Російська економіка тріщить під тиском війни, а українські удари по нафтопереробках змушують Москву шукати пальне за кордоном.
Російський диктатор Володимир Путін опинився у найскладнішому становищі за роки свого правління — економічна війна виснажує Росію швидше, ніж армія отримує перевагу на фронті. Літній наступ, який у Кремлі вважали переломним, провалився: щодня Росія втрачала близько 800 солдатів, не просунувшись ані на крок, пише редактор відділу світової економіки газети The Telegraph Амброуз Еванс-Прітчард.
"Росіяни продовжують атакувати безпілотниками, але не досягають жодної стратегічної мети", — заявив колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк.
Серія точних українських ударів по нафтопереробних заводах фактично паралізувала значну частину енергетичного сектору РФ. За даними агентства "Нафтогаз", 38% основних нафтопереробних потужностей країни не працюють.
Найглибший удар стався цього тижня — український дрон уразив Антипінський НПЗ у Західному Сибіру, за дві тисячі кілометрів від лінії фронту.
"Росія не може захистити ці активи. Це шокує багатьох, бо вони не вірили, що Україна здатна на такі глибокі удари", — наголосив Загороднюк.
Через зруйновані заводи Росія змушена імпортувати пальне з Китаю, Кореї та Білорусі. Водночас 20 регіонів країни запровадили нормування пального, а заправки обмежують продаж бензину до 30 літрів.
Нафтова галузь, колись головне джерело доходів бюджету, опинилася в кризі: видобуток знизився до 9 млн барелів на день, а доходи від експорту впали до мінімуму за три роки — 546 млн євро на добу.
Аналітики Goldman Sachs прогнозують, що падіння цін на нафту може обвалити видобуток ще більше — до 7,5 млн барелів на день. Для Кремля це означає скорочення валютних надходжень і фіскальний колапс.
Зі зростанням дефіциту бюджет Росії вдається до відчайдушних кроків. У Кремлі розглядають навіть введення "податку на паразитизм" — для тих, хто не працює. Тим часом банки змушують кредитувати оборонку, що лише прискорює фінансову кризу.
Попри провали на фронті, воєнна економіка Росії досі працює на повну, і аналітики побоюються, що Путін може вдатися до нової ескалації, аби уникнути поразки.
"Він завжди підвищує ставки, коли справи йдуть погано. Ймовірність розширення війни в Європі зараз надзвичайно висока", — застерігає Загороднюк.
Серед потенційних цілей називають Молдову, Сувалкський коридор або навіть естонську Нарву, де більшість населення — етнічні росіяни.
Додаткову небезпеку становить можливий неписаний пакт між Москвою та Пекіном. За словами джерел у колах безпеки, Сі Цзіньпін підтримує Росію, щоб США не могли повністю зосередитись на Китаї.
"Пекіну потрібно, щоб Росія залишалася у війні", — відкрито заявив міністр закордонних справ КНР Ван І під час зустрічі з представниками ЄС в липні.
Загороднюк порівнює нинішню ситуацію з Кримською війною XIX століття, коли Росія програла не через військову поразку, а через економічне виснаження. Тоді цар Микола І також переоцінив свої сили, і врешті змушений був прийняти принизливі умови капітуляції.
Загороднюк переконує:
"Годинник для Путіна цокає. І саме цей відлік робить нинішній момент для Європи найнебезпечнішим за десятиліття".
Останніми тижнями Україна посилила атаки на нафтову інфраструктуру РФ. Нещодавно у Волгоградській області Росії після атаки дронів загорівся газовий завод "Лукойлу". Він є найбільшим в Південному федеральному окрузі РФ. Відомо, що вся продукція цього підприємства йде на експорт.
Водночас в ніч проти 9 жовтня Сили оборони України уразили Коробковський ГПЗ та лінійно-виробничу диспетчерську станцію "Єфімовка" у Волгоградській області РФ.
Україна переносить війну на територію Росії. Масштаби, обсяги та інтенсивність цієї кампанії вищі, ніж коли-небудь раніше, що може мати наслідки для пересічних росіян – можливо, не на полі бою, але в їхніх умах та гаманцях, пише Foreign Policy.