Технологія MSE PAC-3 гарантує знищення цілі у повітрі разом із бойовою частиною, а підбита GEM-T PAC-2 балістична ракета падає і її бойова частина може вибухнути під час удару об землю.
Німеччина зобов'язалася профінансувати закупівлю кількох сотень зенітних ракет до Patriot для України, але, ймовірно, це будуть ракети GEM-T PAC-2, тоді як гарантоване перехоплення балістичних загроз у Patriot забезпечується ракетами MSE PAC-3. Як зазначає військовий портал Defence Express, жодних інших трактувань бути не може, адже Raytheon є виробником ракет GEM-T.
Крім того, компанія уточнила, що вони будуть виготовлені на новій виробничій лінії на підприємстві COMLOG у німецькому Шробенгаузені. Але вона розпочне роботу лише у вересні, а перші вироблені на цьому підприємстві ракети мають потрапити до збройних сил Німеччини не раніше 2028 року.
"Чи буде швидше для України - покаже лише час", - зауважують аналітики.
Утім, підкреслюють вони, головним питанням усе одно залишається те, чи можливо якимось чином GEM-T PAC-2 ефективно перехоплювати балістичні цілі.
"Широко відомо, що у MSE PAC-3 використана технологія кінетичного перехоплення hit-to-kill, коли ракета врізається у ціль, що гарантує її знищення у повітрі разом із бойовою частиною. При цьому MSE все одно мають невелику бойову частину, яка покликана гарантувати знищення", - зазначає портал.
Водночас у GEM-T PAC-2 ураження балістичної ракети здійснюється близьким підривом та ураження великими за розмірами уламками. Підкреслюється, що головною проблемою у цьому є те, що навіть підбита балістична ракета падає.
"Через ураження вона може відхилитися від цілі, але її бойова частина з величезною долею ймовірності вибухне під час удару об землю", - пояснили аналітики.
Наголошується, що головним є те, завдяки чому MSE PAC-3 може влучати у балістичну ракету, а GEM-T PAC-2 - ні.
"Різниця між ними просто колосальна, їх відділяє десятиліття у розробці, а також те, що MSE - вже друга ітерація спеціальної протибалістичної ракети, а от GEM-T - результат тривалої модернізації першої ракети до Patriot PAC-1", - йдеться у повідомленні.
Зазначається також, що у GEM-T використана напівактивна головка самонаведення, яка ловить відбитий від цілі сигнал радіолокаційної станції Patriot. Але вона не летить на неї, а передає отримані дані на зенітно-ракетний комплекс, які порівнюються з тим, що бачить РЛС. Далі формуються команди управління та направляються на ракету.
Така система наведення отримала назву Track Via Missile.
"І вона не може зрівнятися за точністю наведення із можливостями MSE, що має власну активну радіолокаційну головку самонаведення", - зауважують аналітики.
Крім того, GEM-T не має маневровості MSE. Так, у новій ракеті - пояс мікродвигунів поперечного керування, що забезпечують можливість маневрування з перевантаженням у десятки g.
Водночас саме такі маневри, разом із високою точністю відстеження цілі, дозволяють перехоплювати балістичні ракети, що вміють маневрувати під час атаки. Наприклад, такі, як 9М723 ОТРК "Искандер-М".
У Defence Express також зауважують, що дальність знищення балістичних цілей ракетами GEM-T та MSE суттєво відрізняється. Згідно з різними оцінками, у три рази, до 20 кілометрів та до 60 км відповідно.
"Більша дальність ураження, точність та маневровість і дозволяють MSE бути ефективнішою у перехопленні балістичних ракет та влітати в них на зустрічних швидкостях у декілька км/с", - йдеться у повідомленні.
Водночас у Raytheon зазначають, що GEM-T може перехоплювати тактичні балістичні ракети. Але сама розробка Patriot PAC-3, з інтеграцією нових протибалістичних ракет, "доволі красномовно говорить про ефективність тієї чи іншої ракети".
"Якби GEM-T можливо було б "навчити" перехоплювати балістичні ракети так само ефективно, як і MSE, то у Raytheon це давно б зробили", - зауважують аналітики.
Раніше стало відомо, що Німеччина профінансує виготовлення ракет для систем Patriot, якими воює Україна. Зокрема американська компанія Raytheon та Україна підписали контракт на постачання ракет-перехоплювачів Patriot GEM-T на суму 3,7 мільярда доларів.
Ключовим елементом підтримки цієї угоди, який має забезпечити стійкість ланцюга постачання та сприяти поповненню запасів перехоплювачів в Україні, стане новий виробничий об’єкт, що буде побудований у Німеччині.