Системи ППО, які зникають з Крайньої Півночі, з’являються поруч із цілями, які є більш ймовірними для атак українських дронів.
Росія скорочує кількість засобів ППО в Арктиці, залишаючи ключові військові об’єкти на крайній півночі без захисту, оскільки намагається захистити об’єкти в інших частинах країни від українських атак. Як пише "Радіо Свобода", супутникові знімки показують, що Кремль вивів системи С-300 і С-400 з кількох стратегічних об’єктів у регіоні.
Як зазначила Катажина Зіск, професорка Норвезького інституту оборонних досліджень, таке зникнення багатьох засобів ППО з крайньої півночі Росії свідчить про "зростаючу невідповідність між цілями, які Росія має захищати, та наявними у неї пусковими установками, перехоплювачами та навченим персоналом".
Це не означає, що російські стратегічні об’єкти на крайній півночі тепер повністю позбавлені прикриття ППО. Але, за її словами, "це передбачає, що Росія не очікує великомасштабного нападу в регіоні й вважає, що може без особливого ризику зменшити захист там".
За даними "Радіо Свобода", близько 60 відсотків російських систем ППО С-300 і С-400 було вивезено з місць, де вони розміщувалися до вторгнення в Україну у 2022 році. Підрозділи ППО в основному залишилися на своїх місцях навколо російських ядерних ракетних шахт та аеродромів стратегічних бомбардувальників.
Так, у районі авіабази "Рогачево" на архіпелазі Нова Земля з ракетної бази було виведено більшу частину засобів протиповітряної оборони.
У Северодвінську на Білому морі, де будуються й ремонтуються російські атомні підводні човни, кілька об’єктів, де системи ППО стояли десятиліттями, тепер залишилися без захисту. Супутникові знімки підтверджують, що близько двох десятків систем С-300 і С-400 зникли з явно спеціально побудованих місць по всьому місту.
При цьому системи ППО, які зникають з Крайньої Півночі, з’являються поруч із більш ймовірними цілями для атак українських дронів.
Так, супутникові знімки показують, як на раніше порожньому полі біля Саратовського нафтопереробного заводу на південному заході Росії тепер розміщені системи залпового вогню. З початку 2025 року цей НПЗ неодноразово зазнавав ударів дронів.
Зіск зазначає, що нинішній конфлікт демонструє, що "стаціонарні цілі вкрай вразливі для безпілотників", і поки що невідомо, чи після закінчення війни в Україні російські батареї ППО повернуться на колишні позиції. Можливо, Кремль створюватиме "більш розсіяну, багаторівневу модель" захисту.
Як пише The Telegraph, українські безпілотники успішно пролетіли 2400 кілометрів російської території й вразили Омський нафтопереробний завод у Сибіру – це вирок для російської ППО
Це продемонструвало Москві, що об’єкти, які колись вважалися захищеними завдяки своїй віддаленості від лінії фронту, тепер перебувають під прицілом. І цієї проблеми не можна вирішити одразу.
А в ніч на 14 липня українські захисники успішно завдали удару по одному з найбільших нафтопереробних і нафтохімічних комплексів Росії в місті Салават. Це останній нафтохімічний комплекс, який ще не зазнав атак з боку України цього року.