Бородін зауважує, що росіяни несвідомо працюють на нас, бо не хочуть визнавати певні свої поразки на різних рівнях.
Основною складністю операції Сил оборони України "Вівальді" були синхронізація та взаємодія між усіма підрозділами. Про це в ефірі "Київ 24" сказав Олександр Бородін, речник Третього армійського корпусу, відповідаючи на запитання щодо найскладнішого етапу операції "Вівальді".
"Основна складність "Вівальді" - це синхронізація і взаємодія", - зазначив він і пояснив, що для того, аби провести наступальні дії без великих втрат, потрібно мати хороші розвідувальні дані, планування та взаємодію між усіма службами, які ці наступальні дії підтримуватимуть.
Так, каже Бородін, "так було кожен раз, в кожному етапі". Крім того, говорячи про режим тиші, який зберігався від початку операції у травні до того, як про неї стало відомо на початку вересня, він підкреслив, що це було вкрай важливо, адже це дозволило скористатися певними слабкостями ворога.
"По факту, командування ворога несвідомо працює на тебе. За рахунок того, що вони не хочуть визнавати якісь свої поразки на різних рівнях. Ця брехня множиться. І коли вже доходить офіцерів, які дійсно можуть ухвалювати рішення, - у них досить далека від реальності інформація щодо реальної ЛБЗ (лінії бойового зіткнення - УНІАН)", - зауважив речник.
Як повідомлялося, раніше видання The New York Times зауважило, що український контрнаступ у північній частині Донбасу зірвав спроби Росії оточити в цьому регіоні міста, що залишилися під контролем України.
Західні аналітики вважають, що окупанти втратили десятки квадратних кілометрів території в ході української операції "Вівальді".
Euronews із посиланням на оцінки аналітиків також зазначає, що контрнаступ українських військ на Лиманському напрямку зруйнував північний фланг російського наступу.
Зокрема, в американському Інституті вивчення війни (ISW) вважають, що російський стратегічний задум передбачав наступ одразу з двох напрямків: від Лимана на півночі та з району Покровська й Добропілля на південному заході. Ворожі російські війська мали з'єднатися поблизу Барвінкового Харківської області, щоб оточити так званий "пояс фортець" Донбасу - систему українських оборонних позицій і логістичних маршрутів.