Водночас для того, аби "впевнено дістати Санкт-Петербург та Архангельськ", країна має замислитись над дальністю у 1000 км.
Норвегія хоче отримати далекобійну наземну ракету на 500 кілометрів вартістю 1,9 мільярда доларів, яка дозволить взяти під приціл російський Мурманськ.
Як зазначає портал Defense Express, уряд Норвегії оголосив про нові інвестиції в оборону країни. Вони передбачають направлення 19 млрд норвезьких крон (близько 1,9 млрд доларів) на закупівлю нового наземного ракетного комплексу для сухопутних сил. Він матиме дальність стрільби у 500 км.
Закупівля такої системи була названа стратегічно важливою ініціативою, яка значно підвищить ударну потужність армії. Утім, не розкривається, яка саме система буде закуповуватись – навіть не уточнено тип ракети. Аналітики звертають увагу на те, що йдеться про озброєння армії, а не повітряних сил чи флоту.
Як зазначили в Defense Express, Норвегія наразі веде програму закупівлі далекобійної ракетної системи, в якій спершу конкурував ізраїльський PULS, що має на умовах локалізації збиратися KNDS Germany, корейський K239 Chunmoo та американський HIMARS. Водночас кілька тижнів тому з'явилася інформація, що у конкурсі залишились лише пропозиції з Південної Кореї та Сполучених Штатів Америки.
Утім, корейська K239 Chunmoo не має ракет з дальністю 500 км, принаймні офіційно. З наявного – лише KTSSM на 180 та 290 км залежно від версії. А для HIMARS є PrSM, перша версія якої і має дальність у 500 км.
"Водночас у офіційному дозволі на продаж норвежцям за 580 млн доларів 16 HIMARS, що був наданий літом 2024 року, було лише про GMLRS (15 "пакетів") та M57 ATACMS (100 одиниць, дальність до 300 км)", – розповідають аналітики.
Зазначається, що вже тоді неофіційно лунала інформація, що Норвегія дуже зацікавлена у PrSM. Наразі єдиним потенційним іноземним оператором цієї ракети є Австралія.
У Defense Express підкреслили, що також варто враховувати те, що тепер у Європі закупівля американського озброєння сприймається дещо інакше, ніж навіть рік тому. І в Осло цілковито можуть зважити на ризики нової політики США, яка "не дозволяє більше вважати американські постачання озброєння надійними".
Так, не виключають аналітики, Норвегія може звернутися до рішень, які може запропонувати європейська чи взагалі власна оборонна промисловість.
"Дальність у 500 км потрібна Норвегії не просто так, а для можливості ураження ключових об'єктів РФ у регіоні. І така дальність дозволяє тримати у прицілі Мурманськ, який є головним портом РФ у регіоні, а також основні російські бази флоту та авіабази, включно з відомою "Оленья", – зауважує портал.
Водночас, додають аналітики, для того, аби "впевнено дістати Санкт-Петербург та Архангельськ", Норвегія має замислитись над дальністю у 1000 км. Утім, таких пропозицій на міжнародному ринку наразі немає.
Як повідомлялося, раніше видання The Guardian зазначило, що шведський флот стикається з російськими підводними човнами в Балтійському морі майже щотижня. Капітан Марко Петкович зауважив, що Москва "постійно посилює" свою присутність у регіоні, а кількість спостережень зросла за останні роки.
Петкович попередив, що у разі припинення вогню або перемир’я у війні в Україні кількість таких випадків, ймовірно, зросте. Наголошується, що Росія нарощує виробництво підводних човнів класу "Кіло" та проводить постійну модернізацію своїх кораблів.