Росія масштабно впровадила мережу протидронових радарів СКВП, через що українські силові можливості ризикують серйозно знизитися.
Росія за рік створила комплексну систему протидії українським розвідувальним безпілотникам, і ключовим елементом у ній є не стільки зенітні дрони, скільки радіолокаційні станції — зокрема РЛС СКВП (Система контроля воздушного пространства). Про це в інтерв’ю Defense Express зазначив фахівець Сергій "Флеш" Бескрестнов.
За його словами, повноцінна робота високоточних засобів ураження, до яких відносять і системи на кшталт HIMARS, залежить від достовірної та актуальної розвідки. Якщо ворог перекриє підхід до цілей через мережу РЛС і зенітних дронів, то й удари ракетною артилерією втратять ефективність.
СКВП — компактна радіолокаційна станція з нерухомою фазованою антеною (приблизно 1,2 × 1 м) і кутом огляду близько 90° — працює в S-діапазоні (приблизно 2700–3100 МГц). Станції зазвичай встановлюють у низинах за 5–7 км від лінії фронту, де їх важче виявити, і вони здатні виявляти БПЛА на відстані до 20 км. Після цього по виявлених цілях наводяться оператори зенітних дронів, розташовані на 2–5 км від РЛС.
"Флеш" каже, що перш ніж знищити ціль — її треба побачити. І наразі 90% протидронової системи огляду — це СКВП. Росія значною мірою скопіювала та масштабувала ідеї, які з’явилися у Силах оборони України весною-літом 2024 року.
Виявлення таких РЛС — нетривіальна задача. Їх складно зафіксувати наземними засобами РЕБ через маскування в ландшафті та мінімальну теплову сигнатуру. Супутники радіотехнічної розвідки можуть помітити випромінювання, але дають лише "район" цілі. Візуальний пошук із дронів при цьому залишається єдиним способом точно локалізувати станцію. Ключовими орієнтирами для пошуку є джерела живлення (приблизно 1 кВт) та активність особового складу біля схованок.
Інший пропонований контрзахід — дрони з пасивною радіолокаційною головкою самонаведення, схожі на AGM-88 HARM або ізраїльські Harpy/Harop. Однак експерти скептично ставляться до їхньої ефективності проти малих РЛС типу СКВП: цю зброю створювали для великих оглядових радарів, а ефективною вона була здебільшого в умовах відкритого рельєфу.
"Флеш" зазначає, що Україні необхідно проєктувати спеціальні рішення для виявлення та нейтралізації маленьких, малопомітних РЛС у складному рельєфі.
Як повідомляв УНІАН, Україна і Росія все частіше використовують дрони з більшою дальністю польоту, щоб вражати ворожі цілі, які раніше були недосяжні. Українські солдати розповіли Business Insider, що використання дронів середньої дальності стає все більш поширеним.
Зазначається, що подальше розширення зони ураження свідчать про те, що обидві сторони конфлікту адаптують свої підходи через зміни поля бою, і це ще раз підкреслює роль дронів у війні.