мій погляд, не буде. Комісія амністує людину, їй видадуть документи держави України, і вона продовжить далі своє життя у звичайному конституційному ладі.

Те, що ви говорите, – диверсійні групи, шпигунство – для цього у нас є контррозвідка, яка буде працювати паралельно з цими органами, і в цьому і полягає її основне завдання.

Я думаю, що нам найголовніше – це вийти на кордон і зміцнити її, для того щоб зробити неможливими інші спроби вторгнутися в Україну. А вже тут з внутрішнім порядком, я думаю, ми розберемося.

З ракетами у Росії напружена ситуація

Іранські дрони. Біла Церква сьогодні вночі пережила їхні атаки. Скажіть, чому раніше ними атакували переважно Одесу і Миколаїв, а сьогодні вже дісталися до Київської області?

Швидше за все, тому що їх туди перекинули. Ми знаємо, що Російська Федерація зараз починає потихеньку посилювати свою присутність в Республіці Білорусь.

До речі це говорить про те, що з ракетами у РФ напружена. Якщо раніше вони наносили ракетні удари, то сьогодні... дивіться, в акваторії Чорного моря зараз знаходиться близько п'яти носіїв ракет "Калібр". Залп може скласти до 32-х ракет. Але залпу немає, навіть одиночних пострілів немає. І основні удари наносяться за допомогою перепрошитих ракет комплексу С-300 клас земля - земля.

За даними нашої розвідки, десь до 300 дронів вони отримали. Три рейси було помічено з Тегерана у "Внуково", Москву. Військово-транспортний Іл-76 ЗС РФ... Ці 300 дронів вони зараз і намагаються розподілити.

А пізно так, тому що, мабуть, навчання операторів ... ми ж до речі на Херсонському напрямку "накрили" повністю базу разом з іранськими операторами, де хотіли вчити російських. Мабуть, вони все-таки підучилися, і тепер у нас є загроза ще й з півночі від застосування цих дронів.

Чи не час "накривати" подібні бази і в Білорусі тоді?

Тут питання дуже складне, тому що це політичне питання – чи будемо ми обстрілювати. На питання, чи буде наступ з боку Білорусі... ймовірність його зростає у зв'язку з тим, що Росія намагається там сформувати якесь наступальне угруповання. Що стосується удару по Білорусі, я думаю, що ми будемо наносити вогневе ураження тим військам, які будуть висуватися до нашого державного кордону. Виходить, що ніби як це територія Білорусі, але по самій території ми не наносимо удар, ми будемо наносити удар по військах противника, якщо вони будуть висуватися для вторгнення на нашу територію.

Тут важливо уточнити. Нам же є, чим дістати ті території?

Так. Зона в 60 кілометрів прострілюється вільно. Мається на увазі HIMARS і високоточні боєприпаси для польової артилерії калібру 155-мм типу Excalibur.

Захиститися вони зможуть від цього?

Ні. Справа в тому, що ще ніхто в світі не навчився ... як розвіяти міф, що російське Міністерство оборони доповідає, що вони перехопили стільки-то снарядів HIMARS, ППО спрацювало? Жодна система в світі... "Залізний купол" може перехоплювати реактивні снаряди, тому що їх використовують терористичні організації для обстрілу території Ізраїлю, але більше таких систем в світі не існує. Більше реактивні снаряди ніхто не перехоплює, а це все-таки снаряди, а не ракети. Захисту від них немає. Точність попадання на 75 кілометрів – 3 метри.

Іранські дрони. Наскільки вони зараз небезпечні для Києва, чи можуть вони долетіти не тільки до Київської області, а й до столиці?

Звичайно, можуть. На жаль, нам доводиться тактико-технічні характеристики цих дронів вже намагатися визначити на практиці, тому що навіть Іран не може точно їх сформулювати, але кажуть, що цей Shahed-136 може летіти до 2 тисяч кілометрів. Я не знаю, звідки стільки палива, на мій погляд, це дуже завищені показники. Але я Вам навіть географічно скажу-Біла Церква знаходиться не набагато південніше Києва. І якщо дійсно дрони прилетіли з боку Білорусі, то вони Київ пролетіли.

