Чотири роки тому українці були раді, якщо Захід віддасть їм списану техніку. Тепер Захід радіє, коли українці діляться досвідом.
Якщо на початку повномасштабного російського вторгнення Україна була змушена просити у партнерів практично все, що необхідно для оборони, то зараз вона перетворилася на одного з головних генераторів військових інновацій для самого ж Заходу. Про це пише Business Insider із посиланням на українських і натівських посадовців.
Як розповів виданню заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Давид Алоян, у 2022 році головним завданням було вижити, тому Київ приймав практично будь-яке озброєння, яке могли надати союзники.
"Ми просили будь-що. Будь-яка підтримка була для нас прийнятною. Навіть якщо це були 80-річні броньовані машини, ми були вдячні за них, тому що в нас не було нічого", - розповів він.
Втім уже у 2023 році, йдеться у публікації, український підхід почав змінюватися. Країна зробила ставку на розвиток власного оборонно-промислового комплексу та активніше взяла на себе забезпечення армії озброєнням. Спочатку основна увага приділялася традиційним видам зброї – артилерії та бронетехніці, однак згодом пріоритет змістився на інновації у сфері безпілотних систем, зокрема морських дронів і ударних БпЛА.
У 2024 році, пише Business Insider, Україна різко прискорила виробництво безпілотників та їхніх компонентів, прагнучи компенсувати чисельну перевагу російської армії. Масштаби використання дронів на полі бою значно перевершили досвід більшості західних партнерів.
Наступний етап настав у 2025 році. За словами Алояна, Україна почала масово виробляти наземні роботизовані комплекси для доставки вантажів, евакуації поранених та виконання інших небезпечних завдань. Паралельно тривало розширення виробництва безпілотників. Посадовець назвав цей період "роком масштабування цих оборонних технологій".
За словами Алояна, у 2026 році головний акцент уже зміщується на складніше програмне забезпечення та інтеграцію штучного інтелекту.
Як зазначає видання, союзники дедалі більше зацікавлені в українських технологіях, зокрема наземних роботах і дронах-перехоплювачах, а також у виробничих підходах українських компаній. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте раніше називав Україну одним із лідерів у сфері військових інновацій і технологій боротьби з безпілотниками, наголошуючи на важливості обміну досвідом із партнерами.
Про необхідність вивчати український досвід говорять і військові керівники Альянсу. Зокрема, заступник Верховного головнокомандувача Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі сер Джон Стрінгер зазначив, що темпи впровадження нових технологій в Україні вимірюються тижнями, тоді як союзникам необхідно прискорювати власні процеси, щоб бути готовими до воєн майбутнього.
Business Insider також зазначає, що країни НАТО вже переглядають військову доктрину та програми підготовки, враховуючи український бойовий досвід. Під час спільних навчань українські підрозділи операторів малих безпілотників неодноразово демонстрували перевагу над командами Альянсу, що дало західним військовим можливість безпосередньо вивчати сучасні методи ведення бойових дій.
Як писав УНІАН, Україна змінила тактику далекобійних ударів, переорієнтувавши атаки з нафтобаз на логістичні комплекси маркетплейсу Wildberries. Мета кампанії полягає не лише в економічному тиску, а й у психологічному ефекті – показати росіянам, що війна безпосередньо впливає на їхнє повсякденне життя.
Також ми розповідали, що війна в Україні увійшла у фазу взаємної транспортної блокади: Росія намагається паралізувати українську логістику ударами по мостах, залізниці та портах, а Україна відповідає атаками на російські транспортні вузли й нафтову інфраструктуру.