Україна будує багаторівневу систему оборони на найбільш загрозливих напрямках. Інженерні підрозділи створюють другу лінію укріплень, тоді як першу облаштовують безпосередньо підрозділи на передовій.
Україна реалізує наймасштабнішу програму будівництва оборонних рубежів від початку повномасштабної війни. Сотні кілометрів протитанкових ровів, "зубів дракона", колючого дроту та підземних укриттів мають стримати новий літній наступ російських військ. Однак темпи просування окупантів і постійна еволюція тактики ставлять під сумнів, чи встигне Київ завершити укріплення до нових проривів.
За даними видання The Wall Street Journal, Україна будує багаторівневу систему оборони на найбільш загрозливих напрямках. Інженерні підрозділи створюють другу лінію укріплень, тоді як першу облаштовують безпосередньо підрозділи на передовій. Третій пояс оборони формують регіональні адміністрації навколо великих міст та стратегічних об'єктів.
Полковник інженерних військ Олег Резуненко, який відповідає майже за 320 кілометрів оборонних споруд, наголошує, що головне завдання сьогодні – копати швидше й глибше.
"Армія, яка копає глибше, – це армія, яка виживає", – зазначив він.
Нові фортифікації суттєво відрізняються від тих, що будувалися на початку великої війни. Якщо раніше основний акцент робився на довгих траншеях для захисту від артилерії, то тепер головною загрозою стали FPV-дрони.
Через це окопи заглиблюють під землю, створюють невеликі укриття для груп військових, облаштовують командні пункти операторів БпЛА та використовують спеціальні сітки й металеві конструкції для захисту від атак із повітря.
Водночас ЗСУ не відмовляються і від традиційних елементів оборони. Протитанкові рови, бетонні піраміди та дротяні загородження залишаються важливими через використання росіянами змішаної тактики ведення бою.
Попри масштабність проєкту, реалізація супроводжується труднощами. Будівельні роботи постійно перебувають під ударами російських дронів, через що інженерні підрозділи вже втратили частину техніки, а десятки військових отримали поранення.
Крім того, будівництво укріплень раніше вже супроводжувалося скандалами. Після прориву російських військ на Харківському напрямку у 2024 році українських військових критикували за недостатню підготовку оборони, а колишнього заступника мера Харкова арештували у справі щодо можливого розкрадання коштів, виділених на фортифікації.
Ще одним викликом є швидка зміна характеру війни. Аналітики зазначають, що частина нинішніх укріплень може застаріти ще до того, як до них підійдуть російські війська.
Попри це Україна продовжує будівництво. За офіційними даними, лише у 2024 році на фортифікаційні роботи було спрямовано понад 46 млрд гривень. Цьогорічні витрати, за словами чиновників, будуть ще більшими, хоча точні суми не розголошуються.
Найбільші надії Київ покладає на те, що багаторівнева система оборони допоможе уникнути нових проривів та виграти час для виснаження наступального потенціалу Росії. Однак самі військові визнають: будувати укріплення доводиться буквально під час бою.
Нагадаємо, росіяни продовжують нарощувати тиск на Костянтинівському напрямку, поступово розширюючи зону контролю навколо міста та створюючи умови для подальшого проникнення в його межі. Окупанти активно просуваються на південь від Іллінівки. Військові аналітики зазначають, що захоплення цієї ділянки може суттєво розширити можливості противника для перекидання піхоти та проведення інфільтраційних дій у напрямку Костянтинівки.
Раніше повідомлялося, що на південно-західному напрямку кордону, поблизу невизнаного Придністров’я, Сили оборони України нарощують оборонні спроможності через потенційні ризики та присутність там російського військового контингенту.