Падіння Керченського мосту: кримська ганьба Кремля

Падіння Керченського мосту: кримська ганьба Кремля

20:28, 17.11.2026
9 хв.

З лютого 2022 року Україна здійснила, щонайменше, чотири масштабні операції, під час яких сакральний для Путіна Керченський міст зазнавав пошкоджень. Але остання з них – 16 та 17 листопада 2026-го - стала настільки успішною, що "кримські ворота" РФ нарешті завалились.

Коли 15 травня 2018 року російський диктатор Володимир Путін особисто відкривав автомобільний рух Керченським мостом, багато українців затамували подих в одному бажанні: щоб міст не витримав і "КАМАЗ", яким кермував кремлівський дід, пішов на дно Азовського моря. Тоді не склалося. Проте вже 8 жовтня 2022 року Служба безпеки України здійснила першу операцію з демонтажу окупаційного "будівництва століття": на Керченському мосту здетонувала вантажівка з двома десятками тонн вибухівки і міст, як кажуть, "трохи втомився" – вибух спричинив обвал двох напівсекцій автомобільної частини та масштабну пожежу на залізничній гілці. 

Ще одна операція Сил оборони України у Керченській протоці, яка особливо запам’яталась, відбулась у липні 2023 року. Тоді спецпризначенці СБУ разом із Військово-морськими силами ЗСУ атакували міст експериментальними надводними безпілотниками Sea Baby. Влучання в опори призвело до того, що обвалився один з автомобільних прольотів. 

Після цього російські окупанти взялись посилювати захист переправи, будуючи навколо неї додаткові вежі з ЗРК "Панцирь-С1М", прикриваючи її батареями С-400, патрулюючи морську акваторію кораблями ФСБ РФ, та намагаючись попередити можливі атаки українських надводних та підводних безекіпажних катерів… З боку це виглядало так, що за насиченістю захисту Керченський міст міг сміливо конкурувати з резиденцією Путіна на Валдаї і мав "прикриття" не гірше, ніж Кремль. 

Відео дня

Падіння Керченського мосту: кримська ганьба Кремля

Але це не стало на заваді ще одній операції СБУ, коли у 2025-му біля опор мосту було закладено 1100 кг вибухівки у тротиловому еквіваленті. Після підриву міст, фактично, перетворився в аварійний – його підпірки були пошкоджені на рівні дна. А трохи більше, ніж за рік, у листопаді 2026-го, комбінована ракетно дронова атака, нарешті, спричинила й обвал арки – вона, разом із прольотом автошляху, впала у воду. Як перша "доміношка", що здатна підштовхнути масштабне падіння "російської імперії" Путіна. 

Крадене не вберегли і… кинуть 

Один із символічних наслідків руйнації Керченської переправи полягає в тому, що Крим для РФ відтепер – валіза без ручки. Як зазначає керівник аналітичного центру "Ділова столиця" Вадим Денисенко, півострів, де-факто, опинився в блокаді. 

"Поромів немає, залізниці немає, є тільки "дорога смерті" через так званий сухопутний коридор", - нагадав він. 

Отже, за його словами, в Криму реально буде дуже погана ситуація. І, схоже, мешканці півострова вже щось підозрюють. Адже в соцмережах вже повно повідомлень із страхами "залишитись без харчів", "отримати повторення бензинової кризи", чи "сидіти без електрики і без змоги виїхати". 

Падіння Керченського мосту: кримська ганьба Кремля

Та головне, про що нагадує політолог: росіяни в таких випадках просто викидають "проблемний" регіон з інформаційної повістки. Тобто, про переживання мешканців півострова на материковій Росії просто ніхто не знатиме (принаймні, робитимуть вигляд). 

"Так було з Курською областю під час нашої спецоперації, з Білгородом під час блекауту. Так буде із Кримом, Севастополем та окупованими частинами України. В інформпросторі Росії Крим просто зникне", - зазначає Денисенко. 

Дійсно, якщо подивитись російські новини за 17 листопада, то там тотальна "перемога": "Рух Кримським мостом відновили після атак", "Міст буде відновлено і він буде ще кращим, ніж раніше, - Пєсков". І, якщо зауважити, що більшість росіян ніколи в житті не були у Криму, то, певно, їм достатньо заголовків про браву роботу російських сил ППО, "пошкодження уламками" та швидке (хоча й віртуальне) "відновлення руху" мостом. 

Та усе це не відміняє реальні наслідки (про які, вочевидь, в Кремлі більш, ніж обізнані). 

