За словами військового, поповнення батальйону безпосередньо на полі бою призводить до відсутності злагодженості між військовими.
Після втрат, яких зазнав батальйон на полі бою, його важливо поповнювати організовано – цілим батальйоном, а не частинами з різних підрозділів. Про це в інтерв’ю hromadske заявив командир батальйону бригади "Буревій" Костянтин Вахрамєєв.
За його словами, нова група має заходити цілим батальйоном, а не частинами з різних підрозділів. Зараз часто відбувається так, що батальйон поповнюється вже на полі бою: одна рота з одного місця, інша – з іншого. Це призводить до відсутності злагодженості та взаємодії між військовими тому, що довозять нових бійців без попереднього знайомства.
"Воно таке склеєне-зліплене: ні взаємодії, ні злагодженості немає... Це проблема, коли батальйон зазнав втрат і його поповнюють на місці, як у мене. Мені довозять нових людей, і мені з ними доводиться знайомитися вже тут, на полі бою", - наголошує військовий.
Він пояснює, що такий підхід неправильний. Щоб підготуватися якісно, потрібен час для навчань, проведення тренувальних завдань. Так можна було б визначити, у кого є лідерські якості, який рівень підготовки тощо.
По-друге, за словами Вахрамєєва, слід посилити медичний відбір та враховувати вікову категорію військових. Є бійці, які фізично не здатні виконувати завдання через стан здоров’я або вік й це – велика проблема.
Наприклад, у нас є військові старші 55 років, а іноді й значно старші. Такі люди можуть бути чудовими фахівцями, але їхня фізична підготовка не відповідає вимогам бойових завдань.
На думку військового, варто встановити вікові межі для бойових підрозділів – наприклад, до 40-45 років. Старші люди можуть виконувати завдання в тилу чи на блокпостах.
"Було б добре, якби медогляди були якісніші, і встановити вікові межі для підрозділів, що виконують завдання тут, щоб там було 40-45+. Ті, що стоять на блокпостах у Києві чи Харкові, можуть бути старшого віку... Буває, приїде поповнення, а там двоє — 1980-х років, двоє — 1970-х, а є ще старші дядьки, у віці. Він і фахівець хороший, але виконати завдання йому важче, ніж молодому", - розповів комбат.
Він вважає, що ТЦК взяли собі за мету просто виконати план та відправити людей на фронт. Однак це – неефективно. Потрібно змінити підхід, давати можливість майбутнім військовим обирати спеціалізацію, яка відповідає їхнім здібностям та фізичному стану.
"Я б якось реформував роботу ТЦК, бо мені здається, що у них там завдання — просто виконати план і віддати мені їх сюди. Ну так же ж воно не працює, бо є такі люди, що я не розумію, куди їх можна взагалі поставити. Треба змінити підхід, давати на вибір професії, на які йтимуть люди", - підкреслює Вахрамєєв.
Також, за його словами, відчувається дуже велика різниця між цивільними та військовими. Враження – ніби люди в мирних регіонах живуть у зовсім іншій реальності. У містах на заході чи в центрі країни більшість навіть не уявляє, в яких умовах бійці виконують завдання. Вони не знають, що таке 30 днів у посадці під постійними обстрілами, як це – витримувати штурми щодня. Військовий наголошує, що цивільні часто не розуміють, якою ціною дається захист країни.
Лікар-хірург, начальник медичного пункту прикордонної комендатури швидкого реагування (ПКШР) бригади "Гарт" Андрій "Кельт" заявив, що військово-лікарські комісії нехтують станом здоров'я військовозобов'язаних у гонитві за кількістю мобілізованих.
За його словами, мобілізовані чоловіки старшого віку прибувають на фронт із "букетом" хронічних захворювань, який заробили за все своє життя. І від того, що під час мобілізації їм поставили штамп "придатний", вони не стають здоровішими. Вони потрапляють у суворі погодні умови, під фізичне навантаження і просто фізично не витримують службу в бойових підрозділах.