Військова 141-ї бригади відчуває себе на фронті спокійніше, аніж в тилу.
У ситуації повномасштабної війни Росії проти України треба будь-яким чином підтримувати Україну. Про це розповіла в інтерв’ю для Армія TV операторка дронів на оптоволокні у 141-ї бригади Яна "Мультик".
Вона розповіла про своє бачення свідомого українця. На її думку, це не тільки ті, хто взяв у руки зброю.
"Свідомий українець просто буде любити Україну і робити все для того, щоб боротися за Україну, боротися з корупцією. Ворог не тільки ззовні. Він же всередині нас теж є. І це треба теж міняти. Просто не сидячи на дивані, а підіймаючись, навчаючись, розвиваючи технології, країну ", - вважає військова.
У неї запитали про ставлення до чоловіків, які переховуються і не йдуть служити в армію. Військова розповіла, що не могла б бути з такими чоловіками у стосунках. А якби ухилянт пропонував їй розвивати стосунки, "послала" би його нецензурно.
"У мене був один товариш. Він моряк, клас. Але жодного репосту зі зборів він не зробив. Потім він мені пише, надсилає фотографію, як він десь відпочиває. І каже: "А як у тебе справи?"… А я не можу з такими людьми, у принципі, спілкуватися", - відзначила військова.
Водночас вона зізналася, що за таке ставлення їй дорікають тим, що вона "загублена, людина війни".
"Я не людина війни. Але у цій ситуації маєш будь-яким чином підтримувати країну: волонтерити, сплачувати податки, працювати на користь України… І не треба розказувати, що "хай воюють діти депутатів". Не будуть воювати діти депутатів. Прийміть той факт", - додала Яна "Мультик".
Також вона сказала, що їй страшніше перебувати в тилу, а не на позиціях: не відчуває себе спокійно і не може відпочити.
"Я на позиції в землі знаходжусь. А в тилу я можу піднятися на дев’ятий поверх і сидіти думати: "Та, ну його…". Типу прилетить, то я все. Ні, там страшніше. Ти не розумієш, як воно, де і звідки летить", - відзначила військова.
Як повідмоляв УНІАН, командир самохідного артилерійського дивізіону 141 окремої механізованої бригади Роман Жучок з позивним "Ковбой" відзначає, що зараз усі налаштовані на довгу роботу, бо мир швидко не настане.