Реальні наслідки 

"Для цивільних ураження мосту має цікавий аспект, адже такий удар повертає Крим до енергетичної блокади. Також з блокуванням інфраструктури півострова можна очікувати на нову хвилю евакуації російського населення Криму, яких з 2014-го наїхало понад 1 млн осіб… Однак, на жаль, на військову логістику це вплине не дуже сильно", – зазначає виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло. 

За його словами, Росія раніше диверсифікувала свої логістичні маршрути. Мостом росіяни перекидали хіба що особовий склад та зброю й боєприпаси замаскованими цивільними вантажівками. Тому зараз для окупантів пріоритетним є "Азовське кільце" – система комунікацій автошляхів та залізниці, які проходять окупованими територіями півдня України. 

З такою думкою лише частково погоджуються аналітики Інституту з вивчення війни (ISW). В їхньому огляді йдеться про те, що сухопутний коридор та Керченський міст – дві головні артерії для окупантів. І перебої в роботі однієї, вочевидь, викличуть надмірні навантаження на іншій. А це вже саме по собі ускладнює військову логістику. 

Падіння Керченського мосту: кримська ганьба Кремля

Ще один каскадний ефект від знищення автомобільної частини Керченського мосту полягає в тому, що перестає функціонувати Керч-Єнікальський канал. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар нагадує, що попри ширину Керченської протоки в найвужчому місці в 4,5 км, вона мілководна (всього 3-5 метрів), тож її судноплавний фарватер у вигляді каналу складає всього 120 м. 

"Наслідки ураження Керченського мосту торкаються не лише портів Азовського моря, але й річкових портів Дону та Волги (привіт Волго-Донському каналу), а також Каспію. Тобто, тепер не тільки судна класу "ріка-море" не зможуть виходити з акваторій Азову, Дону та Волги, не тільки НАТО не зайде "у внутрішні води Росії", але й катери та малі кораблі Чорноморського флоту РФ та Каспійської флотилії РФ більше не будуть мандрувати з Новоросійська в Каспійськ та навпаки", - зазначає експерт. 

Знищення мрії про "третій полюс світу" 

Руйнування Керченського мосту, окрім цілком практичного значення, звісно, має і символічне. Теперішній стан переправи – це свідчення: Росія не може надійно захистити свої ключові стратегічні об’єкти. 

"Завдані пошкодження неприпустимі для об’єкта, який має перебувати під посиленою охороною", - зауважили аналітики Інституту з вивчення війни. 

Це вже помітили в НАТО (яке Путін в своїх фантазіях успішно знищує вже не один місяць). Генеральний секретар Альянсу Марк Рютте перед засіданням Контактної групи з питань оборони України ("Рамштайн-37") у Брюсселі зазначив, що "Україна захищається, завдає удари по логістичним вузлам і це є неминучим". 

І, вочевидь, це помітять на саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), який відбудеться 18-19 листопада в Китаї. УНІАН вже писав, які надії Путін покладає на зустріч із лідером КНР Сі Цзіньпіном та президентом США Дональдом Трампом. Тепер у Сі ще більше важелів для того, щоб не йти ні на які сумнівні угоди як з американською "кульгавою качкою" (в яку очільник Білого дому перетвориться з 3 січня, коли почне працювати новий склад Конгресу), так і з вічним васалом – російським "ведмедем-невдахою" (який не може самостійно захистити навіть свої колишні здобутки, не те, що завоювати щось нове). 

Падіння Керченського мосту: кримська ганьба Кремля

Найсмішніше, що росіяни вже знайшли винного в падінні мосту, і ним виявився… британський літак радіоелектронної розвідки RC-135W Rivet Joint, який нібито наводив на переправу українські ракети. Зокрема, російський пропагандист Володимир Соловьйов заявив, що НАТО "де-факто, вступило у війну" проти Росії і це потребує "максимально жорсткої відповіді". 

"Навіщо Москві ця версія? Для Кремля надто боляче визнати, що українці самі знайшли спосіб двічі за добу вразити найбільш захищений об'єкт Криму, - зазначає політолог Віктор Таран. - Набагато легше вкотре розповісти своїм громадянам, що РФ воює не з Україною, а з усім НАТО. А заодно лякати британців ескалацією". 

Але тут Кремль знову стріляє собі в ногу. Це громадяни РФ можуть повірити у що завгодно. Їм достатньо простих "відповідей", на кшталт: "Куди подівся міст? – Він потонув". Однак ті "партнери", з якими Володимир Путін воліє сидіти за одним столом на рівних, вже чудово бачать, що міст впав у море завдяки українській розвідці, українським інженерам та українським військовим, яких "сильна" РФ "перемагає" вже п’ятий рік. 

Тетяна Урбанська

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся