Дві країни НАТО, що межують із РФ, – Естонія та Латвія, – є особливо вразливими.
Війна російського диктатора Володимира Путіна в Україні починає руйнувати його негласний "суспільний договір" із суспільством, в якому було очікування захисту від наслідків. При цьому одним із варіантів виходу з неї може стати напад на країну НАТО з подальшим ультиматумом з боку Путіна – вивести війська в обмін на певні умови, вважає колумніст The Hill, відомий політолог Леон Арон.
До такого розвитку подій, на думку експерта, Путіна підштовхують такі обставини: великі втрати, відсутність технологічних проривів, скорочення доходів від нафти й газу, триваючі удари по НПЗ і паливна криза, а також жалюгідний стан економіки Росії. На тлі цього популярність Путіна падає.
Крім того, вікно можливостей відкриває подвійне ставлення США до НАТО. А також "аморальність (або нездатність) Трампа розрізняти справедливі та агресивні війни".
Автор пише, що дві країни НАТО, близькі до РФ, – Естонія та Латвія – особливо вразливі. Сукупно їхнє населення ледь перевищує 3 млн осіб, причому п’яту частину становлять етнічні росіяни.
Російські спецслужби вже розробляють хитрощі, які можуть забезпечити привід для провокації. Заявлялося, наприклад, що українські оператори дронів діють на території цих країн. Лунали й більш прямі погрози з боку посла РФ в ООН Василя Небензи.
"Вторгнення може розпочатися з того, що Росія завдасть удару по злітно-посадкових смугах безпілотниками та ракетами. Вони спробують запобігти перекиданню підкріплення повітрям. Також спробують вивести з ладу Варшавсько-Каунаську залізницю, яка є єдиним залізничним сполученням НАТО з країнами Балтії. За таких обставин силам швидкого реагування НАТО, чисельністю 40 000 осіб, знадобиться кілька днів, а то й тижнів, щоб перекинути туди ключові сили", – пише автор.
Перед цим, згідно з протоколами НАТО, главам держав-союзників потрібно буде зібратися в Брюсселі, одноголосно ухвалити рішення про те, що "агресія мала місце", і застосувати 5-ту статтю організації. Лише після цього НАТО зможе надати допомогу постраждалим країнам.
"Але Путін не прагне до прямої конфронтації з НАТО, яке перевершує його за військовою потужністю на порядок. Кремль хотів би окупувати одну з двох невеликих ділянок Естонії або Латвії: Іда-Віруський повіт площею понад 1100 квадратних км, де три чверті населення становлять етнічні росіяни. Або Латгальську область площею понад 5600 квадратних км, де третину населення становлять росіяни", – вважає він, нагадуючи про здатність Путіна швидко проводити "референдуми" на окупованих територіях і потім погрожувати застосуванням ядерної зброї для захисту "російських земель".
Саме в такому випадку Путін міг би запропонувати Європі "домовитися" та забезпечити "міцний мир". У такі домовленості, на його думку, будуть закладені й умови досягнення миру в Україні. РФ у такому разі знову може порушувати питання про виведення українських сил з території Донецької області, а також просувати міжнародне визнання окупованих територій.
Більше того, вона знову може запропонувати Європі перерозподілити зони впливу на континенті. Автор вважає, що Росія може знову спробувати змусити НАТО відмовитися від розширення, здійсненого в 1990-х роках.
Нагадаємо, що інші оглядачі також відзначали зростаючу військову активність Кремля за межами України. Причина в тому, що, незважаючи на російський тиск, Україна в основному утримує позиції. Натомість РФ веде активну кампанію з дезінформації щодо країн Балтії. А нещодавно російський розвідувальний літак Ту-95 Bear-F пролетів поблизу оперативної групи НАТО, яка проводила навчання в Норвезькому морі.
Додамо, що в Польщі вважають, що Росія поки що не має достатніх засобів для нападу. Однак не виключають провокацій з боку РФ.
При цьому, зазначають експерти, російські балістичні ракети, зокрема "Іскандери" з Калінінградської області, технічно здатні завдавати ударів по Польщі та країнам Балтії.