Загроза балістичних ракет з КНДР сприяла тому, щоб Японії вдалося добитися можливості виробляти зенітні ракети до Patriot на умовах локалізації.
Японії загалом знадобилося п’ять років від моменту опрацювання ідеї про локалізацію виробництва ракет для зенітно-ракетних комплексів Patriot до практичної реалізації. Про це йдеться у матеріалі видання Defense Express.
Зокрема, наразі у світі лише Японія має локалізоване виробництво зенітних ракет до Patriot, всі інші - Німеччина та Польща, лише на шляху до цього.
Поява перших комплексів Patriot в Японії
Як зазначає видання, у грудні 1984 року в Токіо ухвалили рішення замінити застарілі ЗРК Nike на новітні тоді Patriot, які Японія почала отримувати з 1989. На бойовому чергуванні Patriot в Японії стоять з 1993 року. Постачання 24 бойових батарей, кожна з яких має по п'ять пускових та одній РЛС, тривало по 1996 рік.
У 2003 році Міністерство оборони Японії, з огляду на ракетні загрози з боку КНДР, ухвалює рішення щодо часткового переходу на новітню версію Patriot PAC 3, з оновленням двох з п'яти пускових у кожному комплексі. А однією з умов стала локалізація виробництва ракет, тоді CRI, у Японії. Про це зрештою було домовлено лише через два роки на рівні міжурядового меморандуму, який оформився у договір між Lockheed Martin та Mitsubishi Heavy Industries у 2006 році.
Крім того, впродовж ще двох років йшла передача технологій, навчання фахівців і вже 17 вересня 2008 року на полігоні у США була відстріляна ракета, яка була зібрана у японському "Такетойо".
"Формально від моменту опрацювання такого сценарію до досягнення політичної волі пройшло два роки, ще рік знадобився на укладення твердої угоди між компаніями, а ще два пішло на реалізацію. Загалом п'ять років", - відзначає видання.
Поява зенітних ракет в Японії
Зазначається, що у самій Японії ці ракети були дуже швидко, бо КНДР тоді активно розвивала свою ракету програму. Разом з тим, така співпраця із США не з'явилась просто так та навіть спиралась не лише на масштабні оборонні закупівлі японців, бо у 1998 році над Японією промчала північнокорейська ракета Taepodong-1, яка стала каталізатором активної співпраці Токіо та Вашингтона у питанні створенні систем протиракетної оборони, що була оформлена окремою угодою вже через рік.
Так, Японія замовила американську систему Aegis для своїх ракетних есмінців Kongō (кожен з яких коштував по 1,5-2 млрд доларів), а також почала фінансувати й брати участь у розробці Standard Missile-3 (SM-3). Японські розробники працювали над новим 21-дюймовим твердопаливним реактивним двигуном, носовим обтікачем, елементами головки самонаведення. А у 2006 році ця робота остаточно сформувалась у створення SM-3 Block IIA з вагомою участю Mitsubishi Heavy Industries.
Співпраця оборонної промисловості Японії та США
Як відзначає видання, робота над локалізацію зенітних ракет до Patriot PAC 3 у Японії не є окремим епізодом, а відбувалась на тлі прямої участі японської оборонної промисловості у створенні Standard Missile-3 (SM-3). А також загалом дуже тісної співпраці японського та американського ОПК, прикладом якої можливо навести винищувач F-2, який створювався за драконівських умов з боку США.
Утім, Японія навіть зараз не збирає вже нову ракету PAC-3 MSE повністю, виробляючи лише частину компонентів самостійно та здійснюючи фінальне складання. Наприклад, у доволі обмеженому виробництві близько 30 ракет на рік, у Mitsubishi залежать від постачання активних головок самонаведення від Boeing.
Як повідомляв УНІАН, президент України Володимир Зеленський просить президента США Дональда Трампа дозволити надати Україні ліцензії на виробництво антибалістичних ракет PAC-3 до зенітно-ракетних комплексів Patriot.
Водночас експерт зі зброї, головний редактор видання Defense Express Олег Катков вважає, що Україна може сама виробляти ракети-перехоплювачі до комплексів Patriot, але це потребуватиме досить тривалого часу.