Для ефективного знищення російських дронів "Герань-4" та "Герань-5" необхідні ракети.
Оскільки Росія копіює у іранців далекобійні дрони, то Україні, можливо, варто звернути увагу на зенітну ракету "359" з Ірану. Як зазначає портал Defense Express, одна з ключових проблем з російськими далекобійними реактивними дронами типу "Герань-4" та "Герань-5" полягає у тому, що вони значно ближчі до крилатих ракет, аніж до безпілотників.
Так, завдяки швидкості вони можуть бути недосяжні для українських зенітних дронів та мобільних вогневих груп з кулеметним озброєнням.
"Тобто підтримання ефективного знищення російських "Герань-4" та "Герань-5" потребує використання ракет", - зауважують аналітики і додають, що це впирається у дефіцит цих засобів, подолати який доволі важко, адже йдеться про світовий дефіцит зенітних ракет.
Тож, аналітики зазначають, якщо Росія активно використовує іранські далекобійні засоби ураження, можна згадати й про іранські специфічні засоби знищення повітряних цілей. Зокрема, про ракету, яка відома лише під цифровою назвою, - "358", а також її оновлену та трохи спрощену версію "359". Обидві вони мають однакову аеродинамічну схему "качка" з передніми цільноповоротними рульовими поверхнями, як на радянській ракеті "повітря-повітря" Р-27, а також великі Х-подібні крила.
"Але якщо у "358" була складна система із лазерними та оптичними сенсорами для активації бойової частини, то у "359", яка виглядає трохи більшою, обійшлись без них. Й варто додати, що саме використанню цих ракет приписується вагома кількість збитих розвідувальних БПЛА RQ-1, RQ-9 та Hermes 900, які були збиті над Єменом та Ізраїлем", - зауважують аналітики.
Головною їх концептуальною відмінністю від звичайних зенітних ракет є використання малогабаритного турбореактивного двигуна замість твердопаливного. Він забезпечує дозвукову швидкість польоту, можливо до 600-800 кілометрів за годину.
Друга і важливіша особливість - відмова від традиційних систем наведення на ціль: замість головок самонаведення чи командного наведення використовується тепловізійна камера та пряме керування оператором з додатковою інтеграцією "машинного зору", додали аналітики.
Так, зазначає військовий портал, фактично іранські ракети "358" та "359" є реактивними зенітними дронами.
"Україна фактично має лише один з двох ключових компонентів - відпрацьовані рішення з управлінням та наведенням, що використовуються у зенітних дронах. Але відтворення цієї іранської системи знищення повітряних цілей потребує стабільного джерела постачання дешевих та масових малогабаритних турбореактивних двигунів", - йдеться у повідомленні.
А у випадку запуску ракети з повітряної платформи, наприклад, легкомоторного літака чи достатньо габаритного БПЛА, можна уникнути потреби у прискорювачі. Але для озброєння цим гіпотетичним засобом мобільних вогневих груп без нього навряд чи можна буде обійтися.
У Defense Express також підкреслили, що іранці вже пропонували свою зенітну ракету "358" російським окупантам.
"Це було ще у 2023 році, але вона їх не зацікавила. Можливо через те, що у самій РФ тоді й наразі не проглядається критичний дефіцит звичайних зенітних ракет", - зазначають аналітики.
Як повідомляв УНІАН, президент України Володимир Зеленський зазначив, що у України не стало менше ракет протиповітряної оборони, але стало більше ракет у росіян під час атак.
Він наголосив, що росіяни в рази збільшили і кількість "Шахедів", утім Україна збільшила кількість перехоплювачів та мобільних вогневих груп.