Пролетіли вони нас, бо й не цілилися? Або не цілилися, тому що у нас захист хороша? Є над Києвом якийсь купол з ППО, який міг би і з іранськими дронами впоратися?

Київ нічим не відрізняється від інших міст України. Єдине, що ми зробили, це посилили систему ППО по всій країні за рахунок поставок нам в тому числі систем С-300 від наших партнерів. Ми збільшили щільність ППО. Чим вище щільність ППО, тим краще вона спрацьовує. У Білій Церкві досить велике військове містечко, яке, напевно, більше цікавить Російську Федерацію. Я думаю, що саме тому вона могла стати ціллю. А друге - може вони спеціально показали, що вони в змозі пролітати повз Київ, і не факт, що наступна атака не спробує завернути на Київ.

Як далі спрацює наше ППО? Я так розумію, що перший удар, як завжди, виходить раптовим більш-менш у них і, відповідно, ми частину цих дронів пропускаємо. А вже починаючи з другого, ми збиваємо. У цю ж ніч над Одесою два "мопеди" мінус, два таких дрона ми збили. Тобто, в Одесі ППО добре працює. Я думаю, що вже з другого вогневого нальоту ППО буде працювати і в Білій Церкві, і в інших містах.

До середини жовтня озброєння по ленд-лізу буде в Україні

Погодьтеся, що по Києву "прильотів" вже не було давно, і ракетних атак не було. Ви в цьому бачите що? Політичні причини, чи столиця настільки надійно закрита протиповітряною обороною?

Я думаю, що тут більше, напевно, політичні причини. Справа в тому, що кількість ракет, мабуть, зменшується, кількість самих ракетних ударів теж зменшилася. Плюс ми прибрали авіацію, російська авіація вже вглиб країни не залітає вже давно, з травня місяця. І політична ще в тому плані, що більшість посольств повернулося до Києва. Ну, ще Москві залишилося потрапити в якогось іноземного громадянина в Києві... Це допомагає Києву в плані захисту або створення парасольки ППО над містом.

С-300 залишилися, які ви вже згадували. Чи є загроза обстрілів того ж Києва, Чернігова, Житомира, інших міст цими ракетами за прикладом того, як вони це роблять з Харковом, Запоріжжям, Миколаєвом?

Так. Київ немає, тому що не дістануть по дальності – максимально ця ракета може летіти до 200 кілометрів. Але всі міста, які потрапляють в цю відстань від білоруського кордону, так. Я нагадаю, що в серпні Російська Федерація активно перекидала В Білорусь комплекси С-300 і С-400, і потім ми спостерігали періодичні "прильоти" на аеродром "Зябровка" транспортних літаків ВКС Росії саме з цими ракетами на борту.

Які системи ППО ефективні проти С-300?

Такі ж. С-300 будуть збивати ті ж системи С-300. Чому? Тому що ця ракета не крилата, вона летить по балістичній траєкторії. Єдине, що вона вражає ціль не повітряну, а наземну. А так, принцип її застосування залишається абсолютно той же. І той самий C-300 може чудово боротися з цими ракетами.

NASAMS скоро буде в Україні. Є міста, які в першу чергу потрібно закрити ними?

Я думаю, що це прифронтові міста, які сьогодні найбільше страждають від ракетних ударів. До речі, Харків з першої позиції треба прибрати, тому що у зв'язку з тим, що ми відтіснили російські війська, кількість обстрілів, слава Богу, зменшилася. Але зате пальму першості зараз перехопили Миколаїв, Запоріжжя, Дніпро та інші міста. Цілком можливо, що є загроза містам в північних областях, тому що вони на відстані менше, ніж 200 кілометрів від кордону з Білоруссю.

Ми чекаємо не тільки NASAMS, ленд-ліз стартував. Коли в теорії ця зброя може бути на фронтах, і яку перевагу вона дасть, яких змін чекати?

Я думаю, що до середини жовтня перші партії озброєння, які можуть бути поставлені в рамках ленд-лізу, вже можуть бути в Україні. З військової точки зору це абсолютно правильно. Ну, ми не знаємо з вами плану передачі озброєння. Припустимо, зовсім несподівано з'ясувалося, що Сполучені Штати закуповують в Кореї на 3 мільярди доларів озброєння для України. Скільки треба, щоб відвантажитися і сюди прийшов пароплав? Кілька тижнів. Те ж саме, якщо партії озброєнь будуть збільшені. Я знаю, що Сполучені Штати зосередили судна забезпечення Військово-Морських сил для перекидання озброєнь в Україну – в Європу, а потім транспортування в Україну. Так що, цілком може бути задіяна і морська транспортна компонента. І це говорить про те, що партії озброєнь будуть досить великі.

Новини про "ядерний потяг" більше схожі на блеф

Будемо чекати чергового переломного моменту. І наостанок. Що ви скажете про "ядерний потяг" Путіна, яким нас в останні дні залякують? Наскільки це серйозно? Чи це все-таки шантаж, політика і нічого більше?

Давайте спочатку скажемо, що таке "ядерний потяг". Я, звичайно, розумію талант журналістів – сказати "ядерний потяг" і все, у всіх відразу мандраж.

Існує два види поїздів, які відносяться до системи застосування і управління ядерними силами. Перше – залізничний балістичний ракетний комплекс, який складається з семи вагонів, як правило, замаскованих або під рефрижератори, або під пасажирські спальні вагони. Така дивізія в складі Збройних сил Росії є, вона розташована в Нижньому Тагілі, у них є в складі спецдепо, в якому є ці бжрк. Але там міжконтинентальна балістична ракета. Мінімальна дальність пуску цієї ракети становить 5 або 6 тисяч кілометрів. Тому вести її до кордонів України абсурд. А з Тагілу вона по Україні може вдарити. Але там головна частина, заряд, вимірюється мегатоннами. Другий вид поїзда-пересувний командний пункт з управління ядерними силами. Він не несе ядерних боєзарядів, це командний пункт. Там броньовані вагони, там знаходяться засоби зв'язку та управління. За радянських часів командування цим поїздом з Москви могло цим поїздом їхати в Єкатеринбург на запасний командний пункт вищого політичного керівництва країни і в ході руху управляти військами і силами, в тому числі, ядерними.

Інших ядерних поїздів на сьогоднішній день не існує. Тому я думаю, що це більше схоже на блеф.

І ще один момент-треба відстежувати інформацію від західних розвідок. Справа в тому, що всі місця зберігання, а їх близько дванадцяти на території Росії, вони верифіковані, і всі вони знаходяться за Уралом. Тому, як тільки почнеться рух якогось ядерного боєзаряду, я думаю, що західні розвідки знатимуть, і про це знатимуть журналісти і вся преса.

А превентивно наші союзники можуть вдарити чи ні?

Думаю, що так. Я думаю, що, швидше за все, вони завдадуть превентивного удару по тому ж конвою, який буде намагатися доставити цей ядерний боєзаряд до місця його застосування. Чому? Тому що якщо Сполучені Штати пропустять його, а Росія зможе завдати навіть тактичного ядерного удару, я думаю, що це буде дуже серйозні іміджеві втрати для США і для НАТО.

Будемо сподіватися, що і в Росії це розуміють, і це охолодить їх…

Судячи з того, що ми чуємо із заяв колишніх воєначальників, директора ЦРУ, колишнього командувача військами в Європі, плюс розмова радника з безпеки президента США Джейка Саллівана з російським керівництвом, я думаю, що Росії розклали по поличках і по буквах довели, які можуть бути наслідки для Росії в разі застосування ядерної зброї. Я абсолютно впевнений, що навіть такі скептики, як пан Макрон і пан Шольц, які, як я розумію, в глибині душі, напевно, все-таки сподіваються домовитися з Путіним, навряд чи вони погодяться на появу нового Чорнобиля в центрі європейського континенту з усіма витікаючими наслідками. Добре було б, якби Преса розтиражувала і згадала, де пішов перший радіоактивний дощ після вибуху в Чорнобилі. Дощ пішов у Голландії.

Швидше за все, ми спостерігаємо, що тут Путін сам себе переграв, і ядерний шантаж навпаки, швидше за все, переконає Європу в неадекватності російського керівництва і в тому, що треба давати їм по руках, а не намагатися додзвонитися і домовитися.

Ні, тут треба боротися

Катерина Шварц, Олексій Ліхман

УНІАН в Google News